Справа № 22 ц- 7011 /2010 Головуючий в 1 інстанції
Сорочан Ю.О.
Категорія 45 Доповідач Фурман Т.Г.
Рішення
іменем України
2010 року листопада місяця 09 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :
головуючого: Стародубця М.П
суддів: Фурман Т.Г. , Пузанової Л.В.
при секретарі: Третьяковій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє від імені ОСОБА_3 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 01 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним та скасування державного акту, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, припинення права власності на земельну ділянку та її витребування, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту та акту про відновлення меж,
встановила:
В листопаді 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного між відповідачами.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивачка зазначала, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.10.2001 року, укладеного між нею та ОСОБА_1, вона отримала державний акт на земельну ділянку площею 0,06 га за адресою АДРЕСА_1 ( територія бази відпочинку „ Золота Нива”) Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, який зареєструвала у встановленому законом порядку.
Спірній земельній ділянці був присвоєний індексно-кадастровий номер – 6522384300:02:065:0265.
В вересні 2008 року вона отримала дозвіл на будівництво житлового будинку та господарських будівель та споруд на придбаній земельній ділянці.
Актом від 28.10.2008 року були відновлені межі земельної ділянки з суміжними землекористувачами.
В листопаді 2008 року їй стало відомо про те, що власником належної їй земельної ділянки є також ОСОБА_4 , вже з присвоєним кадастровим номером земельній ділянці – 6522384300:02:065:0212.
Посилаючись на те, що ОСОБА_4 неправомірно набула право власності на спірну земельну ділянку, позивачка просила визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між Новофедорівською сільською радою Голопристанського району Херсонської області та ОСОБА_4
В процесі розгляду справи позивачка змінила та доповнила позовні вимоги, вказуючи на те, що в 2008 році було встановлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку виданого на ім’я ОСОБА_5, останнім було здійснено відчуження спірної земельної ділянки ОСОБА_6, а ОСОБА_6 продав земельну ділянку ОСОБА_4
Оскільки виданим Новофедорівською сільською радою Голопристанського району Херсонської області державним актом на право власності на земельну ділянку імя ОСОБА_5, було порушене її право власності на цю земельну ділянку, позивачка просила визнати недійсним та скасувати державний акт на імя ОСОБА_5, визнати недійсними договори купівлі-продажу, припинити право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку та витребувати її у останньої та передати законному власнику.
В червні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку на ім’я ОСОБА_3, зареєстрованого в книзі записів державних актів 08.11.2001 року за № 232, та акту відновлення/узгодження меж від 28.10.2008 року з підстав невідповідності оспорених документів вимогам чинного законодавства.
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 01 вересня 2010 року у задоволенні первісного і зустрічного позовів відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, яка діє від імені ОСОБА_3 , посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду в частині відмови ОСОБА_3 в задоволенні позову скасувати і ухвалити нове, яким вимоги ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні її вимог суд виходив з того, що судом не встановлено, а позивачем не доведено місце розташування земельної ділянки відповідно до державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1 та порушення її права видачею ОСОБА_5 державного акту на право приватної власності на землю, договорами купівлі продажу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, видачею ОСОБА_4 державного акту на земельну ділянку.
Проте таких висновків суд прийшов допустивши порушення норм матеріального і процесуального законодавства , що є підставою для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення з наступних підстав.
Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що на підставі
нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.10.2001 року ОСОБА_1 продав , а ОСОБА_3 купила земельну ділянку площею 0,06 га розташовану в АДРЕСА_1 ( територія бази відпочинку „Зодллота Нива” ) Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області для обслуговування житлового будинку та господарських будівель ( а.с. 5).
Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку підтверджено державним актом на право приватної власності на землю від 21 липня 2001 року, виданого на підставі рішення Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 10.04.2001 року № 36, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 135 ( а.с. 5).
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.10.2001 року ОСОБА_3 отримала державний акт на право приватної власності на землю від 08.11.2001 року № НОМЕР_1, який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 232 ( а.с. 7).
При цьому межі земельної ділянки були закріплені на місцевості межовими знаками ,які були передані забудовнику на збереження ( а.с. 202).
Земельній ділянці був присвоєний індексно-кадастровий номер – 6522384300:02:065:0265 ( а.с. 12).
Рішенням виконкому Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 24 вересня 2008 року № 129 ОСОБА_3 отримала дозвіл на будівництво житлового будинку та господарських будівель та споруд на придбаній земельній ділянці ( а.с. 9 ).
Актом від 28.10.2008 року були відновлені межі земельної ділянки з суміжними землекористувачами ( а.с. 10).
З моменту придбання земельної ділянки ОСОБА_3 сплачувала земельний податок за неї.
В кінці 2008 року Херсонською регіональною філією Державного підприємства „ Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” виявлено накладання в землекористуванні на земельну ділянку, належну землевласнику ОСОБА_3, із земельною ділянкою з індексно-кадастровим номером – 6522384300:02:065:0212, землевласником якої є ОСОБА_4 на підставі державного акту зареєстрованого 12.08.2008 року ( а.с. 13,34 ).
Як повідомила суд Херсонська регіональна філія Державного підприємства „ Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” 26.02.2009 року, згідно інформації, наданої на перевірку ПП „Землепроект”, координати кутів зовнішніх меж земельних ділянок 6522384300:02:065:0212 та 6522384300:02:065:0265 тотожні між собою ( а.с. 102).
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що позивачка за первісним позовом не довела своє право саме на спірну земельну ділянку, спростовується названими вище висновками компетентних землевпорядних органів та відомостями із державного земельного кадастру, який відповідно до ст.. 193 ЗК України є єдиною державною системою земельно-кадастрових робіт, яке встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками, та містить сукупність відомостей та документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачами.
Разом з тим, в довідці Херсонської регіональної філії Державного підприємства „ Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” від 25.11.2008 року зазначено, що згідно збірного чергового кадастрового плану, бази даних файлів обміну земельно-кадастровою інформацією земельна ділянка з індексно-кадастровим номером – 6522384300:02:065:0212 належала ОСОБА_5 згідно державного акту, зареєстрованого 05.08.2001 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 286, виданого на підставі рішення сесії Новофедорівської сільради від 10.07.2001 року № 230.
Однак, із матеріалів справи вбачається, що рішенням сесії Новофедорівської сільради від 10.07.2001 року № 230 питання про надання ОСОБА_5 земельної ділянки не вирішувалося, реєстрація права власності на земельну ділянку державного акту № 286 від 05.08.2001 року на ОСОБА_5 не проводилася, акт не реєструвався та не видавався. За № 286 проведено 02.03.2002 року реєстрацію державного акту серія 1-ХС № 040102 не на ОСОБА_5 , а на ОСОБА_7 і на іншу земельну ділянку ( а.с. 35-37, 125, 126-128, 247).
Таким чином, державний акт виданий на ім’я ОСОБА_5 на вищевказану земельну ділянку не пройшов державної реєстрації у встановленому законом порядку, а рішення органу місцевого самоврядування – Новофедорівської сільської ради, яке могло бути єдиною підставою для видачі такого акту, не приймалося.
Відповідачі за первісним позовом не надали суду належних доказів на підтвердження факту відведення ОСОБА_5 спірної земельної ділянки і у будь-який інший період та іншим, ніж про це зазначено в акті, рішенням Новофедорівської сільської ради.
Не надані такі докази і суду апеляційної інстанції.
Таким чином, право власності ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку не підтверджено належним доказом, а тому доводи ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_6 придбав земельну ділянку 20.02.2008 року у особи, яка не мала права її відчужувати є обґрунтованими.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст.. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати ( добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Враховуючи, що право власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_3 доведено у встановленому законом порядку, в той час, як право власності на цю земельну ділянку за ОСОБА_5 , відчужувачем за договором купівлі-продажу укладеним ним 20.02.2008 року з ОСОБА_6, не встановлено, а відтак останній не мав права вчиняти дії щодо її продажу, колегія суддів вважає, що вимоги позивачки про витребування відповідно до ст.. 388 ЦК України у ОСОБА_4 земельної ділянки є обґрунтованими, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про зобов’язання ОСОБА_4 передати земельну ділянку площею 0,0600 га за адресою АДРЕСА_1 ( територія бази відпочинку „ Золота Нива” ) її власнику - ОСОБА_3.
Оскільки державний акт на ім’я ОСОБА_5 в установленому законом порядку не видавався, а в результаті укладання угод щодо відчуження земельної ділянки втратив чинність та правове значення, колегія суддів вважає, що вимоги позивачки за первісним позовом щодо визнання цього акту недійсним і його скасування є лишньо заявленими, а тому рішення суду про відмову у задоволенні позову в цій частині слід залишити без змін.
Не вбачає колегія суддів також підстав для скасування рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про визнання недійсними оспорених договорів купівлі-продажу, оскільки для вирішення віндикаційного позову достатньо довести наявність передбачених ст.. 388 ЦК України підстав на витребовування майна від добросовісного набувача, які в спірних правовідносинах, за первісним позовом, підтверджені належними доказами.
Враховуючи, що відсутність прав ОСОБА_5, який розпорядився власністю ОСОБА_3, на відчуження спірної земельної ділянки доведено, вимоги про визнання недійсними наступних правочинів, стороною в яких апелянт не була, є лишньо заявленими і такими, що задоволенню не підлягають, як не підлягають задоволенню вимоги про припинення права власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку, так як зазначений спосіб захисту прав власників земельних ділянок - фізичних осіб не передбачений діючим в Україні земельним та цивільним законодавством, а , як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в постанові „ Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” рішення суду про задоволення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації ( статті 19,27 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-1V „ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”)
На підставі викладеного, керуючись ст.. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє від імені ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 01 вересня 2010 року в частині відмови ОСОБА_3 у витребуванні у ОСОБА_4 земельної ділянки та передачі її ОСОБА_3 скасувати і ухвалити нове рішення.
Зобов’язати ОСОБА_4 передати земельну ділянку площею 0,0600 га за адресою АДРЕСА_1 ( територія бази відпочинку „ Золота Нива” ) її власнику - ОСОБА_3.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: