Справа № 22ц- 11934/2010 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 27 Кузьміна О.І.
Доповідач: Фурман Т.Г.
Ухвала
іменем України
2010 року грудня місяця 07 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Стародубця М.П.
суддів: Фурман Т.Г., Воронцової Л.П.
при секретарі: Красношапка О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 24 вересня 2010 року в справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и л а :
В лютому 2010 року відкрите акціонерне товариство „ Державний ощадний банк України” ( далі – ВАТ „ Ощадбанк”) звернулося до суду зі вказаним вище позовом, зазначаючи, що 12.11.2008 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 408639 грн. з кінцевим терміном повернення 11.11.2028 року, та зобов’язувалася повертати грошові кошти та сплачувати нараховані відсотки в порядку, встановленому договором.
Виконання зобов’язання за кредитним договором забезпечувалося договором іпотеки від 12.11.2008 року.
Посилаючись на те, що з жовтня 2009 року відповідачка порушила умови кредитного договору щодо своєчасного внесення щомісячних платежів, і станом на 25.01.2010 року у неї виникла заборгованість по кредиту, позивач просив стягнути з позичальника достроково заборгованість в розмірі 444 907,28 грн. з яких : сума основного боргу - 405 922,2 грн.; заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом – 38268,65 грн.; сума пені 716,46 грн.
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 05 травня 2010 року позов задоволений в повному обсязі.
Повторним заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 24 вересня 2010 року позов також був задоволений в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, пославшись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, провадження у справі закрити.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що 12.11.2008 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 408639 грн. з кінцевим терміном повернення 11.11.2028 року, та зобов’язувалася повертати грошові кошти та сплачувати нараховані відсотки в порядку, встановленому договором ( а.с. 11, 11-12, 56-61).
При укладанні кредитного договору, відповідачка була ознайомлена з його умовами, не заперечувала проти них та їй наданий кредит в обумовленій договором сумі ( а.с. 30).
У забезпечення виконання грошових зобов’язань позичальника за кредитним договором, був укладений договір іпотеки від 12.11.2008 року, згідно якого ОСОБА_2 в іпотеку була передана земельна ділянка площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: с. Залізний Порт, Голопристанського району, Херсонської області ( а.с. 14-18).
Згідно з наданим розрахунком заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором станом на 25.01.2010 року становить 444 907,28 грн. з яких: сума основного боргу - 405 922,2 грн.; заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом – 38268,65 грн.; сума пені 716,46 грн. ( а.с. 9).
За умовами кредитного договору та відповідно до ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.. 1048 цього Кодексу.
Оскільки відповідачка у строки встановлені договором не виконала зобов’язання по поверненню чергової частини кредиту і допустила заборгованість по кредиту і процентам, та зважаючи на те, що банк письмово попередив позикодавця про свій намір вимагати достроково повернення частини позики, що залишилася, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відповідно до положень ст. 526, 1048-1052,1054 ЦК України, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених вимог.
Висновки суду підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до ЦПК України та відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Посилання апелянта на часткову сплату боргу не знайшли свого підтвердження, оскільки в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник банку пояснив, що на рахунок банку грошові кошти в якості погашення заборгованості за кредитним договором не поступали.
Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування і закриття провадження у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 303,307, 308 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 24 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді