Справа: №22ц-5796/10                                                                                     Категорія:  5

Головуючий у  І-ій інстанції: Даруда І.А..

Доповідач: Дроботя В.В.

УХВАЛА

           07  грудня  2010  року                                                                     м. Ужгород

    Колегія  суддів  палати  з  цивільних  справ  апеляційного  суду  Закарпатської  області в  складі:

                    Головуючого – Дроботі В.В.,

                                                           суддів –  Фазикош Г.В.,   Мацунича М.В.,  

                    при секретарі  -  Коновчук Т.В.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  справу  за  апеляційною  скаргою  позивача  ОСОБА_2  на  ухвалу  Іршавського  районного  суду  від  22  жовтня  2010  року,  

в с т а н о в и л а:

    Зазначеною  ухвалою  провадження  по  справі  за  позовом  ОСОБА_2  до  ОСОБА_3  про  визнання  права  власності  на  житловий  будинок  та  за  зустрічним  позовом  ОСОБА_3  до  ОСОБА_2  про  визнання  права  власності  на  Ѕ  частину  житлового  будинку  та  надвірних   споруд  -  закрито.

    В  апеляційній  скарзі  ОСОБА_2  просить  ухвалу  щодо  закриття  провадження  в  частині  основного  позову  скасувати,  надіславши  справу  для  продовження  розгляду  до  суду  першої  інстанції.  Вказує  на  те,  що  ухвала  в  цій  частині  постановлена  з  порушенням  норм процесуального  права.

    Колегія  вважає,  що  скарга  підлягає  до  задоволення  з  таких  підстав.

    Відповідно  до п.2  ч.1  ст.205  ЦПК  України,  на  яку  послався  суд  першої  інстанції,  суд  своєю  ухвалою  закриває  провадження  у  справі,  якщо  набрало  законної  сили  рішення  суду,  ухвалене  з  приводу  спору  між  тими  самими  сторонами,  про  той  самий  предмет  і  з  тих  самих  підстав.

    З  матеріалів  справи  видно,  що  рішенням  Іршавського  районного  суду  від  07  квітня  1987  року  вирішено  спір  між  тими  самими  сторонами,  але  про  інший  предмет  спору,  ніж  заявлено  ОСОБА_2  у  даному  провадженні.

    У  1987  році  суд  визнав  право  власності  за  кожною  із  сторін  спору  по  Ѕ  частині  житлового  будинку,  виділивши  їм  відповідні  приміщення.

    У  позові,  який  пред’явив  ОСОБА_2  у  квітні  2009  року,  йдеться  про  встановлення  за  ним  права  власності  на  увесь  житловий  будинок  у  зв’язку  з  компенсацією  ним  вартості  Ѕ  частини  його  колишній  дружині.

    Отже,  предмет  та  підстави  даного  основного  позову  не  є  тотожніми  з  позовом  ОСОБА_4,  вирішеним  у  1987  році.

Враховуючи  наведене,  відповідно  до  положень  п.п.  3  та  4  ч.1 ст.311  ЦПК  України  ухвала  підлягає  до  скасування,  а  справа  направленню  для  продовження  розгляду  до  суду  першої інстанції.

Колегія  суддів,  керуючись  ст.ст.  307,  311   ЦПК  України,  колегія  суддів,  -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну  скаргу  позивача  ОСОБА_2  задовольнити.

Ухвалу  Іршавського  районного  суду  від  22  жовтня  2010 року  в  частині  закриття  провадження  по  справі  за  позовом  ОСОБА_2  до  ОСОБА_3  про  визнання  права  власності  на  житловий  будинок  скасувати,  надіславши  справу  в  цій  частині  для  продовження  розгляду  до  суду  першої  інстанції  в  іншому  складі.

В  решті  ухвалу  суду  першої  інстанції  залишити  без  змін.

Ухвала  набирає  законної  сили  після  її  проголошення,  але  може  бути  оскаржена    протягом  20  днів  шляхом  подачі  скарги  безпосередньо  до  суду  касаційної  інстанції.

    Головуючий:         (підпис)  

           Судді:                     (підписи)

  Згідно з оригіналом :

  Суддя апеляційного суду

  Закарпатської області                                                                         В.В. Дроботя