Справа № 22ц- 2706/ 2010 Головуючий в 1 інстанції
Головко О.В.
Категорія 45 Доповідач Фурман Т.Г.
Ухвала
іменем України
2010 року червня місяця 15 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :
головуючого : Стародубця М.П.
суддів: Фурман Т.Г. , Воронцової Л.П.
при секретарі: Дибі Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє від імені ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 22 лютого 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради, ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення виконкому, про зобов’язання не чинити перешкоди в будівництві огорожі та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
встановила:
В квітні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі вказаним вище позовом, який уточнила в процесі розгляду справи, та остаточно просила суд винести рішення, яким визнати частково недійсним рішення виконкому Суворовської районної ради м. Херсона за № 23 від 09.02.1990 року в частині затвердження та прийняття в експлуатацію самовільно побудованої ОСОБА_5 господарської забудови розміром 2,4 х 7,3 м. під літ „Е” , яка знаходиться на межі земельних ділянок АДРЕСА_1 зобов’язати ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_3 перешкоди в будівництві огорожі на належній їй на праві власності земельній ділянці відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, та зобов’язати ОСОБА_4 усунути порушення вимог діючого земельного законодавства та будівельних норм шляхом перенесення збудованої споруди на відстань, що відповідає будівельним нормам.
В вересні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та просила зобов’язати ОСОБА_3 привести огорожу, яка будується нею вздовж належної ОСОБА_4 частини домоволодіння АДРЕСА_1 у відповідність з державним актом на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 22.02.2010 року постановлено: зобов’язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_3 в будівництві огорожі між земельними ділянками АДРЕСА_2 на належній їй на праві власності земельній ділянці розміром 565 кв.м. відповідно до державного акту на земельну ділянку № 5 по вул.. Червонопрапорна у м. Херсоні від 29.08.2005 року, а ОСОБА_3 зобов’язати дотримуватися межі між земельними ділянками відповідно до вказаного акту на право власності на земельну ділянку .
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 до виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради, ОСОБА_4 відмовити.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, яка діє від імені ОСОБА_3, просила рішення суду в частині відмови в задоволенні заявлених ОСОБА_3 позовних вимог про визнання частково недійсним рішення виконкому Суворовської районної ради м. Херсона за № 23 від 09.02.1990 року та зобов’язання ОСОБА_4 усунути порушення вимог діючого земельного законодавства та будівельних норм шляхом перенесення збудованої споруди на відстань, що відповідає будівельним нормам скасувати і ухвалити нове, яким вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема на невірне застосування судом до спірних правовідносин строку позовної давності.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6, яка діє від імені ОСОБА_4, доводи апелянта не визнала, рішення суду вважає законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 21.07.1988 року є власницею будинку АДРЕСА_2 який розташований на земельній ділянці площею 0,0565 га.
29.08.2005 року ОСОБА_3 був виданий державний акт на право власності на вказану земельну ділянку ( а.с. 15-16).
ОСОБА_4 на праві власності належить 24/100 частин домоволодіння АДРЕСА_2 до складу якого входить господарська будівля розміром 7,3х2,4 м. позначена на технічному плані під літ „Е” , яка розташована на межі земельних ділянок АДРЕСА_2.
В судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що господарська споруда розміром 7,3х2,4 м. позначена на технічному плані під літ „Е” була збудована попереднім власником ОСОБА_5
Зазначені факти сторони визнають та не оспорюють.
Побудована без встановленого дозволу господарська будівля розміром 7,3х2,4 м. позначена на технічному плані під літ „Е” за адресою АДРЕСА_2 була затверджена і прийнята в експлуатацію рішенням виконкому Суворовської районної ради у м. Херсоні за № 23 від 09.02.1990 року ( а.с. 17).
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 133 від 03.07.2009 року будівля літ „Е” розташована на суміжній межі між земельними ділянками АДРЕСА_2, розташування суміжної межі між земельними ділянками сторін відповідає державному акту на право власності на земельну ділянку від 29.08.2005 року ( а.с. 81-94).
Цим же висновком експертизи встановлено, що спірна будівля не відповідає вимогам будівельних норм, оскільки розташована на межі суміжних земельних ділянок без відступу одного метра від неї.
Враховуючи, що, як з моменту забудови господарської будівлі позначеної на технічному плані під літ „Е” за адресою АДРЕСА_2, так і під час погодження меж між сусідніми земельними ділянками в процесі видачі ОСОБА_3 державного акту на право власності на земельну ділянку, відповідно до якого межа між земельними ділянками сторін проходить по зовнішній стіні спірної будівлі, позивачка не порушувала питання щодо законності зведення цієї будівлі, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що нею пропущений строк звернення до суду з вимогою про визнання недійсним рішення виконкому Суворовської районної ради м. Херсона за № 23 від 09.02.1990 року в частині затвердження та прийняття в експлуатацію самовільно побудованої ОСОБА_5 господарської забудови розміром 2,4 х 7,3 м. під літ „Е” , яка знаходиться на межі земельних ділянок АДРЕСА_3 перенесення цієї споруди на відстань, що відповідає будівельним нормам.
При цьому колегія суддів вважає, що правила ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004 року, про позовну давність до спірних правовідносин не застосовується, оскільки предметом в них є рішення органу місцевого самоврядування прийняте 09.02.1990 року, яке на момент його прийняття не підлягало оскарженню в суді відповідно до діючого на той час законодавства.
З врахуванням положень Конституції України оскаржене позивачкою рішення органу місцевого самоврядування могло бути оскаржене в передбаченому ЦПК України 1963 року порядку в межах місячного строку.
Однак позивачка будучи обізнаною щодо зведеної будівлі своє право не використала і таким чином пропустила строк для звернення до суду.
В інший частині законність та обґрунтованість рішення суду в апеляційному порядку не переглядалося, як таке, що не оскаржувалося.
Висновки суду в оскарженій частині підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до ЦПК України та відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Посилання апелянта на те що позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки положення ст.. 268 ЦК України 2004 року не можуть бути застосовані відповідно до правил п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303,307, 308 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє від імені ОСОБА_3, відхилити .
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 22 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції .
Головуючий
Судді