Справа № 22ц-7360/10 Суддя по 1 інстанції - Губанова В.М.
Категорія 55 Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.
Рішення
Іменем України
20 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Шолох З.Л.,
суддів – Кутової Т.З., Самчишиної Н.В.,
при секретарі судового засідання - Величковській В.С.,
за участю представника відповідача – Крета М.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»
на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2010 року у справі за
позовом
ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (далі-ВАТ «Миколаївгаз») про захист прав споживача,
встановила:
В березні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Миколаївгаз» про захист прав споживача.
Позивач посилались на те, що він є споживачем природного газу для побутових потреб до житлового будинку АДРЕСА_1, постачання якого здійснює відповідач.
10 листопада 2009 року працівниками відповідача в його будинку здійснено демонтаж газового лічильника для планової держповірки.
При проведенні експертизи лічильника комісією відповідача (Акт № 98 від 17 листопада 2009 року) встановлено відрив захисного бурту на склі відлікового механізму, чим був відкритий доступ до відлікового механізму лічильника.
На підставі цього, працівниками відповідача йому було пояснено, що він має сплатити збитки у розмірі 1600 грн. за несанкціонований відбір газу.
Позивач вказував, що в роботу лічильника не втручався, експертиза проведена неякісно, в проведенні повторної експертизи відповідач йому відмовив, в зв’язку з чим він провів її за власний рахунок.
Висновком незалежного спеціаліста від 28 грудня 2009 року втручання в роботу лічильника не встановлено.
Посилаючись на порушення прав споживача та спричинення йому майнової та моральної шкоди, позивач просив стягнути з відповідача 559,81 грн. на відшкодування майнової шкоди, що пов’язана з витратами на проведення експертизи лічильника.
Доповнюючи позовні вимоги просив стягнути 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої неправомірними діями відповідача 1500 грн.
Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача посилався на відповідність своїх дій чинним нормативно-правовим актам у сфері газопостачання.
Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 559,81 грн. майнової шкоди.
В апеляційній скарзі ВАТ «Миколаївгаз», посилаючись на незаконність та необгрунтованість судового рішення, просив його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ «Миколаївгаз» підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування збитків, районний суд виходив з порушення його прав споживача, оскільки вважав, що відповідач неякісно провів експертизу лічильника, на підставі якої позивачу неправомірно було нараховано до сплати 1600 грн. збитку.
Для відновлення свого порушеного права позивач провів належну експертизу лічильника за власний рахунок, в зв’язку з чим поніс витрати які, на думку суду, підлягали відшкодуванню на його користь з відповідача.
Між тим, з такими висновками районного суду колегія не погоджується, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Так, спірні правовідносини врегульовані Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон), а також:
- Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року № 2246 (далі-Правила);
- Положенням про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженим наказом Міністерством палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 619 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2006 року № 53/11927 ( далі –Положення );
- Порядком відшкодування збитків, завданих газопостачальній або газотранспортній організації внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженого постановою НКРЕ від 29 травня 2003 року № 475 із змінами і доповненнями від 7 вересня 2005 року № 785 ( далі – Порядок -1) .
- Порядком відшкодування збитків, завданих споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальною або газотранспортною організацією Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженого постановою НКРЕ 29 травня 2003 року № 476 ( далі – Порядок -2).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач є споживачем послуги на постачання природного газу для побутових потреб, які надає відповідач (в особі його Братського управління) до житлового будинку № 20 по вул. Фархутдінова в смт. Братське.
Договір на постачання укладений 9 серпня 2008 року з його батьком –ОСОБА_5, який помер 28 вересня 2008 року, позивач є його правонаступником, який в установленому законом порядку прийняв спадщину. Тому до нього перейшли всі права та обов’язки за договором (ст. 1218 ЦК України)
10 листопада 2009 року працівниками відповідача в присутності члена сім’ї позивача в будинку здійснено демонтаж газового лічильника для планової держповірки, що не пов’язано з порушенням позивачем Правил користування.
В акті про зняття лічильника не зазначено про наявність механічних ушкоджень (а.с.13).
Згідно п. 16-1 Правил ( а також пунктів 1.6; 3,5 умов укладеного договору) періодична повірка лічильників газу, їх технічне обслуговування та пов’язаний з такою повіркою ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) здійснюється за рахунок газорозподільного підприємства.
Відповідальність за збереження і цілість встановлених у споживача лічильників газу та пломб на них несе споживач, що передбачено п.23 Правил.
Експертиза лічильника газу проводиться відповідно до Положення та на вимогу і за кошти як споживача, так і газопостачального підприємства (п. 25 Правил).
Пунктом 26 Правил передбачено, що у разі коли підтверджено факт пошкодження лічильника з вини споживача, він відшкодовує вартість перевірки, ремонту або встановлення нового лічильника.
Якщо лічильник був встановлений споживачем у газифікованому будинку він є його власністю (п.22 Правил) і у разі його непридатності або неможливості проведення ремонту лічильник передається споживачу. Подальший його ремонт або заміна на інший проводиться за письмовим зверненням споживача.
При проведенні експертизи лічильника комісією відповідача (Акт № 98 від 17 листопада 2009 року) встановлено наявність та цілісність пломб, а також механічні ушкодження, як зазначено в акті, - відрив захисного бурту на склі відлікового механізму, чим був відкритий доступ до відлікового механізму лічильника (а.с.15). Однак, висновок комісії про втручання в роботу відлікового механізму лічильника відсутній.
Не погоджуючись з таким висновком, вважаючи його неповним та неякісним, позивач 28 листопада 2009 року забрав лічильник для проведення експертизи в лабораторії ВАТ «Миколаївобленерго» в м. Миколаєві, про що зазначив в розписці (а.с.43).
Проте, за власний рахунок провів дослідження (а не експертизу) лічильника в Науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі при УМВС України в Миколаївській області, висновком спеціаліста цієї установи від 28 грудня 2009 року втручання в роботу відлікового механізму вказаного лічильника не встановлено (16-18).
Однак, право підтвердити або спростування вказаний факт належить спеціально уповноваженому органу, яким є територіальний орган Держспоживстандарту України, який має право здійснювати відповідну експертну повірку.
У відповідності до п. 34 Правил та п.2.2 Порядку -1 відповідальність споживача наступає лише у разі навмисного пошкодження лічильника газу, повірочного тавра, цілісності його пломб або дій споживача, що призвело до заниження показань лічильника.
Факт пошкодження (втручання в роботу) лічильника, що призвело до заниження його показань, має бути посвідчений територіальним органом Держспоживстандарту України, який має право здійснювати відповідну експертну повірку (п.2.2 Порядку -1).
За такого, районний суд безпідставно, в порушення вимог ст.ст. 58,59 ЦПК України, наданий позивачем висновок спеціаліста вважав належним та допустимим доказом.
Як вбачається із матеріалів справи, механічні ушкодження лічильника мали місце, проте факт втручання в роботу в роботу облікового механізму з метою заниження його показників, у відповідності до вимог вищезазначених нормативно-правових актів у сфері газопостачання, не доведено.
Необхідність відшкодування збитків, позивач пов’язував з тим, що він поніс витрати на відновлення порушеного відповідачем його права. Однак, матеріали справи не містять даних про те, що відносно позивача складався акт про порушення або ж проводилися нарахування за безоблікове споживання газу, тобто що його права споживача були порушені у зазначений ним або інший спосіб.
Так, якщо споживачем допущені порушення під час користування газом, відповідальні представники газорозподільного (газопостачального) підприємства складають акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.
На підставі акта визначається розмір завданих споживачем збитків, які відшкодовуються відповідно до законодавства (п.35 Правил).
За такого, районний суд безпідставно задовольнив позовні вимоги, які є необґрунтованими.
Виходячи із положень ч.3 ст. 303 ЦПК України та враховуючи, що резолютивна та мотивувальна частини рішення районного суду суперечать одна одній щодо вирішення спору про відшкодування моральної шкоди, колегія вважає за необхідне скасувати рішення в цілому, оскільки вимоги про відшкодування моральної шкоди також не підлягають задоволенню.
Рішення районного суду підлягає скасуванню на підставі п. 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог за їх необгрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» задовольнити.
Рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 30 березня 2010 року скасувати та ухвалити нове.
Відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» про захист прав споживача.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді: