ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2007 р.                                                            Справа № 49/293-07 (н.р. 15/214-06)

вх. № 8024/3-49 (н.р. 6745/3-15)

Суддя господарського суду Кононова О.В. 

при секретарі судового засідання Кононенко Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - Токарєв С.В., дов. № 3963 від 14.12.2006 року  відповідача - Дерев'янко Д.В. дов. б/н від 04.01.2007 року 3-ї особи - не з'явився

розглянувши справу за позовом ДКП КГ "Харківкомуночиствод" м. Х-в  

до  ПФ "Галс", м. Харків 3-я особа - Державне підприємство "Харківський регіональний науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", м. Харків

про стягнення 53626,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з ПФ "Галс" на користь ДКП КГ "Харківкомуночиствод" заборгованість згідно договору № ІІ-5397/07-АПК-1 від 08.09.2004 року в розмірі 53626,92 грн. Нарахування суми боргу у розмірі 53 626, 92 грн. позивачем здійснювалося  відповідно до п. 3.5 Договору № ІІ-5397/07 АПК-1 від 08.09.2004 р., у зв’язку зі скидом відповідачем у систему каналізації міста Харкова стічних вод з перевищенням ДВП наступним чином: 28 000,01 грн. - заборгованість за грудень 2005 року, що нарахована позивачем на підставі Акту відбору проб від 19.12.2005 року та Протоколу № 890 дослідження аналітичною лабораторією  ДКП КГ „Харківкомуночиствод” стічних вод підприємства ПФ „ГАЛС”, яким було зафіксовано перевищення ДВП; 25626,91 грн. - заборгованість за квітень 2006 року, що нарахована позивачем на підставі Акту відбору проб від 05.04.2006 року та Результату досліджень Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НІОХІМ) проби стічної води ПФ „ГАЛС” від 12.04.2006 р., яким було зафіксовано перевищення ДВП.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі на підставі того, що інженер Боброннікова Т.О. та пробовідбірник Іщенко С.А., які здійснювали відбір проб стічних вод 19.12.2005 року та інженер Боброннікова Т.О. та пробовідбірник Алкіджанян П.П., які здійснювали відбір проб стічних вод 05.04.2006 року, не є належним чином уповноваженими та атестованими аналітичною лабораторією  ГК ПКГ „Харківкомуночиствод” на проведення  цих робіт.

Сам же відбір проб стічних вод вищезазначеними особами зроблений з порушенням  Керівного нормативного документа (КНД) 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”, затвердженого наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 28.12.94 р. № 125.

Відповідач вважає, що процедура відбору проб стічних вод 19.12.2005 р. та 05.04.2006 р. не відповідає  КНД 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”, що в свою чергу могло призвести до неправильних результатів дослідження стічних вод підприємства та необґрунтованого нарахування йому сум підвищеного платежу за скид стічних вод з перевищенням ДВП.

На підставі вищезазначеного, відповідач вважає, що Протокол № 890 дослідження аналітичною лабораторією  ДКП КГ „Харківкомуночиствод” стічних вод підприємства ПФ „ГАЛС” та Результати досліджень НІОХІМ проби стічної води ПФ „ГАЛС” від 12.04.2006 р. не є належним доказом скиду відповідачем стічних вод у каналізаційну мережу м. Харкова.

В судовому засіданні 10.10.2007 року позивач надавав суду клопотання, в якому у зв'язку із складністю справи, прохав суд залучити у якості спеціаліста Спеціалізований науково - дослідницький заклад ЗАТ "УкркомунНДІ прогресс".

Представник відповідача заперечував проти задоволення наданого позивачем клопотання.

Суд, дослідивши надане клопотання, дійшов висновку про відсутність необхідності участі в судовому процесі працівника Спеціалізований науково - дослідницького закладу ЗАТ "УкркомунНДІ прогресс", тому відмовляє в його задоволенні.

26.10.2007 року представник позивача надав суду клопотання, в якому просить суд зобов’язати ТОВ „Харківський екологічний регіональний центр переробки промислових відходів” надати суду копію статуту, довідки ЄДРПОУ з кодами КВЕД та ліцензії або іншого дозвільного документу (при їх наявності) на проведення науково-дослідних робіт в галузі комунального господарства, а також відповісти на наступні питання: 1. Ким було профінансовано науковий висновок про причини перевищення допустимих величин показників забруднюючих речовин в стічних водах ПП "Галс"? 2. Чи вважає ТОВ "Харківський екологічний регіональний центр переробки промислових відходів" можливим надавати науково - експертну оцінку діям спеціалізованого підприємства   ДКП КГ Харківкомуночиствод" без  жодного посилання на норми законодавства та офіційні видання нормативно-технічної літератури? 3. Чи має ТОВ "Харківський екологічний регіональний центр переробки промислових відходів" статус експерту або спеціалісту з питань водовідведення та контролю якості стічних вод промислових підприємств?

Представник відповідача в судовому засіданні 30.10.2007 року заперечував проти задоволення наданого клопотання.  

Також 26.10.2007 року позивач надав через канцелярію суду клопотання, в якому просить суд зобов'язати ЗАТ "УкркомунНДІпрогрес" надати до суду копії статуту, довідки ЄДРПОУ з кодами КВЕД та ліцензії або іншого дозвільного документу (при їх наявності) на проведення науково - дослідніцких робіт в галузі комунального господарства, а також відповісти на наступні питання: 1. Які вимоги до атестації робітників ДКП КГ "Харківкомуночиствод", приймаючих участь у відборі проб стічних вод, було закладено в п. 4.2 "Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова", затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.06.2003 р. № 581, при їх розробці? 2. Чи можливо приймати до уваги в спірних   питаннях результати дослідження проб стічних вод, відібраних не уповноваженими особами, без складання відповідного акту відбору проб та без доказу
надходження до лабораторії саме цієї проби? 3. Чи передбачають існуючи на Україні нормативно –технічні акти можливість транспортування проби стічної води до лабораторії лише представниками підприємства, на якому відбиралися проби?

Представник відповідача в судовому засіданні 30.10.2007 року заперечував проти задоволення наданого клопотання.  

Крім того, 26.10.2007 року від позивача надійшло клопотання, в якому він просить суд зобов'язати ДП "Харківстандартметрологія" надати до суду копію статуту, довідки ЄДРПОУ з кодами КВЕД та ліцензії або іншого дозвільного документу (при їх наявності) на проведення робіт по уповноважуванню, атестуванню у державній метрологічній системі і контролю за дотриманням атестованих підприємств вимог законодавства, а також відповісти на наступні питання: 1. Чи надає ст. 22 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" право ДП "Харківстандартметрологія" уповноважувати та атестувати у державній метрологічній системі кожне бажаюче підприємство на проведення відбору проб стічних вод підприємства з метою контролю змісту забруднюючих речовин? 2. Чи включається відбір проб стічних вод з метою контролю змісту забруднюючих речовин до державних випробувань і перевірки засобів вимірювальної техніки, передбачених ч. 2 ст. 22 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"? 3. Чи мають органи метрології України атестовану методику на відбір проб стічних вод з метою контролю змісту забруднюючих речовин та чи може ДП "Харківстандартметрологія" надати суду копію такої методики із свідоцтвом про її атестацію? 4. Яку саме методику на відбір проб стічних вод з метою контролю змісту забруднюючих речовин включено до "Переліку методик виконання вимірювань складу та властивостей проб об'єктів довкілля, викидів, відходів і скидів, тимчасово допущених до використання Мінекоресурсів України"?

Представник відповідача в судовому засіданні 30.10.2007 року заперечував проти задоволення наданого клопотання.  

Суд, дослідивши надані клопотання та матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку, про відсутність правових підстав, відповідно до ч. 1 ст. 38 ГПК України, для витребування від ТОВ „Харківський екологічний регіональний центр переробки промислових відходів”, ЗАТ "УкркомунНДІпрогрес", ДП "Харківстандартметрологія" зазначених позивачем документів. Також суд вважає, що відповіді на поставлені запитання жодним чином не сприяють встановленню обставин справи, не потребують пояснення, крім того стосуються питань правового характеру,  а  тому відмовляє в задоволенні клопотань позивача про витребування доказів від ТОВ „Харківський екологічний регіональний центр переробки промислових відходів”, ЗАТ "УкркомунНДІпрогрес", ДП "Харківстандартметрологія" та зобов’язання перелічених осіб відповісти на поставлені позивачем запитання.

30.10.2007 року ПФ „Галс” надав через канцелярію суду письмові пояснення, які залучаються судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 30.10.2007 року оголошувалась перерва до 15.11.2007 року до 11:20 години для виготовлення повного тексту рішення.

31.10.2007 року позивач надав через канцелярію суду додаткові пояснення по справі, які також залучаються судом до матеріалів справи.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Між ДКП КГ „Харківкомуночиствод” та ПФ „ГАЛС” укладений договір  № ІІ-5397/07 АПК-1 від 08.09.2004 р. про приймання стічних вод. Відповідно до п. 1.3. сторони зобов’язуються керуватися „Правилами прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова”, затверджені рішенням виконкому Харківської міської ради від 18.06.2003 р. за № 581. У п. 3.5. Договору вказано, що в разі скиду абонентом вод з перевищенням ДВП плата за них провадиться по підвищеному тарифу згідно р. 6 „Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова”.

19.12.2005 р. ДКП КГ „Харківкомуночиствод” здійснило відбір проб стічних вод і направило їх до Аналітичної лабораторії виробничого департаменту ДКП КГ „Харківкомуночиствод”, де за результатами досліджень проб стічних вод було зафіксовано перевищення ДВП по ряду показників, що відображено у Протоколі № 890 від 19.12.2005 р. дослідження стічних вод підприємства ПФ „ГАЛС.

05.04.2006 р. ДКП КГ „Харківкомуночиствод” здійснило відбір проб стічних вод і направило їх до Лабораторії Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НІОХІМ), де було зафіксовано перевищення ДВП по ряду показників, що відображено у Результаті досліджень проби стічної води ПФ „ГАЛС” від 12.04.2006 р.

Згідно з ч.2 ст.10 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, вимірювальні лабораторії можуть виконувати вимірювання у сфері поширення державного метрологічного нагляду за умови їх атестації на проведення цих вимірювань.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, методики виконання вимірювань, що використовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду, повинні бути атестовані. Атестація цих методик проводиться метрологічними центрами, територіальними органами, підприємствами і організаціями, уповноваженими у державній метрологічній системі на проведення цієї атестації.

Тобто, згідно з вищезазначеними нормами права,  вимірювання, пов’язані з визначенням показників якості води, відносяться до сфери поширення державного метрологічного нагляду і можуть виконуватися лише атестованими у державній метрологічній системі вимірювальними лабораторіями з використанням стандартизованих або атестованих методик виконання вимірювань.

Сам же державний метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань під час робіт з контролю якості стічних вод здійснюють територіальні органи Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (далі - Держспоживстандарт України).

Згідно з п. 3.6. „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі”, затверджених наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 березня 2005 р. N 71 (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13 квітня 2005 р. за N 392/10672), територіальним органом Держспоживстандарту України є Державне підприємство "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (далі - ДП "Харківстандартметрологія").

Відповідно до п.3.6. „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі”, до функцій ДП "Харківстандартметрологія" відноситься: проведення атестації методик виконання вимірювань; здійснення атестації вимірювальних лабораторій –Аналітичної лабораторії виробничого департаменту Державного комунального підприємства каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод” та Лабораторії аналітичних дослідувань та стандартизації Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НІОХІМ); ведення обліку вимірювальних лабораторій, атестованих на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду.

За наявним доказами в матеріалах справи судом встановлена наявність у вищезазначених лабораторій відповідної атестації (уповноваження) на проведення вимірювань показників якості стічних вод: Аналітична лабораторія виробничого департаменту ДКП КГ „Харківкомуночиствод” –свідоцтво про атестацію № 100-1986/2005 від 08.12.2005 р. та лабораторія аналітичних, фізико-хімічних та корозійних досліджень Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НІОХІМ) –свідоцтво про атестацію № 06544-5-2-33-ВЛ від 19.04.2005 р.

Також судом з’ясоване наступне. У Протоколі № 890 від 19.12.2005 р. дослідження Аналітично лабораторією виробничого департаменту ДКП КГ „Харківкомуночиствод” стічних вод підприємства ПФ „ГАЛС”, яким було зафіксовано перевищення ДВП по ряду показників, відображені методики виконання вимірювань, які містять посилання на нормативні документи, що регламентують відбір та попередню обробку проб, зокрема КНД 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”, а саме:

- Пункт 1 Протоколу містить КНД 211.1.4.021-95 „Методика визначення хімічного споживання кисню (ХСК) в поверхневих і стічних водах”. У п. 5.1 цього КНД зазначено, що відбір проб стічних вод здійснюється відповідно до КНД 211.1.0.009-94.

- Пункт 2 Протоколу – КНД 211.1.4.024-95 „Методика визначення біохімічного споживання кисню після n днів (БСК) в природних і стічних водах”. У п. 5.1 цього КНД зазначено, що відбір проб стічних вод має вестись у відповідності  з КНД 211.1.0.009-94.

- Пункт 4 Протоколу – КНД 211.1.4.039-95 „Методика гравіметричного визначення завислих (суспендованих) речовин в природних і стічних водах”. У п. 5.1 цього КНД зазначено, що проби води відбирають - згідно з КНД 211.1.0.009-94 і ГОСТ 17.1.5.05.

- Пункт 7 Протоколу – КНД 211.1.4.026-95 „Методика турбідіметричного визначення сульфат-іонів в очищених стічних водах”. У п. 5.1 цього КНД зазначено, що проби води відбирають - згідно з КНД 211.1.0.009-94.

- Пункт 10 Протоколу –КНД 211.1.4.035-95 „Методика екстракційно-фотометричного визначення міді з діетилдітіокарбаматом свинцю в поверхневих та стічних водах”. У п. 5.1 цього КНД зазначено, що проби відбирають у відповідності - з КНД 211.1.0.009-94 та ГОСТ 17.1.5.05.

- Пункт 14 Протоколу -  КНД 211.1.4.040-95 „Методика фотометричного визначення заліза (ІІІ) та заліза (ІІ, ІІІ) з сульфосаліциловою кислотою в стічних водах”. У п. 5.1 цього КНД зазначено, що проби стічних вод відбирають у відповідності - з КНД 211.1.0.009-94.

- Пункт 16 Протоколу –КНД 211.1.4.030-95 „Методика фотометричного визначення амоній-іонів з реактивом Несслера в стічних водах”. У п. 5.1 цього КНД зазначено, що проби відбирають у відповідності з КНД 211.1.0.009-94.

- Пункт 17 Протоколу –КНД 211.1.4.023-95 „Методика фотометричного визначення нітрит-іонів з реактивом Грісса в поверхневих та очищених стічних водах”. У п. 5.1 цього КНД зазначено, що проби води відбирають у відповідності - з КНД 211.1.0.009-94 та ГОСТ 17.1.5.05.

- Пункт 18 Протоколу –КНД 211.1.4.027-95 „Методика фотометричного визначення нітратів з саліциловою кислотою у поверхневих та біологічно очищених водах”. У п. 5.1 цього КНД зазначено, що проби відбирають у відповідності  з КНД 211.1.0.009-94 та ГОСТ 17.1.5.05.

- Пункт 19 Протоколу –КНД 211.1.4.042-95 „Методика гравіметричного визначення сухого залишку (розчинених речовин) в природних та стічних водах”. У п. 5.1 цього КНД зазначено, що проби вод відбирають - згідно ГОСТ 17.1.5.05 і КНД 211.1.0.009-94.

Судом встановлено, що процедури відбору проб стічних вод та їх попередньої обробки є складовою частиною методик виконання вимірювань, на які лабораторію позивача атестовано і які використовувалися ним безпосередньо при досліджені стічних вод відповідача, що і підтверджується п. 5.1 цих методик, а також підтверджується письмовими поясненнями територіального органу Держспоживстандарту України -  ДП "Харківстандартметрологія" № 5630 від 21.11.2006 р. та № 4204 від 28.08.2007 р.

Статтею  25 Закону України ”Про метрологію та метрологічну діяльність” від 11.02.1998 р. передбачено, що уповноважені або атестовані організації повинні додержуватися вимог нормативно-правових актів і нормативних документів з метрології, відповідно до яких вони були уповноважені або атестовані. Зазначене кореспондується з п.6.2. „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі”.

З наведених вище обставин, суд прийшов до висновку, що застосування КНД 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод” є обов’язковим при здійснені відбору проб стічних вод.

Статті 31, 32 та 33 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” відносять питання стандартизації та нормування у галузі охорони навколишнього природного середовища до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів - Міністерства охорони навколишнього природного середовища. Яке і є видавником вищезазначеного КНД 211.1.0.009-94 і усіх інших методик (КНД) проведення вимірювань показників якості стічних вод за методиками виконання вимірювань.

Відповідно до п.п. б) п.1.5. „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі”, згідно з цими Правилами здійснюються атестація на проведення таких метрологічних робіт - вимірювання у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду.

Як було зазначено вище, визначення показників якості води, відносяться до сфери поширення державного метрологічного нагляду.

Відповідно до п.6.1. „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі” уповноважені (атестовані) організації мають право виконувати метрологічні роботи, зазначені в пункті 1.5 цих Правил, відповідно до галузі уповноваження (атестації).

Згідно до п.3 додатку 2 до пункту 5.4 „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі” паспорт підрозділу повинен містити докладну інформацію щодо: метрологічних робіт, що виконуються підрозділом; кадрового складу працівників, що виконують метрологічні роботи; наявності організаційних, нормативних і методичних документів та інше.

Тобто, кожна із вищезазначених лабораторій має свій паспорт, затверджений інститутом Метрології, де чітко зазначені методики, що мають повне метрологічне забезпечення. Кожна із вказаних лабораторій зобов’язана користуватися тільки цими методиками. Причому дані методики повинні використовуватися тільки стосовно до, зазначеному в даній методиці, об’єкту і в повному об’ємі, що включає відбір та підготовку проби. Крім того, у кожній із зазначених у протоколах аналізів методик зазначено, що ця методика є обов’язковою для органів державного контролю за рівнем забрудненості та станом природного середовища України. Будь-яка неузгоджена з інститутом Метрології зміна методики визначення компонентів приводить до недостовірності результатів аналізів.

Посилання позивача на необов’язковість застосування КНД 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”, так як цей КНД не входить до методик, на які його атестовано і його немає у паспорті  лабораторії, судом не приймаються до уваги, так як процедури відбору проб стічних вод та їх попередньої обробка є складовою частиною методик виконання вимірювань, на які лабораторію позивача атестовано і які використовувалися ним безпосередньо при досліджені стічних вод відповідача, що і підтверджується п. 5.1 цих методик.

Стосовно відповідності процедури відбору проб води, зроблених позивачем 19.12.2005 року та12.04.2006 р.,  вимогам КНД 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод” суд зазначає наступне.

Факт відбору проб 19.12.2005 року та 12.04.2006 року позивачем було оформлено Актом відбору проб від 19.12.2005 року та Актом відбору проб від 12.04.2006 року. Дані акти було оформлено відповідно до „Правил прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова”.

Відповідно до п.9.1 Керівного нормативного документа (КНД) 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”, затвердженого наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 28.12.94 р. № 125, на відібрану пробу (проби) складається супровідний документ (акт, паспорт), в якому має бути наведена така інформація:

- номер посудини (проби);

- назва проби, мета відбору;

- вид проби (разова або об’єднана) із зазначенням способу усереднення;

- спосіб відбору;

- пункт та місце відбору;

- дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо);

- дата, час та відомості про особу (осіб), яка відібрала пробу.

З вищезазначеного обов’язкового переліку інформації, зазначеної у п. 9.1 (КНД) 211.1.0.009-94, яку повинен мати супровідний документ на кожну відібрану пробу, Акти відбору проб від 19.12.2005 року та від 12.04.2006 року містять лише дані про пункт та місце відбору і дані про дату, час та відомості про осіб, які відібрали пробу.

Судом встановлено, що з Актів відбору проб від 19.12.2005 року та від 12.04.2006 року неможливо встановити назву проби, мету відбору, вид проби, спосіб відбору, дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо).

Згідно  з п.7.9 Керівного нормативного документа (КНД) 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”, особливості відбору проб та попередньої обробки для визначення конкретних показників надані у відповідних методиках визначення складу та властивостей вод, а саме:   

- КНД 211.1.4.021-95 „Методика визначення хімічного споживання кисню (ХСК) в поверхневих і стічних водах”. У п. 5.1 цього КНД зазначено, що відбір проводять у скляний посуд з притертою пробкою. Пунктом 5.2 - встановлено, що пробу зберігають при 3 0С –4 0С, визначення проводять не пізніше, ніж через добу. Пробу після відбору консервують добавленням 1 см3 концентрованої сірчаної кислоти на 1 дм3 проби. Строк зберігання консервованої проби 5 діб.

- КНД 211.1.4.024-95 „Методика визначення біохімічного споживання кисню після n днів (БСК) в природних і стічних водах”. У п. 5.3 цього КНД зазначено, що проби для вимірювання БСКn не консервують. Величина БСКn , яку визначають, залежить від процесів, що протекають в пробі в період між її відбором і обробкою. Відібрану пробу необхідно обробити не пізніше, ніж через 24 години. В разі неможливості проведення аналізу у день відбору проби її зберігають при низькій температурі (3 0С –4 0С) в холодильнику. Це мінімізує швидкість протікання біохімічних процесів у пробі .

- КНД 211.1.4.039-95 „Методика гравіметричного визначення завислих (суспендованих) речовин в природних і стічних водах”. У п. 5.2 цього КНД зазначено, що пробу води не консервують. Визначення виконують не пізніше, ніж через добу.

- КНД 211.1.4.035-95 „Методика екстракційно-фотометричного визначення міді з діетилдітіокарбаматом свинцю в поверхневих та стічних водах”. У п. 5.3 цього КНД зазначено, що для попередження зміни концентрації міді (ІІ) при зберіганні проб їх треба відбирати та зберігати у кварцовому посуді. Пунктом 5.4 - встановлено, що аналіз виконують у день відбору проби. Якщо аналіз у день відбору не виконується, пробу консервують додаванням 5 см3 концентрованої азотної або соляної кислоти на 1 дм3 проби.

- КНД 211.1.4.040-95 „Методика фотометричного визначення заліза (ІІІ) та заліза (ІІ, ІІІ) з сульфосаліциловою кислотою в стічних водах”. У п. 5.3 цього КНД зазначено, що при відборі проби для визначення вмісту загального заліза пробу не консервують. Пунктом 5.4 - встановлено, що проба для визначення заліза (ІІІ) має заповнювати всю посудину так, щоб під кришечкою не було бульбашок повітря, інакше залізо (ІІ) буде окислене до заліза (ІІІ). Пробу консервують ацетатним буферним розчином (68 г ацетату натрію три гідрату та 166, 7 см3 льодяної оцтової кислоти довести дистильованою водою до 1 дм3): 50 см3 на 1 дм3 проби. Пунктом 5.5 - встановлено, що пробу для визначення розчиненого заліза (ІІІ, ІІ) фільтрують на місці відбору через мембранний фільтр або „синю стрічку” і відразу консервують фільтрат 2 см3 азотної кислоти на 100 см3 проби.

- КНД 211.1.4.030-95 „Методика фотометричного визначення амоній-іонів з реактивом Несслера в стічних водах”. У п. 5.2 цього КНД зазначено, що аналіз виконують у день відбору проб або консервують додаванням 1 см3 концентрованої сірчаної кислоти на 1 дм3. Консервовану пробу можна зберігати дві доби.

- КНД 211.1.4.023-95 „Методика фотометричного визначення нітрит-іонів з реактивом Грісса в поверхневих та очищених стічних водах”. У п. 5.3 цього КНД зазначено, що нестійкість нітрітів вимагає проведення їх визначення зразу ж після відбору проби. Якщо це неможливо, пробу консервують на 1-2 доби додаванням 2-4 см3 хлороформу, або 40 мг хлориду ртуті (ІІ) на 1 дм3, та охолоджуванням до 3 0С –4 0С.

- КНД 211.1.4.027-95 „Методика фотометричного визначення нітратів з саліциловою кислотою у поверхневих та біологічно очищених водах”. У п. 5.3 цього КНД зазначено, що аналіз виконують у день відбору проби. Якщо визначення вмісту нітрит-іонів у день відбору не виконують, то пробу консервують додаванням концентрованої сірчаної кислоти (на 1 дм3 води додають 1 см3  сірчаної кислоти концентрованої). Консервовану пробу можна зберігати не більше 48 годин.

- КНД 211.1.4.042-95 „Методика гравіметричного визначення сухого залишку (розчинених речовин) в природних та стічних водах”. У п. 5.2 цього КНД зазначено, що пробу води не консервують, аналіз проводять не пізніше, ніж через добу.

Як вже було зазначено вище, судом встановлено, що з Актів відбору проб від 19.12.2005 року та від 12.04.2006 року неможливо встановити назву проби, мету відбору, вид проби, спосіб відбору, дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо). Окремих супровідних документів, з внесенням до них усієї обов’язкової інформації, згідно з п.9.1 КНД 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”, позивачем не складалося.

Форма акту відбору проб встановлена „Правилами прийому стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова” та додатком № 6 до них.

Все вищезазначене свідчить, що використання лише „Правил прийому стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова” та додатку № 6, 7 до них не є достатньою умовою для проведення кваліфікованого відбору проб стічних вод.

Між тим самі ж „Правилами прийому стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова” (п.1.3, 4.1) встановлюють, що при здійснені контролю за відповідністю стічних вод, що скидаються абонентом в мережу міської каналізації, ДКП КГ „Харківкомуночиствод”  керується  Правилами та чинним законодавством України. Пунктом 17 додатка 7 до Правил встановлено, що аналізи стічних вод проводяться за існуючими методиками.

Правилами встановлено загальні вимоги до порядку відбирання проб, методики відбирання передбачено національними стандартами України.

Таким чином, для дослідження кожної допустимої величини показників забруднення (ДВП) необхідно відбирати окрему пробу стічної води, складати супровідний документ до неї з внесенням всієї необхідної обов’язкової інформації відповідно до п.9.1, 9.2 Керівного нормативного документа (КНД) 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”.

Отже, суд робить висновок, що процедура відбору проб води, зроблених позивачем 19.12.2005 року та12.04.2006 р.,  не відповідає вимогам КНД 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”.

Як вже зазначалося вище, державний метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань під час робіт з контролю якості стічних вод здійснюють територіальні органи Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (далі - Держспоживстандарт України).

Згідно з п. 3.6. „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі”, затверджених наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 березня 2005 р. N 71 (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13 квітня 2005 р. за N 392/10672), територіальним органом Держспоживстандарту України є Державне підприємство "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (далі - ДП "Харківстандартметрологія").

Тобто ДП "Харківстандартметрологія" в місті Харкові є єдиною особою, що володіє спеціальними знаннями у галузі державного метрологічного нагляду за забезпеченням єдності вимірювань під час робіт з контролю якості стічних вод.

Суд, погоджується з ДП „Харківстандартметрологія” (письмові пояснення № 5630 від 21.11.2006 р.), що персонал, який виконує роботи з відбору проб стічних вод, їх зберігання та доставки до лабораторій, які проводять контрольний аналіз, повинен керуватися діючими в Україні нормативними документами (КНД 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”, ДСТУ ISO 5667-3-2001 „Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами”). Процедура відбору проб та попередньої обробки проб є складовою частиною методики виконання вимірювань. Дати висновок щодо якості стічних вод підприємства на підставі випробувань проб, які були відібрані без дотримання вимог діючих нормативних документів, неможливо. Достовірність результатів аналізу якості стічних вод в значній мірі залежить від правильності відбору проб.

Суд також погоджується з поясненнями наукового консультанта Харківського екологічного регіонального центру переробки промислових відходів, доцента кафедри охорони праці та екології Харківського державного університету Харчування і торгівлі, к.т.н. Михайленко В.Г., яким підтверджується все вищезазначене ДП „Харківстандартметрологія” та пояснюється перевищення у стічних водах відповідача показників заліза. Ним зазначено, що методика визначення концентрації заліза, описана в КНД 211.1.4.040-95 передбачає застосування даного заліза для прозорих незабарвлених або слабо забарвлених стоків, що пройшли очисні споруди, тобто очищених , як мінімум, від грубих взвесей. Таким чином, для неочищених стоків використання як даної, так і інших методик без попереднього звільнення аналізуємої води від грубих взвесей являється некоректним. Грубі взвесі, що містяться в госпфекальних стоках колодці № 3 ПФ „ГАЛС”, мають саме безпосереднє відношення до розміщення загального заліза. Фекалії містять велику кількість заліза, і пов’язано це природним обміном речовин людського організму.

Вищезазначені твердження к.т.н. Михайленко В.Г. підтверджуються п.1  КНД 211.1.4.040-95 „Методика фотометричного визначення заліза (ІІІ) та заліза (ІІ, ІІІ) з сульфосаліциловою кислотою в стічних водах”, яким зазначено що ця методика встановлює алгоритм визначення 0,5 –9,0 мг/дм3 заліза (ІІ і ІІІ) і заліза (ІІІ) у незабарвлених та слабо забарвлених очищених стічних водах при вимірюванні на ФЕК, КФК, а також для концентрацій 0,4 –9,0 мг/дм3 заліза при вимірюванні на СФ.

Судом  також, встановлено ще один факт, що  унеможливлює застосування  результатів аналізів, зроблених на підставі  Акту відбору проб від 05.04.2006 року  (зробленого позивачем) і оформленого Результатом досліджень  лабораторією НІОХІМ проби стічної води ПФ „ГАЛС” від 12.04.2006 р., як належний доказ скиду відповідачем стічних вод з перевищенням ДВП.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити наступне. Національним стандартом України –„Якість води. „Відбирання проб.” Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами” (ДСТУ ISO 5667-3-2001) зазначено про те, що води, особливо поверхневі і майже усі, що скидаються як стічні води, чутливі до різного роду фізичних, хімічних чи біологічних реакцій, що можуть мати місце в період між відбиранням проби і аналізуванням. Природа і інтенсивність таких реакцій часто є така, що у випадку, коли не прийнято необхідних запобіжних заходів перед або під час транспортування і в період зберігання проби в лабораторії до аналізування, концентрація визначуваної речовини буде відрізнятися від початкової, яка була під час відбирання проб. Активність цих реакцій залежить від результату взаємодії хімічної і біологічної природи зразка: його температури, чутливості до світла, матеріалу посудини, періоду між відбиранням проби і аналізуванням, умовами, в яких він перебував.

Згідно з Актом відбору проб від 05.04.2006 року  відбір проб стічних вод здійснено представниками позивача 05.04.2006 р. об 11 год. 30 хв. В акті зазначено, що проби опломбовано. У протоколі результатів випробувань відмічено, що досліджуються проби стічних вод, відібрані 05.04.2006 р. Протокол не містить відомостей про час приймання проб лабораторією, час проведення досліджень та умов їх зберігання до проведення дослідження. Протокол випробувань містить лише дату його складання –12.04.2006 р., що свідчить про те, що між відбором проб та їх дослідженням пройшов значний час.

Як в актах відбирання проб, так і в протоколі  Результатів досліджень лабораторією НІОХІМ проби стічної води ПФ „ГАЛС” від 12.04.2006 р. відсутні посилання на методики дослідження, національні стандарти, якими керувалися відповідні спеціалісти, хоча Національним стандартом України ДСТУ ISO/IEC 17025-2001 „Загальні вимоги до компетентності випробувальних лабораторій” передбачено посилання у протоколі вимірювань на відповідний стандарт або інші технічні вимоги, що стосуються методу або процедури відбору проб, а також відхили, доповнення або винятки з відповідних технічних умов.

Стосовно компетенції осіб, що здійснюють відбір проб та попередню обробку проб суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4.3.2. „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі” працівники лабораторії повинні мати посадові інструкції, які встановлюють їхні завдання, права, обов'язки, відповідальність, а також кваліфікаційні вимоги (освіта, досвід роботи). Зазначені посадові інструкції повинні міститися на робочих місцях працівників заявника.

Згідно з п. 4.3.3. „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі”, фахівці, які безпосередньо проводять відбір проб повинні бути атестовані в порядку, установленому лабораторією.

Інформація щодо компетентності та повноважень персоналу, що проводить відбір, повинна знаходитись в лабораторії, яка виконує їх аналіз.

Згідно з п.2.1 Додатку 2 до пункту 5.4 „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі”, затверджених наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 березня 2005 р. N 71 (зареєстрованих  в Міністерстві юстиції України 13 квітня 2005 р. за N 392/10672),  паспорт підрозділу повинен містити докладну інформацію щодо: заявника, а також організації, до складу якої входить заявник як структурний підрозділ (якщо заявник не є юридичною особою); метрологічних робіт, що виконуються підрозділом; кадрового складу працівників, що виконують метрологічні роботи; наявності у заявника приміщень та їх стану; наявності робочих еталонів, робочих засобів вимірювальної техніки, випробувального і допоміжного обладнання і їх стану; наявності організаційних, нормативних і методичних документів.

„Правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі”, затверджених наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 березня 2005 р. N 71, встановлено у вигляді таблиці форму 2 відображення у Паспорті лабораторії інформації щодо фахівців, які здійснюють метрологічні роботи.

Паспорт лабораторії позивача містить лише одну особу з посадою пробовідборщика –Гец І.В. (том 2 а.с.13) з зазначенням наступної інформації: освіта - спеціально-технічна, за фахом повар-кондитер, 1973 р. закінчив ХКТ, номер наказу № 491 від 03.10.05 р., відомості про номер посвідчення і дату видачі відсутні, досвід проведення метрологічних робіт 1 рік, відомості про наявність посадової інструкції відсутні.

Суд вважає, що особа, яка безпосередньо здійснює відбір проб та їх попередню обробку, належним чином атестована (уповноважена) лабораторією на проведення цих робіт необхідно, як що ця особа: по-перше була атестована своєю лабораторією, що повинно підтверджуватися відповідним наказом; по-друге мала відповідне посвідчення з номером і датою його видачі; мала посадові інструкції, які встановлюють їхні завдання, права, обов'язки, відповідальність, а також кваліфікаційні вимоги (освіта, досвід роботи). Також обов’язковим, відповідно до п.2.1 додатку 2 до пункту 5.4 „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі”, затверджених наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 березня 2005 р. N 71 , є наявність всіх вищезазначених відомостей в Паспорті лабораторії.

Як встановлено судом, відомості щодо жодної з осіб що здійснювали відбір проб стічних вод відповідача, не містяться у Паспорті лабораторії позивача.

Позивачем надано до матеріалів справи в підтвердження атестації (уповноваження) своїх працівників на проведення робіт з відбору проб стічних вод:

- Посадова інструкція пробовідбрщика аналітичної лабораторії виробничого департаменту  ДКП „КГ „Харківкомуочиствод”, затверджена першим заступником директора по виробництву Коваленко А.Н. 26.09.2005 року. У цій інструкції на останній сторінці під реченням „З інструкцією ознайомлено:” стоїть підпис осіб, які здійснювали відбір проб 19.12.2005 року та 12.04.2006 р.

- Посадова інструкція інженера-технолога групи контролю за промисловими стоками кнтрольно-абонентського відділу департаменту збуту ДКП „КГ „Харківкомуочиствод”. Де також,  на останній сторінці інструкції під реченням „З інструкцією ознайомлено:” стоїть підпис осіб, які здійснювали відбір проб 19.12.2005 року та12.04.2006 р.

Суд, в розумінні п.2.1 Додатку 2 до пункту 5.4 „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі”, не вважає ці докази належними в підтвердження атестації (уповноваження) лабораторією позивача осіб на проведення робіт з відбору проб стічних вод, які здійснювали відбір проб 19.12.2005 року та 12.04.2006 р.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що відбір проб стічних вод 19.12.2005 р. та 05.04.2005 р. проводився не атестованими (не уповноваженими) особами.

Відповідачем як доказ відсутності перевищенням ДВП у стічних водах, надано результати аналізів проведених Харківською обласною санепідемстанцією відібраних 05.04.2005 р. позивачем проб стічних вод відповідача.

Результати аналізів проведених Харківською обласною санепідемстанцією відображені у Протоколах дослідження води поверхневих водоймищ, прибережних зон морів і стічних вод від 14.04.2006 р. №  151, № 152, № 153.

Судом встановлено за наявними в матеріалах справи доказами, що лабораторія санітарно-гігієнічного відділу Харківської обласною санітарно-епідеміологічної станції атестовано (уповноважено) на проведення вимірювань показників якості стічних вод –атестат акредитації № 166 від 28.03.2002 р.

Позивач заперечує проти застосування судом цих документів як доказів відсутності перевищенням ДВП в стічних водах відповідача з тих підстав, що можливість здійснення паралельного аналізу стічних вод лабораторією позивача (або НІОХІМ) і Харківською обласною санепідемстанцією не передбачено ані договором  № ІІ-5397/07 АПК-1 від 08.09.2004 р. про приймання стічних вод ані будь-яким нормативним актом.

Суд таке твердження вважає необґрунтованим оскільки, одним з основних напрямків діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби, згідно з ст. 33 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, є методичне забезпечення та здійснення контролю під час визначення рівня небезпечності відходів користувачами. Також згідно з п.7.6. „Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України”, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. № 37 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 р. за № 403/6691), для визначення вмісту забруднень у стічних водах Підприємств використовуються як дані лабораторії Водоканалу, так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі акредитації.

Але суд не приймає як належний доказ відсутності факту скиду відповідачем стічних вод з перевищенням ДВП результати аналізів проведених Харківською обласною санепідемстанцією, і які відображені у Протоколах дослідження води поверхневих водоймищ, прибережних зон морів і стічних вод від 14.04.2006 р. №  151, № 152, № 153, оскільки ні позивач ні відповідач не надали суду належних доказів, що проби стічних вод, на підставі яких здійснювалися 14.04.2006 р. аналізи Харківською обласною санепідемстанцією, були виконані на підставі Керівного нормативного документа (КНД) 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”.

Суд відхиляє доводи позивача про необов’язковість використання КНД 211.1.0.009-94 „Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод”, так як, відповідно до  ЗУ "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" № 3164-IV від 01.12.2005 року, цей КНД не внесено до Технічного регламенту, з наступних підстав.

По-перше: Закон України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" № 3164-IV від 01.12.2005 року було прийнято 01.12.2005 р. Відповідно до Розділу VII ч.1 Прикінцевих положень цього закону, він набирає чинності з дня його опублікування. Опублікування цього закону відбувалося у Офіційному віснику України, 005, N  52 (11.01.2006), ст. 3246; у Голосі України, 2006, 01, 11.01.2006 N 4; у Відомостях Верховної Ради України, 2006, N  12 (24.03.2006), ст.  101 та в Урядовому кур'єрі, 2006, 04, 05.04.2006 N 64. Тобто, враховуючи офіційне опублікування цього закону, його дія не може розповсюджуватися на відбір проб стічних вод і їх аналіз, що відбувався  19.12.2005 року.

По-друге: Технічних регламентів, відповідно до ст.1 ЗУ "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності", на момент винесення судом рішення фактично не існує (вони ще не розроблені), тому твердження позивача щодо обов’язкового внесення КНД до технічного регламенту є необґрунтованим.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов до висновку, що недотримання національних стандартів України та керівних нормативних документів при відборі проб стічних вод підприємства відповідача та їх дослідженні дає підстави вважати зазначені акти та протоколи неналежними доказами перевищення відповідачем ДВП у стічних водах, тому суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України;

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволені клопотання позивача про залучення до участі у справі працівника Спеціалізованого науково - дослідницький закладу ЗАТ "УкркомунНДІ прогресс".

Відмовити в задоволенні клопотань позивача про витребування доказів від ТОВ „Харківський екологічний регіональний центр переробки промислових відходів”, ЗАТ "УкркомунНДІпрогрес", ДП "Харківстандартметрологія" та зобов’язання перелічених осіб відповісти на поставлені позивачем запитання.

В задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                                            Кононова О.В.