ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 22 червня 2010 р.                                                                                          № 2а-5632/09/1370  

10 год. 25 хв.                                                                                                  зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді                           Гулика А.Г.,

секретаря судового засідання   Андрушакевич Т.В.,

за участю:

представника позивача: Куцик О.Я.;

представника відповідача: Павлова Ю.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Самбірському районі Львівської області до відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області про визнання бездіяльності та зобов’язання вчинити дії, -

                                                                   в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України в Самбірському районі Львівської області звернулося до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, в якому просить суд зобов’язати відповідача вжити всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження»виконавчі дії щодо примусового виконання: 1) наказу Господарського суду Львівської області № 2/1547-26/520 від 31.12.2001 року на суму 6008 грн. 53 коп.; 2) наказу Господарського суду Львівської області № 2/4-36/5 від 03.02.2002 року на суму 3192 грн. 59 коп.; 3) наказу Господарського суду Львівської області № 2/1225-21/443 від 17.02.2006 року на суму 5277 грн. 02 коп. щодо стягнення заборгованості із Приватного підприємства агрофірми «Корналовицька»в загальній сумі 12940 грн. 26 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в Самбірському районі Львівської області у строки встановлені ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 12940 грн. 26 коп. у разі невиконання ним виконавчого документа у строки встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області щодо виконання виконавчих документів, невиконанням відповідачем обов’язків, передбачених ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 50, 53, 55, 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження», які передбачають загальний порядок звернення стягнення на майно боржника, а також порушення ст. 25 цього Закону, яка передбачає обов’язок державного виконавця щодо проведення виконавчих дій по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Представником позивача Куцик О.Я. (довіреність від 24.04.2009 року № 1514/06-07) подано до суду заяви від 05.05.2010 року та від 22.06.2010 року про уточнення позовних вимог, в яких просить суд зобов’язати відділ державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області вжити заходів по виконанню виконавчих документів по стягненню боргу із Приватного підприємства агрофірми «Корналовицька», а саме: 1) виготовити технічну документацію на описане нерухоме майно, виявлене за результатами спільного виїзду у серпні 2008 року; 2) здійснити експертну оцінку цього майна та передати його на реалізацію; 3) призначити експерта для оцінки автомашини САЗ-3507; 4) провести експертизу (експертну оцінку) на передати її на реалізацію; 5) здійснити оплату чи авансові платежі по виготовленню технічної документації та проведення експертної оцінки. Крім цього, просить суд визнати протиправною бездіяльність державного виконавця за період з січня 2002 року по січень 2010 року щодо виконання виконавчих документів по стягненню боргу із Приватного підприємства агрофірми «Корналовицька», а саме наказів Господарського суду Львівської області № 2/1547-26/520 від 31.12.2001 року, № 2/4-36/5 від 03.02.2002 року та № 2/1225-21/443 від 17.02.2006 року.

Ухвалою суду від 07.10.2009 року, провадження у справі № 2а-5632/09/1370 було зупинено, у зв’язку з можливим врегулюванням спору шляхом примирення сторін.

Ухвалою суду від 12.02.2010 року, на підставі клопотання управління Пенсійного фонду України в Самбірському районі Львівської області від 11.02.2010 року № 5331/06-12, провадження у справі № 2а-5632/09/1370 поновлено, у зв’язку з неврегулюванням даного спору шляхом примирення сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Додатково зазначив, що виявлене майно боржника залишається неоціненим, не опечатаним, не вилученим та не переданим на зберігання, а відповідно і нереалізованим у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Вважає, що затягування виконання виконавчих документів через бездіяльність відповідача тягне за собою  дефіцит бюджету управління Пенсійного фонду України в Самбірському районі Львівської області та перешкоджає процесам акумуляції коштів на виплату пенсій.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, подав до суду письмові заперечення від 15.09.2009 року № 5224/09-02, в якому зазначає, що під час реорганізації органів державної виконавчої служби в 2007 році ряд виконавчих документів до відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області передано не було. Вказані позивачем виконавчі документи поступили на виконання 15.07.2008 року, у зв’язку з чим винесено постанови про відкриття виконавчого провадження. Виконавчі провадження щодо стягнення з Приватного підприємства агрофірми «Корналовицька»об’єднано у зведене виконавче провадження. Крім цього, додатково зазначив, боржником в добровільному порядку заборгованість не погашено, у зв’язку з чим, державним виконавцем накладено арешт на рахунки боржника, скеровано запити в реєструючи органи щодо перевірки майнового стану боржника, спільно з управлінням Пенсійного фонду України в Самбірському районі Львівської області описано майно боржника. Проте, згідно з даними реєстраційних органів за боржником нерухоме майно не зареєстроване, зареєстровані транспорті засоби та сільськогосподарська техніка по місцезнаходженню боржника не виявлені, кошти на арештованих рахунках відсутні. Відділом державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області скеровано клопотання в Самбірське МБТІ про виготовлення технічної документації, а виконавче провадження зупинено у зв’язку з призначення експертизи. Враховуючи викладене вище, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

 Спір між сторонами виник стосовно повноти проведення виконавчих дій щодо примусового виконання наказів Господарського суду Львівської області від 17.02.2006 року № 2/1225-21/443, від 31.12.2001 року № 2/1547-26/520 та від 03.02.2002 року № 2/4-36/5, що, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року № 606-ХIV, підлягають примусовому виконанню.

 Суд зазначає, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XІV.

  Так, згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) –це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

 Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної виконавчої влади. З урахуванням вимог ст.ст. 11, 71 КАС України, факт порушення своїх прав повинен доводити позивач.

  Слід зазначити, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

  Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 вказаного Закону, державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

Як вбачається з матеріалів справи, Господарським судом Львівської області видано наступні накази: від 31.12.2001 року № 2/1547-26/520 про примусове виконання рішення про стягнення з ПАФ «Корналовицька»на користь Самбірського районного управління Пенсійного фонду України суми заборгованості у розмірі 6008 грн. 53 коп.; від 03.02.2002 року № 2/4-36/5 про примусове виконання рішення про стягнення з ПАФ «Корналовицька»на користь Самбірського районного управління Пенсійного фонду України суми заборгованості у розмірі 3192 грн. 59 коп. та від 17.02.2006 року № 2/1225-21/443 про примусове виконання рішення про стягнення з ПАФ «Корналовицька»на користь Самбірського районного управління Пенсійного фонду України суми заборгованості у розмірі 4087 грн. 02 коп. та суми штрафу у розмірі 1190 грн. 00 коп.

          Судом встановлено, що позивачем направлялися до державної виконавчої служби Самбірського районного управляння юстиції Львівської області заяви від 05.02.2002 року             № 06-275, від 25.02.2002 року № 06-951/13 та від 23.03.2006 року № 672/06-13 про примусове виконання зазначених вище наказів Господарського суду Львівської області, на підставі яких, винесено постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.02.2002 року, від 28.02.2002 року та від 03.04.2006 року.

          Як вбачається з пояснень представника відповідача, під час реорганізації органів державної виконавчої служби в 2007 році ряд виконавчих документів не передано ліквідованою державною виконавчою службою у Самбірському районі до відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області. У зв’язку з чим, 15.07.2008 року на виконання у відділ державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області позивачем скеровано дублікати зазначених вище наказів Господарського суду Львівської області.

          Вказані накази були прийняті до виконання відділом державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області у зв’язку з чим, 15.07.2008 року винесено постанови про відкриття виконавчого провадження.

При цьому, суд вважає обґрунтованим твердження позивача про бездіяльність державного виконавця щодо виконання наказів Господарського суду Львівської області, оскільки обов’язки і права державних виконавців, перелік заходів примусового виконання рішень, а також строк проведення виконавчих дій передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні, а також інші заходи, передбачені рішеннями.

 Зі змісту ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»випливає, що державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, зокрема, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у виконавчому документі, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

При цьому, згідно з ст. 7 цього Закону, державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Судом встановлено, що в процесі примусового виконання наказів Господарським судом Львівської області державним виконавцем не вживалися всі можливі та необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зокрема, шляхом одержання необхідних для проведення виконавчих дій довідок, а також іншої інформації, проведення перевірок виконання рішення юридичною особою –боржником, залучення до проведення виконавчих дій понятих, накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків у строки визначені ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів про закінчення виконавчого провадження, відкладення провадження виконавчих дій та наявності обставин, що перешкоджали провадженню виконавчих дій в шестимісячний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. А, постанови про зупинення виконавчого провадження винесені відділом державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області лише 09.09.2008 року.

Частиною 7 ст. 11-1 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов’язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.

Таким чином, враховуючи те, що відділ державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області є правонаступником державної виконавчої служби у Самбірському районі, яким відкрито виконавчі провадження по виконанню наказів Господарського суду Львівської області від 07.02.2002 року, від 28.02.2002 року та від 03.04.2006 року, що підтверджується постановами про відкриття виконавчого провадження, суд вважає бездіяльність відповідача за період з січня 2002 року по січень 2010 року –протиправною.

Щодо вимог позивача про зобов’язання відділ державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області щодо виготовлення технічної документації на описане нерухоме майно, виявлене за результатами спільного виїзду у серпні 2008 року; здійснення експертної оцінки цього майна та передачі його на реалізацію; призначення експерта для оцінки автомашини САЗ-3507; проведення експертизи (експертної оцінки) на передачі її на реалізацію; здійснення оплати чи авансових платежів по виготовленню технічної документації та проведення експертної оцінки, суд вважає, що такі не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з актом опису й арешту майна від 13.08.2008 року, складеного в с. Корналовичі Самбірського району Львівської області, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області описано і накладено арешт на майно ПАФ «Корналовицька», а саме: автомашину САЗ-3507, 1989 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 та телятник (цегляна будівля), 1969 року забудови.

З пояснень представника відповідача вбачається, що 10.09.2008 року відповідачем скеровано клопотання начальнику Самбірського міжміського бюро технічної інвентаризації про виготовлення технічної документації.

Судом встановлено, що між відділом державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області та Самбірським міжміським бюро технічної інвентаризації укладено договір від 20.05.2009 року № 68 по виконанню робіт з виготовлення технічної документації на нерухоме майно (телятник (цегляна будівля)) в с. Корналовичі Самбірського району Львівської області.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що відповідачем не проведено оплату за виготовлення технічної документації на описане нерухоме майно, у зв’язку з відсутністю коштів.

  Щодо вимог позивача про зобов’язання відповідача щодо виготовлення технічної документації на описане нерухоме майно, виявлене за результатами спільного виїзду у серпні 2008 року, здійснення експертної оцінки цього майна та передачі його на реалізацію, суд додатково зазначає, що з відповіді Самбірського міжміського бюро технічної інвентаризації від 18.06.2010 року № 01/5-378 на запит відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області від 17.06.2010 року № 2385, вбачається, що в Реєстрі права власності за Приватним підприємством агрофірма «Корналовицька»нерухоме майно не зареєстровано.

  Таким чином, вимоги позивача про зобов’язання відділ державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області щодо виготовлення технічної документації на описане нерухоме майно, виявлене за результатами спільного виїзду у серпні 2008 року, здійснення експертної оцінки цього майна та передачі його на реалізацію є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо вимог позивача про зобов’язання відповідача щодо призначення експерта для оцінки автомашини САЗ-3507; проведення експертизи (експертної оцінки) на передачі її на реалізацію, здійснення оплати чи авансових платежів по виготовленню технічної документації та проведення експертної оцінки, суд вважає, що такі не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

 17.06.2010 року, з метою визначення вартості майна –автомашини САЗ-3507, яка належить боржнику, начальником відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області винесено постанову про призначення експерта, суб’єкта оціночної діяльності –суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем виконано вимоги стосовно призначення експерта для оцінки автомашини САЗ-3507.

Щодо вимог позивача про зобов’язання відділ державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області щодо передачі на реалізацію автомашину САЗ-3507, 1989 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 та здійснення оплати чи авансових платежів по виготовленню технічної документації, суд вважає, що такі не підлягають задоволенню, виходячи з того, що суд не може вирішувати правовий спір, підстави для виникнення якого ще не настали.

Крім того, судом також встановлено, що начальником відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області винесено постанови про арешт коштів боржника, якими накладено арешт на кошти Приватного підприємства агрофірми «Корналовицька», що містяться на рахунках у Львівській обласній дирекції «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»№ 26041953 МФО 325570 на загальну суму 16569 грн. 83 коп. та на рахунках у «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»у м. Києві № 26003286733 МФО 380805 на загальну суму 16569 грн. 83 коп.

 Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

 Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

 Узагальнюючи викладене вище, суд дійшов висновку, що бездіяльність відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області за період з січня 2002 року по січень 2010 року є протиправною, а вимоги позивача про зобов’язання відділ державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області щодо виготовлення технічної документації на описане нерухоме майно, виявлене за результатами спільного виїзду у серпні 2008 року, здійснення експертної оцінки цього майна та передачі його на реалізацію, призначення експерта для оцінки автомашини САЗ-3507, проведення експертизи (експертної оцінки) на передачі її на реалізацію, здійснення оплати чи авансових платежів по виготовленню технічної документації та проведення експертної оцінки є безпідставними та необґрунтованими, а отже, не підлягають задоволенню.

 Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.   

 Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ч. 3, ч. 5 ст. 94 КАС України, судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

 Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-   

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати протиправною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області за період з січня 2002 року по січень 2010 року щодо виконання наказів Господарського суду Львівської області: від 31.12.2001 року № 2/1547-26/520 про примусове виконання рішення про стягнення з ПАФ «Корналовицька»на користь Самбірського районного управління Пенсійного фонду України суми заборгованості у розмірі 6008 грн. 53 коп.; від 03.02.2002 року № 2/4-36/5 про примусове виконання рішення про стягнення з ПАФ «Корналовицька»на користь Самбірського районного управління Пенсійного фонду України суми заборгованості  у розмірі 3192 грн. 59 коп. та від 17.02.2006 року № 2/1225-21/443 про примусове виконання рішення про стягнення з ПАФ «Корналовицька»на користь Самбірського районного управління Пенсійного фонду України суми заборгованості у розмірі 4087 грн. 02 коп. та суми штрафу у розмірі 1190 грн. 00 коп.

3.          В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

          Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 червня 2010 року.

Суддя                                                                                                          Гулик А.Г.