0555 Справа № 2-“А”-3207/2010
П О С Т А Н О В А
іменем України
29 листопада 2010 р. м. Ясинувата
Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі: судді Шигірт Ф.С. при секретарі Костенко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області (далі УПФУ) про визнання неправомірними дій, перерахунок та виплату пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
ВСТАНОВИВ:
17.11.2010 р. позивач звернувся до Ясинуватського міськрайонного суду з позовною заявою до УПФУ про визнання неправомірними дій, перерахунок та виплату пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом 1 категорії 3 групи через захворювання, пов’язане з Чорнобильською катастрофою, та має отримувати пенсію по інвалідності не менше шести мінімальних пенсій за віком, згідно п. 4 ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Крім того, йому передбачена додаткова пенсія за шкоду, що спричинена здоров’ю – 50% мінімальної пенсії за віком. У зв'язку з тим, що розмір фактично виплачуваної пенсії значно нижче, він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата з письмовою заявою про перерахунок пенсії, але отримав відмову.
Просив суд визнати дії УПФУ в м. Ясинувата Донецької області щодо відмови в проведенні йому перерахунку та виплаті пенсії по інвалідності як інваліду 3 групи 1 категорії, у відповідності до ст.ст. 50, ч. 4 ст. 54, 67, ч. 3 ст. 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірними з 12.01.2005 року по 31.08.2007 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»; зобов’язати УПФУ в м. Ясинувата Донецької області перерахувати та виплатити йому пенсію, як інваліду 3 групи 1 категорії, особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідності до ст.ст. 49-50, ч. 4 ст. 54, ст. 67, ч. 3 ст. 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії із розрахунку 50% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 12.01.2005 року по 31.08.2007 року; скасувати рішення УПФУ в м. Ясинувата Донецької області щодо відмови в перерахунку пенсії.
Позивач в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, однак від нього на адресу суду надійшла заява, в котрій просив справу розглянути за його відсутністю, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач просив справу розглянути за відсутністю його представника, надав суду письмові заперечення, в яких просив в задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що виплати позивачу здійсненні відповідно до вимог закону.
Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесена до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 10, 11). Має право на одержання пенсії по інвалідності та додаткової пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позивач звернувся з заявою до відповідача про перерахунок пенсії, але отримав письмову відмову (а.с. 13). На день розгляду справи цей перерахунок не здійснено.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон).
Розділ 8 Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.
Стаття 49 Закону визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді:
а) державної пенсії;
б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону в редакції, яка діяла до 28.12.2007 р., передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам 3 групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами статті 54 Закону визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1.
Частина четверта статті 54 Закону в редакції, яка діяла до 28.12.2007 р., передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим шести мінімальних пенсій за віком.
Суд вважає безпідставними посилання представника відповідача в своїх запереченнях на необхідність застосування у спірних відносинах постанови Кабінету Міністрів України - від 28.05.2008. № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", оскільки, виходячи із приписів пункту першого та шостого статті 92 Конституції України, статті 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дія положень наведеного Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Абзацом 2 преамбули, частиною 3 статті 4, п. 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, і те, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Суд не приймає посилання відповідача в запереченнях на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що зазначена стаття частиною третьою доповнена Законом України № 2505 від 25 березня 2005 року (набрав чинності 31 березня 2005 року), тоді як частина третя статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінена Законом України від 17 листопада 2005 року № 3108-15.
Згідно ч. 3 ст. 67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-Ш, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку, затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію за минулий час без обмеження будь-яким стоком.
Суд вважає за необхідне зобов’язати УПФУ в м. Ясинувата провести перерахунок основної пенсії позивача із розрахунку шести мінімальних прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, а додаткової пенсії із розрахунку 50% від мінімального прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 12.01.2005 р. по 31.08.2007 р.
Керуючись ст. ст. 160-163 КАС України, суд , -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії згідно ст.ст. 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, яка діяла до 28.12.2007 р., з 12 січня 2005 року по 31 серпня 2007 року.
Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 з 12 січня 2005 року по 31 серпня 2007 року, відповідно до ст.ст. 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991р. в редакції, яка діяла до 28.12.2007 р.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ф.С. Шигірт