ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-а-446/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2010 року Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого – судді Сушко О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з цим позовом і просила зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити їй з 01.01.2009 року державну та додаткову пенсію, підвищення (доплату) до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
На обґрунтування позовних вимог позивачка вказала на те, що вона має статус громадянки, постраждалої від наслідків Чорнобильської катастрофи І категорії, інваліда IІI групи, є непрацюючою пенсіонеркою та постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю. В ідповідно до статей 39, 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, та розмір її державної пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а також доплату до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. О днак відповідач всупереч зазначеним нормам відмовляється провести відповідне нарахування цих виплат.
Сторони подали суду заяви, у яких просять розглядати справу у їх відсутність на підставі поданих документів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 122 КАС України судовий розгляд вказаної справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до п. 10 ст. 3 КАС України.
У письмових запереченнях відповідач просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що державна пенсія, додаткова пенсія та підвищення (доплата) до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, позивачу були призначені та нараховані виходячи з норм діючого законодавства.
Дослідивши докази та давши їм належну юридичну оцінку, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач є постраждалою від наслідків Чорнобильської катастрофи І категорії, інвалідом ІIІ групи, являється непрацюючою пенсіонеркою та зареєстрована і постійно проживає в м. Ладижин Вінницької області, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року /додаток № 1/ віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а згідно ч. 1 даної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами IІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Ч. 3 ст. 54 вказаного Закону встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІIІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, зокрема, були внесенні зміни до ст. ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими інвалідам ІІI групи, віднесеним до категорії І щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та державна пенсія призначаються відповідно в розмірі 15 % і 110 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зазначені зміни були визнані неконституційними і втратили чинність. У зв’язку з цим продовжила діяти попередня редакція ст. ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
За таких обставин позивач має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та державної пенсії у розмірах, відповідно, 50 % та не менше 6 мінімальних пенсій за віком та на підвищення (доплату) до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 46).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру виплат позивачеві застосуванню підлягають ст. ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» , № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на підставі яких були нараховані ці виплати, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 99 КАС України строк для звернення до адміністративного суду встановлений у шість місяців, а тому позовні вимоги підлягають розгляду та задоволенню лише за період з 27.03.2010 року.
На підставі ст. ст. 19, 46 Конституції України, ст. ст. 39, 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, керуючись ст. ст. 2 - 17, 99, 122, 158 - 163 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області здійснити перерахунок державної пенсії ОСОБА_2 як особі, постраждалій від наслідків Чорнобильської катастрофи І категорії, інваліду IІІ групи, згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до розміру не нижчого 6 мінімальних пенсій за віком, розмір якої встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 27.03.2010 року та здійснити виплату даної пенсії з врахуванням проведених виплат.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України м. Ладижин Вінницької області здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, ОСОБА_2 як особі, постраждалій від наслідків Чорнобильської катастрофи І категорії, інваліду IІІ групи, згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 27.03.2010 року та здійснити виплату даної пенсії з врахуванням проведених виплат.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України м. Ладижин Вінницької області здійснити перерахунок підвищення (доплати) до пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території підвищеного радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати, з 27.03.2010 року та здійснити виплату даної доплати з врахуванням проведених виплат.
У задоволенні решти частини позову – відмовити.
Постанова може бути оскаржено протягом 10 днів після отримання її копії до Київського апеляційного адміністративного суду через Ладижинський міський суд.
Суддя: (підпис)
З оригіналом вірно.
Суддя Ладижинського міського суду О.О.Сушко