ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА                    

19 листопада 2007 р.                                                             Справа  № 14/234

За  адміністративним позовом Державної податкової інспекції у місті Ужгороді, м. Ужгород  

до  відповідача 1  Аварійно-рятувального Загону спеціального призначення Головного управління МНС України в Закарпатській області, м. Ужгород

до  відповідача 2 Закритого акціонерного товариства  "Будівельне управління №1", м. Мукачево

третя особа  Головного контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області, м. Ужгород  

про  визнання недійсним Договору №27/2 про надання послуг вантажними автомобілями  від 05.12.2005р.  та стягнення з Аварійно-рятувального Загону спеціального призначення Головного управління МНС України в Закарпатській області  в доход держави одержані кошти в сумі 39155,43грн.,

                                                        Суддя                                  В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: Товтин М.В. -  начальник юридичного відділу за дов. від 04.01.2007р. №13/9/10

від відповідача 1: Носова Г.В. - юрисконсульт  за дов. від 21.10.2007р. №737

від відповідача 2: Рогальський С.А. - юрисконсульт за дов. від 15.06.2007р. №104

від третьої особи: Курта Г.І. -   провідний спеціаліст –юрисконсульт   

у судовому засіданні приймав участь:  Логойда О.А. -  провідний контролер ревізор  відділу інспектування бюджетних коштів у сфері охорони здоров”я та соціального захисту населення, посв. №195 від 23.04.2001р.  

СУТЬ СПОРУ: Державна  податкова  інспекція  у місті Ужгороді, м. Ужгород   (далі –позивач) звернулася до господарського суду з адміністративним позовом   до Аварійно-рятувального Загону спеціального призначення Головного управління МНС України в Закарпатській області, м. Ужгород (далі –відповідач 1) та до Закритого акціонерного товариства  "Будівельне управління №1", м. Мукачево (далі –відповідач 2) визнання недійсним Договору №27/2 про надання послуг вантажними автомобілями  від 05.12.2005р.  та стягнення з Аварійно-рятувального Загону спеціального призначення Головного управління МНС України в Закарпатській області  в доход держави одержані кошти в сумі 39 155,43грн. Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог - Головне контрольно-ревізійне управління в Закарпатській області, м. Ужгород.  

          Дані позовні вимоги  позивач, зокрема обгрунтовує тим, що у відповідача 1 відсутній спеціальний дозвіл (ліцензія) на надання транспортних послуг та відповідно до вимог Постанови КМУ від 17.05.2002р. №644  у Перелік додаткових платних послуг, які надаються аварійно-рятувальними службами не включено такий вид послуг як надання транспортних послуг   з перевезення вантажів автомобільним транспортом загального користування. Укладення та підписання начальником  Аварійно-рятувального Загону спеціального призначення Головного управління МНС України в Закарпатській області договору від 05.12.2006р. №27/2 про надання послуг вантажними автомобілями в порушення вищенаведених обставин, на думку позивача, підтверджує той факт, що даний договір укладено з метою, яка  завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.  

          Відповідач 1, як у запереченні на позовну заяву, так і його представник у судовому засіданні по розгляду даної справи, заперечили позовні вимоги повністю, зокрема з посиланням на ту обставину, що укладення даної угоди без наявності спеціального дозволу (ліцензії) на надання транспортних послуг  та за відсутності у Переліку додаткових платних послуг таких як надання транспортних послуг   з перевезення вантажів автомобільним транспортом загального користування без доведення факту використання посадовими особами отриманих коштів від надання таких послуг в корисних цілях або ухилення підприємством  від сплати належних податків та зборів (обов”язкових платежів) до бюджету у встановленому законом порядку, не може засвідчувати обставину наявності у діях відповідача 1 умислу на укладення даного Договору з  метою, яка  завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.  Укладення такого Договору  відповідачем 1 без наявності спеціального дозволу (ліцензії) на надання транспортних послуг  та за відсутності у Переліку додаткових платних послуг таких як надання транспортних послуг   з перевезення вантажів автомобільним транспортом загального користування, відповідач 1 та його представник, вважають, що таке  може засвідчувати  порушення відповідачем 1  господарської компетенції (спеціальної правосуб”єктності), що може бути підставою для визнання даного Договору недійсним без застосування   наслідків передбачених ст.208 ГК України.  

           Відповідач 2, як у запереченні на позовну заяву, так і його представник у судовому засіданні по розгляду даної справи також заперечили позовні вимоги повністю, зокрема з посиланням на ту обставину, що укладення даного Договору було зумовлено тим, що будинок, до якого здійснювалось перевезення вантажів автомобільним транспортом відповідача 1,  зводився для МНС, як відомчий, для забезпечення житлом працівників останнього та в діях відповідача 2 відсутній будь-який умисел  на укладення даної угоди,  в тому числі  з метою, яка  завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.  

             Представником третьої особи у даному судовому засіданні по розгляду справи   зазначено ту обставину, що проведеною перевіркою відповідача 1 за актом перевірки ревізії від 06.03.2007р. №07-04/8 фінансово-господарської діяльності Аварійно-рятувального Загону спеціального призначення Головного управління МНС України в Закарпатській області за період з 01.10.2005р. по 01.01.2007р. підтверджено той факт, що кошти, отримані відповідачем 1  від відповідач 2 за надані транспортні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом  на підставі укладеного Договору  від 05.12.2006р. №27/2, Аварійно-рятувальним Загоном спеціального призначення Головного управління МНС України в Закарпатській області були  зараховані на рахунок спецфонду та згідно кошторису використовувались на утримання транспортних засобів та сплату відповідного виду податків, тобто перевіркою не  було встановлено використання таких коштів - не по призначенню.   

          З урахуванням всіх вищезазначених обставин, представником позивача у дане судове засідання  подано письмову заяву від 19.11.2007р. про зміну позовних вимог, якою просить суд визнати спірний Договір недійсним з тих підстав, що вказаний Договір укладений відповідачем 1 з  порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб”єктності), тобто без наявності спеціального дозволу (ліцензії) на надання транспортних послуг та за межами Переліку послуг, які надаються аварійно-рятувальними службами, передбачених  Постановою КМУ від 17.05.2002р. №644 та яка (заява) не заперечена представниками відповідача 1 та відповідача 2.

          Отже, предметом позовних  вимог по даній адміністративній справі, з урахуванням вищезазначеної заяви, є  визнання недійсним Договору №27/2 від 05.12.2005р. про надання послуг вантажними автомобілями.  

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників

сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у зміненому предметі, виходячи з наступного:  

          У відповідності до вимог ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов”язання, зокрема, яке укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб”єктності) може бути на вимогу, зокрема відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

          Як вбачається з матеріалів справи,  Аварійно-рятувальним Загоном спеціального призначення Головного управління МНС України в Закарпатській області було укладено з  Закритим акціонерним товариством  "Будівельне управління №1” Договір №27/2 від 05.12.2005р. про надання послуг вантажними автомобілями.  

          Як у матеріалах справи, так із зазначенням відповідачем 1 та його представником, у Аварійно-рятувального Загону спеціального призначення Головного управління МНС України в Закарпатській області відсутній спеціальний дозвіл (ліцензія) на надання транспортних послуг, тобто за вищезазначеним укладеним Договором транспортні послуги для відповідача 2 надавались без наявності спеціального дозволу (ліцензії).  

          Також, як вбачається із затвердженого Постановою КМУ від 17.05.2002р. №644   Переліку додаткових платних послуг, які надаються аварійно-рятувальними службами, не передбачено в такому переліку  такого виду послуг як надання транспортних послуг   з перевезення вантажів автомобільним транспортом загального користування, тобто укладення даного Договору Аварійно-рятувальним Загоном спеціального призначення Головного управління МНС України в Закарпатській області та відповідно на його виконання надання для Закритого акціонерного товариства  "Будівельне управління №1" транспортних послуг  з перевезення вантажів відбулося  за межами встановлених послуг, які можуть надаватися  аварійно-рятувальними службами, тобто з порушенням відповідачем 1 господарської компетенції (спеціальної правосуб”єктності).

          З огляду на викладене  та з урахуванням вимог п.1 ст.207 ГК України, такий Договір №27/2 від 05.12.2005р. про надання послуг вантажними автомобілями, укладений  Аварійно-рятувальним Загоном спеціального призначення Головного управління МНС України в Закарпатській області з  Закритим акціонерним товариством  "Будівельне управління №1”, підлягає визнанню судом недійсним з вищенаведених підстав.

   

З огляду на  викладене, керуючись   ст. ст.  2, 7-12, 51 п.1, 70, 71, 86, 111, 121, 122, 150, 159-163, 254, 255 та п.6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

         ПОСТАНОВИВ:

     1.     Позов задоволити у зміненому предметі позовних вимог.

  2.  Визнати недійсним Договір №27/2 від 05.12.2005р. про надання послуг вантажними автомобілями, укладений  Аварійно-рятувальним Загоном спеціального призначення Головного управління МНС України в Закарпатській області з  Закритим акціонерним товариством  "Будівельне управління №1”.

3. Постанова  суду набирає законної сили в  порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

4. Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду у відповідності до вимог ст.186 КАС України.  

          Суддя                                                                                     В.І. Карпинець