Справа № 22ц- 2734 / 2009 Головуючий в 1 інстанції
Рябова О.Д.
Категорія 24 Доповідач Фурман Т.Г.
Ухвала
іменем України
2010 року липня місяця 13 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :
Головуючого : Стародубця М.П.
Суддів : Фурман Т.Г. , Воронцової Л.П.
при секретарі: Остренко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 21 квітня 2010 року в справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Херсонська теплоелектроцентраль” до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані послуги, -
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2009 року відкрите акціонерне товариство „Херсонська теплоелектроцентраль„ (далі по тексту - ВАТ „Херсонська теплоелектроцентраль„ ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за надані послуги.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначав, що, відповідачка, будучи споживачем послуг, які ВАТ „Херсонська теплоелектроцентраль„ надає в квартиру АДРЕСА_1, належно не виконує свій обов’язок по оплаті за ці послуги.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» заборгованості за надані послуги в сумі 7929,10 грн. та судові витрати.
Судом до участі у справі в якості співвідповідачів залучені співвласники квартири - ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 21 квітня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь відкритого акціонерного товариства „Херсонська теплоелектроцентраль” - з кожного по 1982 грн.22 коп. в рахунок погашення заборгованості за послуги з теплопозабезпечення та гаряче водопостачання та по 7,50 грн. витрат сплачених за інформаціно -технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 198,22 грн. з кожного держмито у дохід держави.
Ухвалою від 12 травня 2010 року суд виправив допущену в рішенні суду арифметичну помилку стосовно розміру стягненого держмита у дохід держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 21 квітня 2010 року скасувати і ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відкрите акціонерне товариство „Херсонська теплоелектроцентраль„ доводи апелянта не визнало, рішення суду вважає законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Судом встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , є споживачами теплової енергії і гарячого водопостачання , які надає ВАТ „Херсонська теплоелектроцентраль” ( а.с. 24 ).
Так, із особового рахунку, відкритого товариством на ім’я ОСОБА_3 вбачається, що борг по оплаті за надані послуги в сумі 7929,10 грн. утворився з квітня 1997 року по березень 2009 року ( а.с. 5-6).
Відповідно до акту-припису, складеного ВАТ „Херсонська теплоелектроцентраль” № 429 від 06.04.2010 року при обстеженні технічного стану опалювальних приладів АДРЕСА_3 було встановлено, що в квартирі проведено демонтаж опалювальних приладів без відповідних дозволів.
Оскільки між сторонами склалися договірні відносини, відповідно до яких позивач виконав взяті на себе зобов’язання з надання житлово-комунальних послуг, а відповідачі взяті на себе зобов’язання щодо їх оплати не виконали і мають заборгованість перед позивачем, та зважаючи на те, що у встановленому законом порядку відповідачі не довели відсутність цих послуг за спірний період часу, колегія суддів погоджується з висновком суду про стягнення з відповідачів заборгованості по оплаті цих послуг.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд необґрунтовано не застосував до спірних правовідносин строку позовної давності виходячи з наступного.
Враховуючи, що заборгованість за надані послуги утворилася за період з квітня 1997 року по березень 2009 року, апелянту в судовому засіданні суду апеляційної інстанції роз’яснено його право на звернення з заявою про застосування строку позовної давності, як це передбачено ч. 3 ст. 267 ЦК України ( в редакції 2004 року ) , від подачі якої він відмовився , та зважаючи на те, що відповідно до ст.. 71 ЦК України ( в редакції 1963 року ) позовна давність застосовується судом незалежно від наявності заяви про її застосування, колегія суддів вважає, що заявлені вимоги про стягнення з відповідачів боргу за період з квітня 1997 року по 01.01.2004 року ( час набрання чинності ЦК України в редакції 2004 року) не підлягають задоволенню за пропуском строку давності, а тому рішення суду слід змінити зменшивши розмір заборгованості з 7929,1 грн. до 5668,1 грн. ( 7929,1 грн. - 2261 грн. ).
Оскільки відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та зважаючи на те, що відповідачами у встановленому законом порядку не доведена неправильність проведення нарахування за опалення та гаряче водопостачання, колегія суддів вважає, що ці доводи апелянта підлягають відхиленню.
Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
В іншій частині рішення суду та додаткове рішення суду, як такі , що не оскаржувалися, в апеляційному порядку не переглядалися.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 21 квітня 2010 року змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованості за надані послуги з кожного по 1982,22 грн. до 1417,02 грн. .
В решті рішення залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді