Справа  № 22ц-5166/10                           Суддя  по  1  інстанції – Павлова Ж.П.        

Доповідач  апеляційного  суду - Шолох З.Л.

  Ухвала  

Іменем  України

          2 серпня  2010 року   колегія суддів  судової  палати в цивільних справах  апеляційного суду Миколаївської області  у складі:

головуючого   -  Лисенка П.П.,  

суддів – Мурлигіної О.Я.,  Шолох З.Л.,  

при секретарі  судового засідання  -  Аніщенко Д.В.,  

за участю   представника заявника -  Дядюренка М.П.,

розглянувши  у відкритому  судовому  засіданні  у м. Миколаєві  цивільну   справу   за апеляційною  скаргою  

закритого акціонерного товариства «Росток»  

на   ухвалу  Заводського   районного суду м. Миколаєва  від 27 квітня 2010  року у справі  

за скаргою  

публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на дії  підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській  області,    

  встановила:  

В грудні 2009 року публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (далі–Банк)  звернулося до суду з вищезазначеною скаргою.

26 квітня  2010 року,  під час судового  розгляду справи, скаржник подав заяву про відмову від скарги та просив закрити провадження у справі.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від  27 квітня 2010 року  прийнята відмова   Банку від скарги та провадження у справі закрите.

В апеляційній скарзі представник заінтересованої  особи - ЗАТ «Росток» (боржник), посилаючись на порушення їхніх процесуальних прав, просив ухвалу суду скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши  суддю – доповідача, пояснення осіб, які приймали  участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому  задоволенню   з наступних підстав.  

Вирішуючи справу,  районний суд  виходив з того, що  вона є цивільною та підлягає розгляду  в  порядку, передбаченому  розділом  VII ЦПК України, яким  регламентовано  судовий контроль за виконанням судових рішень.  

Між тим,  з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 27 жовтня 2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського  нотаріального округу  за заявою Банку  було вчинено нотаріальний напис  про  звернення  стягнення на майно  ЗАТ «Росток»  за договором іпотеки від 10 січня 2008 року.  

Вказаний виконавчий напис  знаходився на  примусовому виконанні у підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській  області (далі – підрозділ ДВС), який провів оцінку  арештованого майна, здійснену суб’єктом оціночної діяльності.

Не погоджуючись з оцінкою арештованого майна та посилаючись на порушення своїх прав, як сторони виконавчого провадження, Банк  оскаржив такі дії  підрозділу ДВС.  

Статтею 383 ЦПК України (розділ VII ЦПК), на яку посилався заявник,    передбачено право учасників виконавчого провадження на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби,   вчинених лише   під час виконання рішень загальних судів.  

За змістом ч.1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються  до проведення   виконавчих  дій,  мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією  або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси,   а також якщо законом не встановлений інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності  таких осіб.            

Оскільки   чинним законодавством не встановлено порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби,  учинених під час примусового виконання виконавчих написів,  то такі справи належать до юрисдикції адміністративних судів.

За такого, суд прийняв до свого провадження та  розглянув справу  з порушенням  правил  цивільної юрисдикції.                        

Згідно  пункту 1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі,  якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.  

Враховуючи вищевикладене, ухвала місцевого суду підлягає   скасуванню на підставі п.2 ст.312 ЦПК України з  постановленням  нової  ухвали про закриття провадження у справі.

Керуючись  ст. ст. 303, 312, 315 ЦПК України,  колегія суддів, -

  ухвалила:  

Апеляційну скаргу закритого  акціонерного товариства «Росток»      задовольнити частково.  

Ухвалу Заводського   районного суду м. Миколаєва  від 27 квітня 2010  року  скасувати    та  постановити   нову.

Закрити провадження у справі за скаргою  публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на дії  підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській  області.

Ухвала  апеляційного суду набирає законної сили  з моменту  проголошення і  може бути оскаржена у  касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду  України  протягом двох місяців  з дня  проголошення.

 Головуючий                                                 Судді: