Справа № 22ц- 6013/10                                                                           Суддя суду 1-ї інстанції – Коломієць В.В.  

Доповідач апеляційного суду – Шолох З.Л.  

  У  Х  В  А  Л  А  

Іменем  України  

             30 серпня 2010 року  колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого -  Лисенка П.П.,  

суддів -  Мурлигіної О.Я.,   Шолох З.Л.,  

при секретарі  судового засідання  - Голубкіній О.О.,    

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в   місті   Миколаєві цивільну   справу  за апеляційною  скаргою  

публічного  акціонерного товариства комерційний  банк  «ПриватБанк»  

на ухвалу судді  Ленінського  районного суду м. Миколаєва  від  19 березня   2010 року  у справі  за  

позовом  

ОСОБА_3  до  публічного  акціонерного  товариства  комерційний банк «Приват Банк»  про визнання недійсним  кредитного договору ,  

встановила:  

            У березні 2010 року  ОСОБА_3 через свого представника  звернувся  до суду  з позовом до  публічного  акціонерного  товариства  комерційний банк «ПриватБанк»                  (далі – «ПриватБанк»)  про визнання недійсним  кредитного договору, укладеного                       15 листопада  2007 року, посилаючись на порушення  його прав споживача.  

 Ухвалою судді  Ленінського  районного суду м. Миколаєва  від 19 березня  2010 року  відкрито  провадження у  зазначеній справі.

В апеляційній скарзі «ПриватБанк», посилаючись на порушення норм процесуального права, просив вказану ухвалу судді скасувати, а справу направити на розгляд Жовтневого  районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю.      

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню  не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, укладаючи  договір, який є предметом спору, позивач та відповідач визначили підсудність справ, які випливають з договору, зазначивши в п.4.6 умов оспорюваного договору Жовтневий  районний суд                                     м. Дніпропетровська  або  суд за місцем реєстрації філії «ПриватБанку», із діяльності якої виник спір.

Позивач  проживає в АДРЕСА_1,  що територіально відноситься до Ленінського району міста. Обґрунтовуючи свої вимоги порушенням його прав споживача, він  подав позовну заяву  до Ленінського районного суду   м. Миколаєва, тобто за місцем свого проживання.

Філія «ПриватБанку»,  з діяльності якої виник спір,  знаходиться за адресою                     м. Миколаїв вул. Фрунзе, 27, що  територіально відноситься  до  Заводського  району                  м. Миколаєва.  

Питання щодо підсудності справ врегульовано главою 1 розділу 3 ЦПК України. Зокрема, у ч.5  ст. 110 ЦПК  включено положення  про те,  що позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за місцем проживання або перебування  споживача  або за місцем заподіяння  шкоди чи виконання договору.

Для вказаної справи  ЦПК України не встановлена виключна підсудність.

Оскільки ст. 112 ЦПК України,  якою визначалось  право сторін  на визначення територіальної (договірної) підсудності справи, виключена на підставі Закону № 2453– VI  від 7 липня  2010 року «Про судоустрій і статус суддів», який  в цій частині набрав чинності з 30 липня 2010 року, тому  діє  чинний  процесуальний закон.  

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись  ст. ст.  303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -  

  ухвалила:  

Апеляційну скаргу публічного  акціонерного  товариства  комерційний банк «Приват Банк» відхилити, а  ухвалу   судді  Ленінського   районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала  апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

             Головуючий                                             Судді: