ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"09" листопада 2007 р. | Справа № 19/6820 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький арматурний завод" м. Дунаївці
до Відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" м. Красилів
про стягнення 10488,22 грн.
Суддя
Представники:
позивача: Волков І.С. - за довіреністю від 17.08.07р.
відповідача: не з’явився
З перервою в судовому засіданні.
Суть спору:
Повноважний представник позивача 29.10.07р. на адресу суду надіслав заяву про зміну правової підстави позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 10488,22 грн., з яких 9585,20 грн. завданих збитків, заподіяних невиконанням відповідачем зобов’язання щодо передачі товару згідно ст. 612 Цивільного кодексу України, 632,62 грн. інфляційних нарахувань, 270,4 грн. 3 % річних згідно ст. 625 Цивільного кодексу України. Дана заява завчасно направлена відповідачу, що підтверджується фіскальним чеком від 24.10.07р.
Представник позивача в судовому засіданні заяву про зміну правової підстави позовних вимог підтримує та наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.
Заява про зміну правової підстави позовних вимог приймається господарським судом, так як подана відповідно до ст.22 ГПК України та не суперечить законодавству і не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб.
Представник відповідача в засідання суду не з’явився, про наявність поважних причин нез’явлення в судове засідання не повідомив, вимог суду не виконав. В попередньому судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, однак письмового відзиву на позов та доказів в підтвердження своїх заперечень не надав.
Враховуючи строк вирішення спору в суді, передбачений ст. 69 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі документами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Про час і місце судового засідання відповідач належним чином повідомлений.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
9 листопада 2006 р. відповідачем був виставлений позивачу рахунок-фактура № РН-00301/1 для оплати в розмірі 14000,00 грн. за товар - кокс «литейный»КЛ.1 ГОСТ3340 у кількості 10000 кг.
9 листопада 2006 р. позивачем за зазначеним рахунком була здійснена оплата у розмірі 12600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1210.
Відповідач поставив позивачу кокс «литейный»КЛ.1 ГОСТ3340 на суму 3014,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0002327 від 09.11.2006 р.
Позивач направив на адресу відповідача претензію (вих. № 22/11-6/6 від 22.11.2006 р.) з вимогою сплатити заборгованість у сумі 9585,20 грн., у відповіді на яку відповідач повністю відхилив вимоги зазначені в претензії посилаючись на те, що господарським судом Хмельницької області винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство № 13/143-Б від 26.05.2006 і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 16.08.2007 р. по справі № 2/13/143-Б скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, що був введений ухвалою суду від 26.05.2006 р.
Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо передачі позивачу товару, зобов’язання втратило інтерес для позивача, тому він звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 10488,22 грн., з яких 9585,20 грн. збитки згідно ст.612 Цивільного кодексу України, 632,62 грн. інфляційних нарахувань, 270,4 грн. 3 % річних.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, оферта відповідача та акцепт позивача є волевиявленням сторін, яке безпосередньо спрямоване на виникнення, зміну та припинення цивільних прав і обов’язків.
Відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки сторонами не був встановлений даний строк, позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованість, яка залишена без задоволення.
Відповідно до ч. 3. ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
За таких обставин, позовні вимоги про відшкодування 9585,20 грн. завданих збитків, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо передачі товару є правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, не включаються інфляційні нарахування та 3 % річних.
Враховуючи те, що у відповідача не виникло грошового зобов’язання перед позивачем, неправомірними є вимоги позивача про стягнення 632,62 грн. інфляційних нарахувань, 270,4 грн. 3 % річних, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, яка встановлює відповідальність за порушення грошового зобов’язання.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-84, ст.116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький арматурний завод" м. Дунаївці до Відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" м. Красилів про стягнення 10488,22 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" м. Красилів, вул. Центральна. 16 (код 14310394) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький арматурний завод" м. Дунаївці, вул. Леніна, 13 (код 32875218) 9585,20 грн. збитків (дев’ять тисяч п’ятсот вісімдесят п’ять грн. 20 коп.), 95,85 грн. (дев’яносто п’ять грн. 85 коп.) державного мита, 107,84 грн. (сто сім грн. 84 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Суддя