Справа № 2-12746/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2010 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі :
головуючого судді Рогозіна С.В.,
при секретарі Кулик Т.М.
з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Салайчук Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на спадкове майно. В позовній заяві вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 70 років померла її мати ОСОБА_4, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 426. Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1
Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме - квартира АДРЕСА_1, яка належала їй та її братові - ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності на підставі договору дарування (ВВВ № 529279 № 865 від 20.02.2004 року), посвідченого приватним нотаріусом Круліковським А.І.
Вона є єдиним спадкоємцем за законом, оскільки брат - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті спадкоємців першої черги, крім їхньої матері не було.
У вказаний законом 6-ти місячний термін після смерті матері вона подала приватному нотаріусу Рівненського міського нотаріального округу п. Самсонюк О.А. заяву про прийняття спадщини. Нотаріусом була заведена спадкова справа за № 9/2010.
Але нотаріус не може видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки її мати - ОСОБА_4 не отримала свідоцтва на спадщину після смерті сина ОСОБА_5. Тому вона змушена звертатися до суду за захистом своїх прав, як спадкоємця.
Мати - ОСОБА_4 на день смерті свого сина ОСОБА_5 постійно проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_2.
Вважає, що матері та брату на праві спільної часткової власності на день смерті брата належало по 1/2 квартири. Тобто після смерті її брата - ОСОБА_7 відкрилася спадщина на 1/2 квартири АДРЕСА_1, яку фактично прийняла мати - ОСОБА_4.
Факт родинних стосунків її брата, її та матері підтверджуються витягом з реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження № НОМЕР_2 від 18 травня 2010 року, свідоцтвом про її народження НОМЕР_4, та свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_3
У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю та просять суд задоволити позов ОСОБА_1
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнала повністю та повідомила, що у відповідача немає майнових претензій до спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_4.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, пояснення представника відповідача, який визнав позов, дослідивши матеріали справи та враховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 20.02.2004 року посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковським А.І. набули право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 без визначення часток кожного власника.
20.09.2004 року ОСОБА_5, який був сином ОСОБА_4 та братом ОСОБА_1 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть від 21 вересня 2004 року та зроблено запис в книзі реєстрації смертей під № 1432.
Відповідно до ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Судом встановлено, що будь – якої домовленості між співвласниками про відступ від правила рівності часток у спільній сумісній власності не було.
Отже, на момент смерті ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 частки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_3 були рівні і становили по 1/2 кожному. Позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на його частку у квартирі АДРЕСА_3. Спадкоємцем ОСОБА_5 першої черги є його мати ОСОБА_4, яка фактично прийняла спадщину, оскільки на момент відкриття спадщини вона проживала разом з спадкодавцем та понесла витрати на поховання.
Факт спільного проживання ОСОБА_4 на момент смерті ОСОБА_5 підтвердила, як позивач по справі, яка була сестрою померлого, так і допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9
Свідок ОСОБА_8 суду повідомила, що вона проживає по сусідству в будинку АДРЕСА_4 особисто знала як ОСОБА_5 так і ОСОБА_4, дані особи вселилися в квартиру в лютому 2004 року і там проживали. У вересні 2004 року помер ОСОБА_5, на момент смерті ОСОБА_4 проживала в одній квартирі з померлим. Після смерті ОСОБА_4 продовжувала проживати в АДРЕСА_5 до часу своєї смерті до 02.03.2010 року.
Свідом ОСОБА_9 суду повідомила, що вона є дочкою позивача та внукою ОСОБА_4, вона періодично провідувала бабусю, яка часто хворіла і потребувала сторонньої допомоги. Матеріальну та моральну допомогу вона надавала разом з своєю матір’ю. До смерті ОСОБА_5 та після його смерті разом з ним проживала її бабуся ОСОБА_4
Крім того факт проживання ОСОБА_4 в АДРЕСА_5 підтверджується штампом про реєстрацію зробленому в будинковій книзі виданій на цю квартиру.
Згідно повідомлення Першої Рівненської нотаріальної контори № 1725/01-14 від 21.10.2010 року та витягу з спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилася.
У відповідності до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу він не заявив відмову від неї.
Отже суд вважає, що ОСОБА_4 прийняла спадщину, а саме - 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 після смерті сина ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, але юридично її не оформила. Позовні вимоги в цій частині є доведені.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_1, ОСОБА_4, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис № 426, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1
Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме - квартира АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом, оскільки її брат - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
У вказаний законом 6-ти місячний термін після смерті матері вона подала приватному нотаріусу Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк О.А. заяву про прийняття спадщини. Нотаріусом була заведена спадкова справа за № 9/2010.
Але нотаріус пояснила, що без виділення часток спадкодавця та встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_11 після смерті ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину оформити неможливо.
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом, мають діти спадкодавця та той з подружжя, який його пережив.
Згідно ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцям з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Отже, спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_11 є її дочка ОСОБА_1, яка прийняла спадщину шляхом подачі заяви в нотаріальну контору, суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно за законом після смерті матері - ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме - на квартиру АДРЕСА_1.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 328, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 6060, 212, 214, 215, 224, 225, 226, 233 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити повністю.
Визначити, що ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4 на день смерті ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності належало по 1/ 2 частини квартири АДРЕСА_1.
Встановити, що ОСОБА_4 прийняла спадщину, а саме - 1/ 2 частини квартири АДРЕСА_1 після смерті сина ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом після смерті матері - ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме - на квартиру АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С.В.Рогозін
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22.11.2010 року