КОПІЯ
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
____________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого – судді Самчука П.П.,
суддів: Варвус Ю.Д., Пастощука М.М.
при секретарі: Басюр А.М.
з участю: представника позивача Лисака В.С.,
відповідачки ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-5290 за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Шепетівського міськрайонного суду від 27 квітня 2010 року за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В березні 2009 року публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. В обґрунтування позову вказувало, що 20 грудня 2007 року між ЗАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 500000 грн. В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором сторони 20 грудня 2007 року уклали іпотечний договір, згідно якого ОСОБА_2 надала в іпотеку 4-кімнатну квартиру №2 зі всіма об’єктами, функціонально пов’язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 117,30 кв.м, житловою площею 64 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1. Крім того, в забезпечення виконання кредитного договору 20 грудня 2007 року укладено договір поруки № НМСОGI0000002529 з ОСОБА_4 В зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не виконувала своєчасно зобов'язання по кредитному договору, станом на 06 березня 2009 року утворилась заборгованість в сумі 536136 грн.93 коп., що складається: із заборгованості за кредитом в сумі 488981 грн.22 коп., заборгованості по процентах за користування кредитом у сумі _______________________ _____________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Березова І.О. Справа № 22ц-5290
Доповідач: Варвус Ю.Д. Категорія № 19,27
44537 грн.09 коп. та пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором в сумі 2618 грн.62 коп. Просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу ЗАТ КБ „ПриватБанк” з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАТ КБ „ПриватБанку” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також виселити відповідачку, яка зареєстрована і проживає у вказаній квартирі зі зняттям з реєстраційного обліку.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 27 жовтня 2009 року відповідача ОСОБА_4 виключено з кола учасників процесу.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 19 січня 2010 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачі орган опіки і піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 27 квітня 2010 року позов задоволено. Постановлено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором НМСОGI0000002529 від 20 грудня 2007 року в сумі 536136 грн.93 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки на нерухоме майно житлового призначення, а саме: 4-кімнатну квартиру зі всіма об’єктами, функціонально пов’язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 117,30 кв.м, житловою площею 64 кв.м, що знаходиться АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаної квартири на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною на підставі акту незалежної оцінки нерухомого майна.
В разі продажу предмету іпотеки за ціною понад суми заборгованості та витрат публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк”, залишок грошових коштів від його продажу постановлено повернути іпотекодавцю.
ОСОБА_2, ОСОБА_3 виселено із квартири АДРЕСА_1
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” судові витрати у виді судового збору в сумі 1708 грн. 50 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права та вказуючи, що суд не залучив до участі у справі ОСОБА_3 і прийняв рішення про її виселення, не взяв до уваги, що зазначений іпотечний договір укладений з порушенням чинного законодавства, а саме: без наявності дозволу органу опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради. Крім того, суд не дав оцінки та не відобразив їх заперечення, щодо розміру заборгованості та причини припинення сплати кредиту, якими є збільшення в односторонньому порядку відповідачем процентної ставки.
Апеляційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20 грудня 2007 року між ЗАТ КБ „ПриватБанк”, правонаступником якого стало ПАТ КБ „Приватбанк, та ОСОБА_2 був укладений договір про іпотечний кредит. Згідно умов даного договору ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 500000 грн. і взяла на себе зобов’язання щомісячно його погашати в обговореному розмірі та сплачувати встановлені відсотки за користування кредитом до повної його виплати не пізніше 20 січня 2020 року. На забезпечення виконання зазначених зобов’язань 20 грудня 2007 року сторони уклали іпотечний договір, де в іпотеку відповідачка передала чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 117,3 кв.м, житловою площею 64 кв.м. В зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зазначених обов’язків утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 536136 грн.93 коп.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, не заперечувалися вони в судовому засіданні і ОСОБА_2
З урахуванням викладених обставин, вимог ст.525, 526, 589, 611 ЦК України, ст.33 Закону України „Про іпотеку” та п.п.1.1, 2.4.9 укладеного сторонами договору іпотеки, суд правомірно виходив з того, що оскільки ОСОБА_2 не виконує зобов’язань по договору про іпотечний кредит, тому підлягають задоволенню вимоги позивача про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за даним договором на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що складається з 4-х жилих кімнат загальною площею 117,3 кв.м, житловою площею 64 кв.м.
Доводи апеляційної скарги щодо договору іпотеки не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на законність рішення суду в цій частині позовних вимог.
Разом з тим, задовольняючи позов ПАТ КБ „ПриватБанк” в частині виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд виходив з того, що звернення стягнення в рахунок погашення кредиту на квартиру АДРЕСА_1 є підставою для виселення відповідачки з дочкою ОСОБА_3 з означеного житлового приміщення.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він зроблений з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині і ухвалення нового рішення відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.9 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлений законом. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов’язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
В ч.1 ст.40 Закону України „Про іпотеку” зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей . Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.
У ч.2 і ч.3 цієї ж ст. 40 законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений І: сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч.3 ст.109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».
В матеріалах справи відсутня письмова вимога позивача про добровільне звільнення відповідачами квартири і в ході судового розгляду не обговорювалось питання щодо дотримання зазначеної процедури виселення відповідачів.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ „ПриватБанк” позов про виселення ОСОБА_3, яка 27 березня 2010 року досягла повноліття, не заявлявся. Судом до участі у справі остання в якості відповідача не залучалася, участі в розгляді справи не приймала. Тому у суду не було підстав для виселення ОСОБА_3 з квартири №2 АДРЕСА_1.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає скасуванню, оскільки на момент розгляду справи відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення вказаних житлових приміщень їх мешканцями, в розумінні вимог ст.3 ЦПК України щодо права особи для звернення до суду за захистом, а позов ПАТ КБ „ПриватБанк” про виселення ОСОБА_2 - залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволити частково.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду від 27 квітня 2010 року в частині виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_1 скасувати.
В позові публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_2 про виселення відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус