У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
у складі : головуючого – судді Мацунича М.В.
суддів : Дроботі В.В., Фазикош Г.В.
при секретарі : Коновчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від імені якого діє представник ОСОБА_2 на рішення Хустського районного суду від 28 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Карпатського інституту підприємництва про стягнення заборгованості по оплаті за трудовою угодою та відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Хустського районного суду від 28 вересня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1О від імені якого діє представник ОСОБА_2 клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно скасування такого та ухвалення нового рішення про задоволення позову. Мотивує її тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки ухвалено з порушенням вимог норм процесуального та матеріального права.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав, вимоги скарги та просив її задовольнити з наведених підстав.
Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що відповідно до трудової угоди від 01.02.2010 року оплата за виконану роботу здійснюється у відповідності до складеного акту прийому-передачі виконаних робіт. В справі такі акти відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення особи, яка бере участь у справі та дослідивши матеріали справи й перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів визнала, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступних мотивів.
Виходячи з положень ч.3 ст.10 ЦПК України – кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доводом апеляційної скарги є те, що з метою вдосконалення навчально-методичної та наукової діяльності, ведення двохсторонніх зв’язків з ВНЗ за межами держави були усно укладені науково-ділові стосунки з Ніредьгазським педагогічним інститутом, Угорської Республіки. На момент підписання трудової угоди її зміст не містив посилання стосовно “за фактом виконаних робіт”. Неправомірні дії керівника відповідача призвели до хвороби, що спричинило моральні страждання.
Проте такі доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату, ч.1 ст.21 КЗпП України.
Виходячи з цього, між сторонами 01.02.2010 була укладена трудова угода на термін по 30.06.2010 року про виконання робіт по вдосконаленню навчально-методичної та наукової діяльності, ведення двохсторонніх зв’язків з ВНЗ за межами держави. Тобто, укладена угода на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, п.2 ч.1 ст.23 КЗпП України.
Відповідно до змісту ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Як убачається з п.2.1. трудової угоди, оплата проводиться згідно з актом прийому-здачі виконаних робіт у розмірі 1000 гривень / а.с. 7 /.
Виходячи з припису ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Таким доказом, який би встановлював наявність обставин з приводу виконаних робіт, сторони трудової угоди визначили, що це є акт прийому-здачі виконаних робіт.
У порушення норм ч.2 ст.60 ЦПК України, ОСОБА_1 не надав суду таких актів прийому-здачі, які б свідчили про виконану ним роботу, відповідно до доручення Карпатського інституту підприємництва.
Що ж стосується вимог про заподіяння моральних страждань то відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, ст. 2371 КЗпП України.
Апелянтом не доведено, що мало місце порушення його законних прав з боку Карпатського інституту підприємництва і це призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, які вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
За таких обставин, колегія суддів у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін .
Ураховуючи з наведеного та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів :
у х в а л и л а :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені якого діє представник ОСОБА_2, відхилити.
Рішення Хустського районного суду від 28 вересня 2010 року, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею законної сили .
Головуючий : ______________________ Судді : ______________________ ______________________