Справа №22ц -7418/10                                                                                                                 Суддя по 1 інстанції: Чаус Л.В.  

Категорія: 23                                                                                                     Суддя-доповідач апеляційного суду: Шолох З.Л.  

  У хвала  

Іменем України  

20 жовтня  2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого  -  Шолох З.Л.,  

суддів – Кутової Т.З.,  Самчишиної  Н.В.,

при секретарі судового засідання – Величковській В.С.,  

за участю:

-   представника  позивачки - ОСОБА_2,  

-   представника відповідача -  Бойченка В.Г.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_4  

на рішення  Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від  23 червня  2010 року у справі за

позовом  

ОСОБА_4 до сільськогосподарського закритого акціонерного   товариства  «Колос» про  повернення  земельної ділянки та   скасування державної реєстрації договору оренди землі,  

встановила :  

      У вересні  2009 року  ОСОБА_4  звернулася  до суду  з позовом до сільськогосподарського закритого акціонерного товариства  «Колос» (далі – ТОВ «Колос»)  про розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації.

Позивачка посилалась  на те,  що з травня  2005 року вона є власницею  земельної ділянки, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва  розміром 5,75 га, що розташована на території   Острівської  сільської ради  Очаківського району  Миколаївської  області.

Вказувала, що її земельною  ділянкою  безпідставно користується відповідач, оскільки  договір оренди земельної ділянки  від 1 січня 2005 року,  вона не підписувала та в порушення чинного законодавства  відповідач провів його  державну реєстрацію лише  11 січня 2008 року.

Посилаючись на викладені  обставини та неодноразово  змінюючи  підстави  позовних вимог,  позивачка  остаточно просила  повернути їй  земельну ділянку, як набуту  відповідачем в оренду без достатньої  правової підстави та скасувати його державну реєстрацію.  

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на  те, що  за договором оренди  земельної частки (паю) користується вказаною земельною ділянкою ще з 2000 року,  договір у 2005 році підписувала  позивачка, а  ТОВ «Колос»  систематично  виплачує  їй орендну плату.  

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від  23 червня  2010 року  відмовлено у задоволенні  позову.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на незаконність та необгрунтованість  судового рішення, просила його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позов.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у справі,   дослідивши матеріали справи в межах  доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді  першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає,  виходячи з наступного.  

Правовідносини  щодо оренди землі  врегульовані  ЦК  України,  Законом України від 2 жовтня 2003 року «Про оренду землі» (далі –Закон) .

Відповідно до Перехідних положень Закону України «Про оренду землі» від                    6 жовтня 1998 року, в редакції  чинній на час виникнення спірних правовідносин,  після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)  договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності  на  земельну ділянку  на тих самих умовах, що й  раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Він підлягає державній реєстрації  і після цього набирає чинності  (ст.ст.14, 18, 20  Закону).

Відповідно до ст. 13 Закону  за договором оренди землі  орендодавець зобов’язаний за плату  передати орендареві земельну ділянку  у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку  відповідно до умов договору  та вимог земельного законодавства.

Договір оренди припиняється у випадках, зазначених у статті 31 цього Закону,  а також  в інших  випадках, передбачених законом.

Як вбачається  із  матеріалів справи,  ОСОБА_4 є власницею земельної  ділянки розміром 5,75 га, переданої їй  для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Острівського  сільської ради Очаківського  району,  на підставі Державного  акту на право власності на землю, виданого 26 травня  2005 року  замість  сертифіката на земельну частку (пай).

ТОВ  «Колос»  з 2000 року використовує  спірну  земельну ділянку  на підставі  договору  оренди земельної частки (паю), укладеного  між  ним та позивачкою  10 березня 2000 року строком на 5 років  (а.с. 22-24).  

Після отримання  позивачкою  Державного Акту на право власності на землю, відповідач продовжує користуватися належною їй земельною ділянкою на підставі договору оренди  землі,  укладеного між ними 1 січня 2005 року на 10 років, тобто до 2015 року. Земельна ділянка в оренду передана на підставі Акту приймання-передачі.    Державна реєстрація  вказаного договору проведена 11 січня 2008 року  (а.с.8-10).

ТОВ «Колос»  використовує  спірну земельну ділянку за її  цільовим призначенням  та сплачує   позивачці  орендну плату, що  нею не  оспорюється.    

В серпні  2009 року  позивачка звернулася з заявою до ТОВ «Колос»  про те,  що по закінченню 2009 року вона має  намір  самостійно обробляти орендовану ними  земельну ділянку (а.с.4).   Отримавши  відмову, позивачка  у вересні  2009 року  звернулася  до суду  з  зазначеним  позовом.    

За такого,  суд повно, всебічно дослідив  обставини справи,  дав належну оцінку доказам у справі та прийшов до вірного висновку  про те,  що  відповідач на належній правовій   підставі, за договором  оренди,  користується  земельною ділянкою, яка належить позивачці, тому  обґрунтовано відмовив у  задоволенні  позову.

Доводи  позивачки в апеляційній скарзі  про те, що договір оренди землі замість неї  підписала  її  невістка ОСОБА_5  без відповідних повноважень, висновків  суду  не спростовують, оскільки її  дії та поведінка  по відношенню до  вказаного об’єкта власності  свідчить  про її  обізнаність  та наступне схвалення цієї угоди.    

За змістом  ч.2 ст. 241 ЦК України  наступне схвалення угоди особою, яку представляють, вчиненої щодо її майна  особою, якій не надавалися відповідні повноваження,  створює,  змінює і припиняє цивільні  права та обов’язки з моменту вчинення цього правочину (тобто  робить цю угоду дійсною  з моменту її укладення).

Враховуючи викладене,  колегія суддів  не вбачає підстав для скасування рішення районного суду, висновки  якого по суті вирішення спору  є правильними.  

Керуючись ст. ст. 303,  308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -  

    у х в а л и л а :  

   Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення  Очаківського міськрайонного суду  Миколаївської області від  23 червня  2010 року залишити без змін.  

Ухвала  апеляційного суду набирає законної сили з моменту  проголошення і  з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку  протягом двадцяти днів.

Головуючий        Судді: