Справа №2-774/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2010 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Гуменної Н.М.
при секретарі Трембач М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сколе Львівської області в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Старт» про поновлення на роботі та стягнення виплат за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и в :
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить поновити її на посаді сторожа Дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Старт» та стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу. Свої вимоги мотивує тим, що з 1979 року вона працювала на посаді сторожа Дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Старт». 11.08.2010 року її звільнено з посади сторожа без зазначення причин звільнення.
Позивач, представник позивача в судовому засіданні дали пояснення аналогічні наведеним та доповнили, що під час роботи зі сторони керівництва до неї не було жодних притензій, за час роботи до неї не застосовувались дисциплінарні стягнення, тому причини звільнення залишаються незрозумілими. Крім того, уточнила в судовому засіданні суму, яка підлягає стягненню з відповідача за час вимушеного прогулу, так просить стягнути з відповідача 1821 грн. 71 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн. Крім того, доповнила, що їй невідомо про складені завгоспом Дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Старт» доповідні записки від 02.11.2009 року, 20.07.2010 року та 24.07.2010 року, а також про наказ №14, згідно якого їй оголошено догану. Пояснень з приводу винесеної догани у неї не брали і з наказом не ознайомлювали. Просить позов задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що в наказі про звільнення позивачки дійсно не вказано причини звільнення ОСОБА_1 із посади сторожа, однак вважає, що така була звільнена на підставі п.3 ст.40 КЗпП України. Не заперечує, щодо стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 1821 грн. 71 коп. Поновити позивачку на роботі відмовляється та просить у позові відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Пунктом 3 ст.40 КЗпП передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов»язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 05.01.1979 року працювала на посаді сторожа Дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Старт» й наказом №21 від 11.08.2010 року її звільнено з займаної посади без зазначення підстав звільнення.
В судовому засіданні встановлено, що за час роботи ОСОБА_1 на посаді сторожа Дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Старт» нею не було допущено систематичного невиконання обов»язків покладених на неї трудовим договором.
Покликання відповідача на доповідні записки від 02.11.2009 року, 20.07.2010 року та 24.07.2010 року, та наказ №14 від 20.07.2010 року про догану як на неналежне виконання обов»язків покладених на позивачку трудовим договором, а також на п.3 ст.40 КЗпП як на підставу звільнення суд, вважає необгрунтованим з наступних підстав.
При застосуванні до позивача дисциплінаного стягнення – догани відповідач не врахував положень ст.149 КЗпП України, згідно з якими до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, а при обранні виду дисциплінарного стягнення повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку й заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Також, в порушення вимог ч.4 ст.149 КЗпП про застосування дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 не було повідомлено під розписку.
Отже, при звільненні працівника за п.3 ст.40 КЗпП України адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного працівником невиконання обов”язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки і коли вчинив працівник після застосування до нього стягнень. Однак, в своєму в наказі №21 від 11.08.2010 року про звільнення позивача з роботи відповідач взагалі не зазначив причин звільнення.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позивача було звільнено з роботи з порушенням вимог трудового законодавства і позов слід задоволити, поновивши позивача на роботі й стягнути з відповідача на користь позивачки заробітну плату за час вимушеного прогулу.
При розрахунку заробітної плати, яка підлягає виплаті позивачу за час вимушеного прогулу з 11 серпня 2010 року по 18 листопада 2010 року /73 робочих дні/, суд виходить з наступного. Позивачка працює на посаді сторожа Дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Старт» і працює лише в нічний час (по змінах). Заробітна плата позивача за відпрацьовану зміну становить 24 грн. 95 коп. Відповідно сума належної до виплати позивачу заробітної плати становить: 73 робочих дні х 24,95 грн. =1821 грн. 71 коп.
Керуючись ст.ст. 10-12,60,79,88,213,215,218,367 ЦПК України,
п.3 ст.40, ст.ст.149,232,235 КЗпП України, суд
в и р і ш и в :
Позов задоволити частково.
Поновити ОСОБА_1 на посаді сторожа Дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Старт».
Стягнути з Дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Старт» на користь ОСОБА_1 1821 /тисяча вісімсот двадцять одна/ грн. 71 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Стягнути з Дитячого позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Старт» в дохід держави 18 /вісімнадцять/ грн. державного мита та 120 /сто двадцять/ грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі й стягнення заробітку в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н. Гуменна
- Номер: 6/653/39/16
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-774
- Суд: Генічеський районний суд Херсонської області
- Суддя: Гуменна Наталія Миколаївна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.07.2016
- Дата етапу: 25.07.2016
- Номер: 6/653/42/16
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-774
- Суд: Генічеський районний суд Херсонської області
- Суддя: Гуменна Наталія Миколаївна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.07.2016
- Дата етапу: 01.08.2016