12.12.2010
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2010 р. справа № 2а-8566/10/0470
м. Дніпропетовськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М. В., < Текст >
при секретаріШенкунісі А.О.,
< Список >
< найм. Пр. > < ПІБ Пр. >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілеміт» про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Ленінського району м. Дніпропетровська звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська (далі – позивач) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілеміт» (далі – відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 660,89 грн.
Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначаючи, що відповідно до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних, або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції. Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.
В обґрунтування позову зазначено, що внаслідок порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV) відповідач має заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за квітень 2010 р. у розмірі 660,89 грн. Прокурор та представник позивача в судове засідання не з’явилися, надали суду клопотання, в яких просять розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги - задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача, зазначену в Довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копію ухвали про відкриття провадження у справі, повістку про виклик, а також копію позовної заяви та доданих до неї документів, проте конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за зазначеною адресою не знаходиться». Частиною 11 статті 35 КАС України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності прокурора, представника позивача та відповідача.
Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вілеміт» (ідентифікаційний код 35935363) зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом №1058-IV та розробленою відповідно до Закону №1058-IV Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1). Відповідно до зазначених нормативно-правових актів на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 11.11 Інструкції №21-1 платники страхових внесків щомісяця складають у двох примірниках розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків за формою згідно з додатком 23 цієї інструкції.
Згідно із частиною 6 статті 20 Закону №1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць. Відповідно до частини 12 статті 20 Закону №1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до підпункту 5.1.4 пункту 5.1 розділу 5 Інструкції №21-1 нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Відповідачем подано Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті за квітень 2010 р., в рядку 8 якого відповідачем самостійно визначено до сплати суму в розмірі 660,89 грн., яка сплачена не була.
Доказів сплати заборгованості відповідач до суду не надав.
Статтею 106 Закону №1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальникам в строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою).
Частиною 3 статті 106 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду наділені правом звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська заборгованості у розмірі 660 грн. 89 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілеміт» на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 660 (шістсот шістдесят) гривень 89 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 18 жовтня 2010 року.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >М.В. Бондар
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >