Справа № 22ц-8588/10 Суддя по 1 інстанції – Царюк Л.М.
Категорія 24 Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.
Рішення
Іменем України
8 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Галущенка В.І.,
суддів – Кутової Т.З., Шолох З.Л.,
при секретарі судового засідання - Голубкіній О.О.,
за участю :
- представника позивача - Паралєва Л.А.,
- відповідачки ОСОБА_3 та її представника – ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго»
на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 14 жовтня 2010 року у справі за
позовом
відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» (далі – ВАТ ЕК «Миколаївобленерго») до ОСОБА_3 про відшкодування збитків,
та зустрічним позовом
ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» про визнання незаконним рішення комісії відповідача про нарахування збитку,
встановила:
У березні 2010 року відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» (далі - ВАТ ЕК «Миколаївобленерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування 10 313,29 грн. збитку за порушення зобов’язання.
Позивач посилався на те, що відповідачка є споживачем електричної енергії, яку він їй постачає до будинку № 30 по вул. Октябрській с. Галицинове Миколаївської області.
12 квітня 2008 року при перевірці дотримання відповідачкою Правил користування електроенергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі – Правила) було встановлено порушення та складено Акт № Я 1536, в якому зазначено «устаткування дублюючого вводу, у тому числі з використанням схованої електропроводки поза лічильником».
Посилаючись на викладене та вважаючи, що таким чином електрична енергія не враховувалася, позивач просив стягнути з відповідачки 10 313,29 грн. збитку, нарахованого рішенням комісії від 12 березня 2010 року за безоблікове споживання електричної енергії.
Заперечуючи проти позову, відповідачка посилалась на те, що ніяких порушень не допускала, зазначене в акті не відповідає дійсності, порушення не було, вся електроенергія в будинку споживалася через лічильник.
В травні 2010 року звернулася до суду з зустрічним позовом до ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» про визнання незаконним та скасування вказаного Акту та протоколу комісії від 12 березня 2010 року про нарахування збитку.
Із обставин, на які посилалася у зустрічному позові, вбачається, що відповідачка фактично оскаржувала рішення комісії щодо нарахування збитку.
Вона посилалась на відсутність будь-якої вини, протиправне складання акту та процесуальні порушення допущені представниками відповідача як при його складанні, та і прийнятті відповідного рішення про нарахування збитку.
Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 14 жовтня 2010 року відмовлено у задоволенні позову ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» та задоволено зустрічний позов ОСОБА_3
В апеляційній скарзі представник ВАТ ЕК «Миколаївобленерго», посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити їхні позовні вимоги та відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність та обгрунтованість рішення районного суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Суд повно, всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку доказам у справі та прийшов до вірного висновку про недоведеність факту безоблікового споживання відповідачкою електричної енергії, тому правомірно відмовив у задоволенні позову ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» про відшкодування збитків.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачка є споживачем електричної енергії, яку їй постачає позивач до будинку АДРЕСА_1.
12 квітня 2008 року представниками відповідача здійснено перевірку дотримання відповідачкою Правил , за результатом перевірки складено Акт № Я 1536, в якому зазначено порушення «устаткування дублюючого вводу, у тому числі з використанням схованої електропроводки поза лічильником», а також акт-припис споживачеві про винесення електролічильника на фасад будинку (а.с.6-7). Про усунення будь-яких інших порушень не зазначено. Електропостачання до будинку не припинялося.
Акт складено трьома представниками енергопостачальника та за участю члена сім’ї відповідачки.
10 жовтня 2008 року проведено заміну лічильника з винесенням його на фасад житлового будинку. Порушень не зафіксовано. Експертиза лічильника не проводилася.
Лише 18 травня 2010 року рішенням відповідної комісії позивача (тобто через два роки) у відсутності відповідачки, на підставі вказаного акту нараховано до сплати 10 313,29 грн. збитку за період з 12 квітня 2005 року по 12 квітня 2008 року з посиланням на п.2.7 Методики.
В основу рішення комісії, яка визнала відповідачку винною у безобліковому споживанні електроенергії, покладено зазначений акт про порушення.
При цьому, при складанні акту про порушення будь-яка фіксація порушення не здійснювалася, сам механізм не зазначено, схема порушення не складалася.
Крім того, провід, яким, на думку позивача, здійснювалося самовільне підключення, не вилучався, вимір його перерізу не здійснювався, місце його приєднання не встановлено. Зазначене підтверджується й поясненнями контролерів, допитаних в якості свідків в суді першої інстанції.
Інших доказів, які б підтверджували порушення відповідачкою Правил, ні комісії, ні суду не надані. Засідання комісії проведено у відсутності відповідачки та без її повідомлення про його призначення.
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», а також нормативно-правовими актами в сфері електропостачання.
Нормою ч. 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил.
Рішення енергопостачальника щодо визначення розміру та порядку відшкодування збитків, завданих йому внаслідок викрадення електричної енергії, може бути оскаржено в установленому законом порядку, як це передбачено п.7 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122 (далі – Порядок)
Відповідно до п. 4 Порядку та п. 53 Правил обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до Методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ .
Характер порушень, які є підставою для нарахування збитків, визначені у пункті 2.1 Методики.
Проте, в порушення зазначеного, позивачем не вказано, яке саме із перерахованих порушень допущено відповідачкою.
Разом з тим, як вбачається із рішення комісії про нарахування збитку, комісія керувалася п. 2.7 Методики, який застосовується у разі порушення зазначеного у підпункті 7 пункту 2.1 Методики.
За такого, слід вважати, що позивач виходив з того, що відповідачкою допущено порушення, зазначене у підпункті 7 пункту 2.1 Методики, зокрема, самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або проводів до мережі електропередавальної організації.
У цьому ж підпункті визначено, що у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті порушень фактом пошкодження пломб та/або засобів обліку факт пошкодження встановлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства.
Інші підпункти (8,9) пункту 2.1 Методики також зобов’язують зазначати в акті про те, яким способом здійснено самовільне підключення, з порушенням схеми обліку або ж без порушення схеми обліку.
Із матеріалів справи також вбачається, що відповідачка безпосередньо після складання акту неодноразово зверталася з заявами до позивача та органів, що здійснюють нагляд за його діяльністю, про проведення належної перевірки та відповідних досліджень з метою з’ясування фактичних обставин справи, однак належної перевірки проведено не було й така можливість втрачена.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги про достатність доказів є помилковими.
Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.4 ст. 61 ЦПК).
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
Суд першої інстанції вірно вирішив спір, однак, задовольняючи зустрічний позов, допустив помилку, оскільки не звернув уваги на те, що правове значення у спорі має рішення комісії про нарахування збитку, яке фактично й оскаржувалося, а не протокол комісії та/або акт про порушення, протиправність яких визнав суд. Вони є лише доказами у справі, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.
Враховуючи викладене, а також те, що за обставинами справи відповідачка оскаржувала саме правові наслідки прийнятого комісією рішення, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні на підставі п. 1 ч.1 ст. 309 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 14 жовтня 2010 року змінити в частині вирішення зустрічних позовних вимог.
Визнати незаконним рішення комісії відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» від 12 березня 2010 року про нарахування ОСОБА_3 10 313,29 грн. збитку по Акту № Я 1536 від 12 квітня 2008 року.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді: