Справа № 22ц-5277/10 Суддя по 1 інстанції – Коломієць В.В.
Категорія 48 Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.
Ухвала
Іменем України
2 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Лисенка П.П.,
суддів – Мурлигіної О.Я., Шолох З.Л.,
при секретарі судового засідання - Аніщенко Д.В.,
за участю :
- позивачки ОСОБА_2,
- відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 6 травня 2010 року у справі за
позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на малолітню дитину,
встановила:
17 березня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на малолітню дитину.
Позивачка зазначала, що з 25 березня 2006 року по 13 лютого 2010 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу син залишився проживати з нею та знаходиться на її утриманні.
Посилаючись на те, що відповідач не працює, має мінливий дохід, добровільно допомоги не надає, позивачка просила стягнути аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 6 травня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто аліменти на утримання дитини з відповідача на користь позивачки по 400 грн. щомісячно, починаючи з 17 березня 2010 року і до повноліття дитини.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на необгрунтованість рішення суду в частині визначення розміру аліментів, просив зменшити розмір аліментів до 250 грн.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 березня 2006 року, від шлюбних відносин мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. В лютому 2010 року шлюб між сторонами розірвано, дитина проживає з матір’ю та знаходиться на її утриманні.
Задовольняючи позов, суд правомірно виходив з того, що відповідач зобов’язаний утримувати свою малолітню дитину.
У відповідності до ст.180 СК України обидва батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання цього обов’язку визначаються за домовленістю між ними.
За відсутності домовленості, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій формі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Також відповідно до частин 1, 2 ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач є працездатною особою, яка не працює, постійного заробітку (доходу) не має, на обліку в центрі зайнятості населення, як особа, що шукає роботу, не знаходиться, інших утриманців не має. Тому суд обґрунтовано стягнув аліменти у твердій грошовій формі та вірно визначив їх розмір з врахуванням положень ст. 182 СК України.
З врахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 6 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий Судді: