Справа № 22ц-5218/10 Суддя по 1 інстанції - Міщенко Г.В.
Категорія 55 Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.
Рішення
Іменем України
6 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Лисенка П.П.,
суддів – Мурлигіної О.Я., Шолох З.Л.,
при секретарі судового засідання - Петровській О.С.,
за участю представника відповідача – Корженка О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»
на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 30 березня 2010 року у справі за
позовом
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (далі-ВАТ «Миколаївгаз») про захист прав споживача,
встановила:
В вересні 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ВАТ «Миколаївгаз» про захист прав споживача.
Позивачі посилались на те, що вони є споживачами природного газу для побутових потреб до будинку АДРЕСА_1, постачання якого здійснює відповідач, та не мають заборгованості за спожитий газ.
Проте, у вересні 2008 року отримали попередження про припинення газопостачання у зв’язку з наявністю заборгованості за спожитий газ в сумі 1463,66 грн. станом на 18 вересня 2008 року. Врегулювати це питання в позасудовому порядку неможливо, оскільки відповідач іншої думки.
Вважаючи, що заборгованість відсутня та уточнюючи позовні вимоги, позивачі просили визнати неправомірним нарахування неіснуючої, на їх думку, заборгованості.
Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача посилався на відповідність перерахунку чинним нормативно-правовим актам у сфері газопостачання та наявність такої заборгованості.
Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 30 березня 2010 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії відповідача щодо нарахування до сплати позивачам заборгованості за спожитий природний газ в сумі 1463,66 грн.
В апеляційній скарзі ВАТ «Миколаївгаз», посилаючись на незаконність та необгрунтованість судового рішення, просив його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ «Миколаївгаз» підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.10 (абзаци 1, 2, 24) Правил надання населенню послуг з газопостачання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року № 2246 ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюються починаючи з 1 січня 2007 року за роздрібними цінам, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу.
Застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від річних обсягів споживання, у поточному році для споживачів здійснюється залежно від річного обсягу фактичного використання природного газу (зафіксованого на особових рахунках споживача) у попередньому році.
За ініціативою газопостачального підприємства або за заявою споживача газопостачальне підприємство проводить станом на 1 липня перерахунок оплати вартості використаного природного газу залежно від обсягу його використання у першому півріччі поточного року та від роздрібних цін, що діяли в першому півріччі поточного року, аналогічно перерахунку, який проводився за підсумками року станом на 1 січня.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачі є споживачами послуги на постачання природного газу для побутових потреб, які надає відповідач (в особі його Березнегуватського управління) до житлового будинку АДРЕСА_1
Розрахунок за спожитий газ проводиться за лічильником, особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ОСОБА_3
Оскільки за 2007 рік на його особовому рахунку зафіксовано 2 410 м. куб. спожитого газу, газопостачальна організація, у відповідності до умов договору та Правил, враховуючи обсяги спожитого газу, зробила перерахунок в сторону зменшення тарифу ( 0,315 грн. за 1 м. куб.) в січні 2008 року. Різниця у вартості природного газу зарахована на особовий рахунок споживача в рахунок майбутніх платежів.
3 березня 2008 року відповідачем зафіксовано порушення Правил споживачем, а саме: пошкодження пломб на лічильнику, про що складено Акт та проведено експертизу лічильника.
Як наслідок, споживачу за безоблікове споживання природного газу нараховано до сплати 2 166,39 грн. збитку (за 6 279,4 м.куб. газу) за 6 місяців у відповідності до п.2.4 Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальній або газотранспортній організації внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29 травня 2003 року № 475 (далі - Порядок).
Вказана сума збитку у добровільному порядку повністю сплачена 24 березня 2008 року.
Обсяг безобліково спожитого газу, який обрахованого у відповідності до вказаного Порядку, зараховано на особовий рахунок споживача.
При проведенні перерахунку вартості спожитого газу за 1 півріччя 2008 року (станом на 1 липня 2008 року) споживачу знову зроблено перерахунок, однак в сторону збільшення тарифу за спожитий газ. Внаслідок чого й утворилася заборгованість за спожитий газ на суму 1463,66 грн.
При цьому, проводячи перерахунок оплати використаного газу в залежності від обсягів споживання, відповідач визначив фактичне використання споживачем природного газу шляхом додавання фактичних показників лічильника та обсягів газу, який був нарахований з відшкодуванням збитків, внаслідок порушення споживачем Правил.
Задовольняючи позовні вимоги, районний суд, виходив з неправомірності дій відповідача, так як вважав, що таким чином споживач був двічі обтяжений за вказане порушення Правил.
Між тим, такий висновком суду не відповідає вищезазначеним вимогам нормативно-правових актів у сфері газопостачання.
Враховуючи викладене, рішення районного суду підлягає скасуванню на підставі п. 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову за його необгрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» задовольнити.
Рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 30 березня 2010 року скасувати та ухвалити нове.
Відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» про захист прав споживача.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді: