Справа № 22ц- 2430/2010 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 27 Смирнов Г.С.
Доповідач: Фурман Т.Г.
Рішення
іменем України
2010 року липня місяця 08 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Стародубця М.П.
суддів: Фурман Т.Г., Воронцової Л.П.
при секретарі: Остренко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „ Укргазбанк” на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 23 березня 2010 року в справі
за позовом
Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „ Укргазбанк”
до
ОСОБА_2
про стягнення заборгованості по кредитному договору ,
за зустрічним позовом
ОСОБА_2
до
Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „ Укргазбанк”
про розірвання кредитного договору,
в с т а н о в и л а :
В листопаді 2009 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк „ Укргазбанк” звернулося до суду зі вказаним вище позовом.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначав, що 06.08.2008 року між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк „ Укргазбанк” , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство акціонерний банк „ Укргазбанк”, та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 18/6 , відповідно до умов якого відповідачу було відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 43000 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 13,8 % річних, на строк з 06.08.2008 р. по 05.08.2028 року, а позичальник зобов’язувався повернути грошові кошти та сплатити відсотки за користування кредитом в строки та в порядку, встановленими договором.
Виконання зобов’язань боржника за кредитним договором забезпечено іпотечним договором від 06.08.2008 року, відповідно до умов якого відповідач зобов’язувався на період дії основного договору застрахувати предмет іпотеки та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.
Посилаючись на те, що відповідач порушив умови кредитного і іпотечного договорів, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 34510,14 доларів США та 16664,49 грн., з яких: сума кредиту що підлягає достроковому поверненню – 32956 доларів США, прострочена заборгованість по кредиту – 393,46 доларів США, заборгованість по відсоткам - 1160,68доларів США, пеня по простроченим відсоткам-505,34 грн., пеня по простроченій заборгованості по кредиту – 159,15 грн., штрафні санкції ( за відсутність страхування предмету іпотеки за період 2009-2010 р. ) – 16000 грн. та понесені судові витрати – 1820 грн.
В лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „ Укргазбанк” про розірвання кредитного договору з підстав передбачених ст. 652 ЦК України.
Рішенням Суворовського районного суду М.Херсона від 23 березня 2010 року первісний позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „ Укргазбанк” задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „ Укргазбанк” заборгованість в сумі 274507,45 грн. та судові витрати в сумі 1820 грн.
Розстрочено виконання рішення відповідачем в частині стягнення суми боргу строком на 60 місяців зі щомісячним платежем 4575,13 грн.
В решті частини позову відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Розірваний кредитний договір № 18/6 від 06 серпня 2008 року укладений між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк „ Укргазбанк” та ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство акціонерний банк „ Укргазбанк” пославшись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове яким задовольнити первісні позовні вимоги в повному об’ємі.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 доводи апелянта не визнав, рішення суду вважає законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що 06.08.2008 року між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк „ Укргазбанк”, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство акціонерний банк „ Укргазбанк”, та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 18/6 , відповідно до умов якого відповідачу було відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 43000 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 13,8 % річних, на строк з 06.08.2008 р. по 05.08.2028 року.
Виконання зобов’язань боржника за кредитним договором забезпечено договором іпотеки від 06.08.2008 року, відповідно до умов якого відповідач надав в іпотеку квартиру № 1 копр. 2 в будинку № 4 по вул.. 49 Гвардійської Херсонської девізії в м. Херсоні та зобов’язувався на період дії основного договору застрахувати предмет іпотеки та виконувати всі умови іпотечного договору при здійсненні страхування.
Згідно з наданим розрахунком заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором від 06.08.2008 р. станом на 04.11.2009 року по кредиту становить – 393,46 доларів США, по процентам - 1160,68 доларів США, сума пені за несвоєчасне повернення кредиту і процентів становить – 664,49 грн.
За умовами кредитного договору та відповідно до ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.. 1048 цього Кодексу.
Рішення суду в частині задоволення вимог банку щодо дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів не оскаржується.
Відповідно до ст.. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Згідно ч. 1 ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня.
Відповідно до ст.524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні.
Іноземна валюта, як засіб платежу, зокрема за зобов’язаннями, відповідно до ч. 2 ст. 192 ЦК України може використовуватися в Україні лише у випадках, порядку на умовах встановлених законом. Згідно ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України „ Про платіжні системи та перекази коштів в Україні” гривня, як грошова одиниця ( національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України.
Згідно Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю„, який установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов’язки суб’єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства, а саме: п. 1 ст.3, валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов’язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.
У відповідності з пунктами „ а”, „ в” та „е” підпункту 6.1. та підпунктів 6.2. Правил НБУ використання готівкової іноземної валюти на території України від 30.05.2007 року № 200, фізичні особи – резиденти можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу у наступних випадках: сплати мита, інших податків і зборів ( обов’язкових платежів), митних зборів і фінансових санкцій відповідно до митного законодавства України, сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами, оплати товарів і послуг у зоні, що звільнення від сплати мита та податків.
Лише резиденти – фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України і які є власниками іноземної валюти можуть за винятком із загальних правил використовувати цю іноземну валюту, а не валюту України, як засіб платежу для оплати вимог та зобов’язань на території України.
Відповідач не є власником валютних коштів і заперечує можливість проводити розрахунки з банком у валюті, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що повернення кредиту має здійснюватися у грошовій одиниці України – гривні, в еквіваленті до курсу долара США за курсом НБУ станом на час ухвалення судового рішення.
Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду щодо відмови фінансовій установі в задоволенні її вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 16000 грн., за невиконання ним зобов’язання відповідно до п. 3.3.4 Договору про іпотеку щодо страхування предмету іпотеки, оскільки із наданих доказів вбачається , що договір страхування предмета іпотеки був укладений ОСОБА_2 06.08.2009 року, на рахунок страховика були перераховані грошові кошти, а тому відсутні підстави вважати неукладеним договір страхування предмету іпотеки та нараховувати у зв’язку з цим штрафні санкції.
Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити , вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
При укладенні кредитного договору сторони не знали і не могли передбачити, що внаслідок всесвітньої економічної кризи з жовтня 2008 року на валютному ринку України відбудеться підвищення курсу долара США відносно національної валюти майже в два рази, а як наслідок-значно збільшиться фактичний розмір щомісячного платежу по кредиту та відсоткам, що є істотною зміною обставин і дає підстави вважати, що якби відповідач міг би це передбачити, він би не укладав договір з банком на вказаних в ньому умовах.
Крім того, на фоні економічної кризи у відповідача склалося тяжке
матеріальне становище, а саме: втрата ним роботи та постановка до центру зайнятості на облік, народження другої дитини, тяжке захворювання матері.
Враховуючи наведене та те, що дії банку щодо дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів направлені на фактичне припинення договірних відносин з відповідачем, який з об’єктивних незалежних від нього причин позбавлений можливості задовольнити вимоги банку, колегія суддів погоджується з висновком суду про можливість розірвання кредитного договору з підстав передбачених ст.. 652 ЦК України.
Разом з тим колегія суддів не погоджується з висновком суду про розстрочення виконання рішення, так , як така вимога у встановленому процесуальним законодавством порядку не заявлялася, обставини щодо розстрочки та зміни способу виконання судового рішення судом не досліджувалися, а тому рішення суду в частині надання розстрочки виконання судового рішення підлягає скасуванню.
Сторони не позбавлені можливості вирішити це питання в порядку виконання судового рішення відповідно до вимог закону.
В решті частині колегія суддів вважає рішення суду справедливим та таким, що відповідає діючому в Україні законодавству щодо захисту цивільних прав та інтересів.
Доводи апеляційної скарги в цій частині висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування і ухвалення нового відсутні.
Керуючись ст.ст. 303,307, 309 ЦПК України, колегія суддів ,
вирішила :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „ Укргазбанк” задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду М.Херсона від 23 березня 2010 року в частині розстрочення виконання рішення відповідачем стягнення суми боргу строком на 60 місяців зі щомісячним платежем 4575,13 грн. скасувати.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: