Справа № 2-11897/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді – Браги А.В.,
при секретарі – Воробйові О.І.,
за первісним позовом за участю представника позивача – Клименко С.А.,
представника позивача – Чачунь О.В.,
відповідача – ОСОБА_3,
за зустрічним позовом за участю позивача – ОСОБА_3,
представника відповідача – Чачунь О.В.,
представника відповідача – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом комунального житлово – експлуатаційного підприємства № 8 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до комунального житлово – експлуатаційного підприємства № 8 про стягнення суми, -
В С Т А Н О В И В :
05 липня 2010 року КЖЕП № 8 звернулось до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Позивач у позовній заяві в обґрунтування заявлених позовних вимог послався на те, що ОСОБА_3 зареєстрований та мешкає у квартирі АДРЕСА_1 та у відповідності до Договору про надання послуг з обслугування будинків і споруд та прибудинкових територій від 18 лютого 2006 року № 487, є споживачем житлово-комунальних послуг, які надає КЖЕП № 8. Попри це, відповідач не в повному обсязі здійснює розрахунки по сплаті послуг, що надаються позивачем, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 1256, 19 гривень, що стало приводом для звернення з зазначеним позовом до суду. 05 листопада 2010 року КЖЕП № 8 подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача на його користь 1425, 92 гривні.
05 листопада 2010 року відповідач ОСОБА_3 подав до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зустрічну позовну заяву до КЖЕП № 8, відповідно до чого просив стягнути з останнього на його користь 14 930, 00 гривень, у задоволенні первісного позову відмовити.
08 грудня 2010 року позовна заява ОСОБА_3 до КЖЕП № 8 про стягнення 14 930, 00 гривень була об’єднана з первісним позовом.
У судовому засіданні представники позивача наполягали на задоволенні заявлених первісних позовних вимог, у задоволенні зустрічної позовної заяви просили відмовити.
ОСОБА_3 в судовому засіданні зустрічну позовну заяву підтримав, просив суд її задовольнити в повному обсязі, в задоволенні первісної позовної заяви КЖЕП № 8 просив відмовити, пославшись на відсутність надання КЖЕП № 8 житлово – комунальних послуг та їх неналежну якість.
Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши наявні у справі докази, вирішивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок всіх доказів у їх сукупності і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному з’ясуванню всіх обставин справи, суд вважає, що первісна позовна заява підлягає задоволенню, натомість в задоволенні зустрічної позовної заяви слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований та мешкає відповідач ОСОБА_3, який у відповідності до укладеного сторонами у справі Договору про надання послуг з обслугування будинків і споруд та прибудинкових територій від 18 лютого 2006 року № 487 (а.с. 5 - 6), є споживачем житлово-комунальних послуг, які надає КЖЕП № 8.
Судом також встановлено, що на ім’я ОСОБА_3 було відкрито особовий рахунок №8-2912223 (а.с. 10) по даній квартирі, за яким ОСОБА_4 з грудня 2004 року частково здійснював оплату за спожиті ним житлово – комунальні послуги.
На підставі наявних доказів, що містяться в матеріалах цивільної справи № 2-11897/10 суд дійшов до висновку, що відповідач не сплачує вчасно та не в повному обсязі платежі за спожиті житлово – комунальним послуги, що надаються йому КЖЕП № 8, в результаті чого з січня 2004 року у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1425, 92 гривні, що підтверджується розрахунком заборгованості з особового рахунку №8-2912223, наявним в матеріалах справи (а.с. 10).
Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані, нормами Цивільного кодексу України, Житлового кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено розподіл житлово-комунальних послуг залежно від функціонального призначення, так до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій входить прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 ЖКУ наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
За змістом п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Оцінюючи усі докази, які були дослідженні судом у судовому засіданні у їх сукупності, суд виходив з того, що законом та Договором про надання послуг з обслугування будинків і споруд та прибудинкових територій від 18 лютого 2006 року № 487 (а.с. 5-6) на відповідача покладено обов’язок вчасно вносити плату за комунальні послуги по утриманню будинку в якому він зареєстрований та мешкає, а також плату за утримання прибудинкової території. Від комунальних послуг, що надаються КЖЕП № 8 відповідач не відмовлявся та є його споживачем. В судовому засіданні було встановлено та не заперечувалось відповідачем ОСОБА_4, що Договір про надання послуг з обслугування будинків і споруд та прибудинкових територій від 18 лютого 2006 року № 487 є чинним та обов’язковим для виконання.
Доводи ОСОБА_3 щодо неналежного надання КЖЕП № 8 житлово – комунальних послуг, а також його твердження про відсутність доведення КЖЕП № 8 факту надання йому послуг, в ході судового розгляду справи свого підтвердження не знайшов та спростосується фактичним їх прийняттям з боку ОСОБА_3, що виразилось в їх частковій оплаті, що підтверджується розрахунком з особового рахуноку №8-291222 (а.с. 10), який був відкритий на імя ОСОБА_3, відповідно до якого відповідач з листопада 2004 року періодично сплачував на користь КЖЕП № 8 платню за спожиті житлово – комунальні послуги за тими тарифами, що виставлялись КЖЕП № 8.
Окрім цього, в ході судового засідання ОСОБА_4 підтвердив, що до КЖЕП № 8 з приводу розірвання договору Договору про надання послуг з обслугування будинків і споруд та прибудинкових територій від 18 лютого 2006 року № 487 він не звертався, тобто прийняв умови та якість наданих КЖЕП № 8 послуг, що надавались на протязі тривалого строку, що також спростовує його твердження про неналежну якість та не надання послуг, що повинні надаватись КЖЕП № 8.
Заяву про застосування судом наслідків збігу строків позовної давності відповідач ОСОБА_4 не подавав.
Натомість, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем ОСОБА_4 обов’язку оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені Договором про надання послуг з обслугування будинків і споруд та прибудинкових територій від 18 лютого 2006 року № 487 та законом, і як наслідок факт виникнення заборгованості за надані КЖЕП № 8 послуги з обслугування та утримання будинку та прибудинкової території, яка в період з січня 2004 року по 31 жовтня 2010 рік склала 1425, 92 грн. З огляду на таке, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та вважає за можливе їх задовольнити в повному обсязі.
Щодо вирішення зустрічного позову суд вважає, що позовна заява ОСОБА_3 до КЖЕП № 8 про стягнення заборгованості в сумі 14 930, 00 гривень задоволенню не підлягає. В обгрунтування заявленого позову позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 послався на те, що 05 червня 2006 року між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповадальністю «Хагартстройімпекс» було укладено Договір підряду на виконання будівельно – монтажних робіт № 24, відповідно до якого останній, за рахунок коштів ОСОБА_3, здійснив демонтаж розширювального баку місткістю 500, 00 літрів під опалювання, який знаходиться над квартирою ОСОБА_3 та замість нього встановив новий бак. Вартість будівельних - монтажних робіт склала 14 930, 00 гривень та підтверджується кошторисом на виконання ремонтних робіт від 05 червня 2006 року, Актом від 19 червня 2006 року № 1 на виконані ремонтні роботи на об’єкти: АДРЕСА_1. Позивач ОСОБА_3 вважає, що сума 14 930, 00 гривень підлягає компенсації на його користь з боку КЖЕП № 8, оскільки саме на комунальне підприємство №8, у відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», покладається обовязок утримувати належним чином дахи будинків, балансоутримувачем яких вони є.
Попри це викладені позивачем за зустрічною позовною заявою ОСОБА_6 та підтверджені ним в ході судового засідання доводи не можуть бути підставою для задоволення позову щодо стягнення з КЖЕП № 8 суми відшкодування збитків в розмірі 14 930, 00 гривень сплачених ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповадальністю «Хагартстройімпекс» за Договором подряду на виконання будівельно – монтажних робіт від 05 червня 2006 року № 24.
Так, під час судового засідання 08 грудня 2010 року представником КЖЕП № 8 було проголошено заяву про застосування судом наслідків спливу строку позовної давності, оскільки договір, на який посилається ОСОБА_4, як на правову підставу для стягнення з КЖЕП №8 суми коштів в розмірі 14 930, 00 гривень було укладено 05 червня 2006 року, а ОСОБА_4 звернувся з відповідною вимогою до суду лише 05 листопада 2010 року, тобто після спливу трирічнорго строку, перебаченого ч . 1 ст. 261 ЦК України, а отже вимоги ОСОБА_6 задоволенню не підлягають.
Судом було прийнято заяву КЖЕП № 8 про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки трирічний строк на пред ’явлення вимоги до суду щодо стягнення з КЖЕП № 8 суми коштів в розмірі 14 930, 00 гривень, сплив.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частиною 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Частиною 4 зазначеної ст. 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якого заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки вимоги ОСОБА_6 до КЖЕП № 8 про стягнення суми випливають з Договору підряду на виконання будівельно – монтажних робіт № 24, який був укладений 05 червня 2006 року ОСОБА_5 та ТОВ «Хагартстройімпекс», суд вважає, що трирічний строк на звернення до суду, який встановлений ст. 261 ЦК України сплив, оскільки ОСОБА_6 звернувся з відповідною вимогою до суду 05 листопада 2010 року, тобто після спливу трирічнорго строку, що у відповідності до ч. 4 ст 267 ЦПК України, є підставою для відмови ОСОБА_6 в задовленні зустрічного позову.
Крім того, ОСОБА_6 в ході судового засідання не довів та не надав доказів того, що 14 930, 00 гривень, які він просить стягнути з КЖЕП № 8, були сплачені особисто ним, оскільки виходячи з матеріалів справи № 2-11897/10, Договір підряду на виконання будівельно – монтажних робіт від 05 червня 2006 року № 24 укладався між ОСОБА_5 та ТОВ «Хагартстройімпекс» (а.с. 31 - 34), за яким ОСОБА_7 погодила кошторис ремонтних робіт (а.с. 35), підписала Акт про прийняття виконаних робіт від 19 червня 2006 року № 1 (а.с. 36), сплатила ТОВ «Хагартстройімпекс» 14 930, 00 гривень, що підтверджується квитанцією від 06 червня 2010 року № 42 (а.с. 37), квитанцією від 19 червня 2010 року № 46 (а.с. 37). Отже замовником за Договором підряду на виконання будівельно – монтажних робіт від 05 червня 2006 року № 24, є ОСОБА_7, яка ї сплатила ТОВ «Хагартстройімпекс» за надані будівельно – монтажні роботи 14 930, 00 гривень.
Позивач, в ході судового засідання не надав свідоцтво про шлюб з ОСОБА_7 та не довів, що гроші, які були сплачені нею в сумі 14 930, 00 гривень, є його спільною з ОСОБА_7 сумісною власністю.
До того, як було встановлено судом, ОСОБА_4 не звертався до КЖЕП № 8 з приводу необхідності заміни розширювального баку, не погоджував з балансоутримувачем КЖЕП № 8 необхідність його заміни, порядок компенсації витрат, тощо.
Приймаючі до уваги, що позовні вимоги КЖЕП № 8 по даній цивільній справі задоволено та при пред’явлені позову позивач був звільнений від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір в сумі 51, 00 гривні з відповідача на користь держави Україна. Окрім того, керуючись ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., понесені ним при зверненні до суду з позовом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 16, 257 - 258, 260 - 261, 267, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 1, 13, 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні комунального житлово – експлуатаційного підприємства № 8 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) на користь комунального житлово – експлуатаційного підприємства № 8 (р/р 26001118000010) в АКБ «Укрсоцбанк» МФО 351016, код ЄДРПОУ 32616363, вул. Академіка Чекмарьова, 7 м. Дніпропетровськ, 49005) 1256, 19 гривень заборгованості за комунальні послуги.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь комунального житлово – експлуатаційного підприємства № 8 30, 00 гривень витрат з інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи та 51, 00 гривню судового збору в дохід держави.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до комунального житлово – експлуатаційного підприємства № 8 про стягнення суми, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя : А.В. Брага