Справа № 2- 1986/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    14 грудня 2010 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі судді Зоріної Д.О., при секретарі Скічко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в спілкуванн з дитиною та встановлення графіку побачень-

     ВСТАНОВИВ :

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, де просив ухвалити рішення, яким усунути йому перешкоди зі сторони ОСОБА_2, зобов»язавши останню не чинити позивачу перешкоди в спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов»язати ОСОБА_2 надавати батькові ОСОБА_1 можливість спілкування із сином ОСОБА_4, чотири рази в місяць цілодобово, по його вихідних днях відповідно графіку, по домовленості із ОСОБА_2

    Свої вимоги позивач мотивував тим, що він перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2. Від вказаного шлюбу вони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час проживає з матір»ю. Позивач сплачує аліменти на утримання сина, заборгованості опо вказаним сплатам не має. Відповідачка ОСОБА_2 почала чинити перешкоди позивачу у спіокуванні з сином, стала уникати зустрічей, відверто говорила про те, що не надасть можливість спілкуватись з дитиною. У зв»язку з такими обставинами позивач вимушений був звернутись до органу опіки та піклування Крюківської районної ради міста Кременчука, яким було надано  рішення про право спілкування ОСОБА_1 з сином два рази на місяць по домовленості зі ОСОБА_2 з 8.00 години до 18.00 години. Однак і таке рішення органу опіки та піклування відповідачкою було проігноровано, у зв»язку з чим позивач вимушений був звернутися до суду.

      Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові та просив суд позов задовільнити.

    Відповідачка ОСОБА_2  та представник відповідачки ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнали та просили суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на його безпідставність та вказали, що відповідачка жодним чином не чинить перешкод позивачу в спілкуванні з дитиною та, навпаки, сам відповідач не ініціював спілкування з дитиною. Окрім того, відповідачка та представник відповідача вказали, що 21 липня 2010 року органом опіки та піклування Крюківської районної ради міста Кременчука надано висновок стосовно доцільності спілкування ОСОБА_1 з неповнолітнім сином ОСОБА_4.

    Представник третьої особи органу опіки та піклування Крюківської районної ради міста Кременчука в судовому засіданні позов підтримав та вказав, що 21 липня 2010 року органом опіки та піклування Крюківської районної ради міста Кременчука складено висновок про участь батька ОСОБА_6 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4.

    Вислухавши позивача, відповідача, представника відповідача, представника третьої особи, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

    Як достовірно встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з 26 березня 2004 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1, виданим Кременчуцьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського обласного управління юстиції.

    Від вказаного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження від 3 серпня 2004 року, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Крюківського районного управління юстиції міста Кременчука Полтавської області.

    Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено актовий запис № 327 від 18 листопада 2008 року.

    Як достовірно встановлено судом після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх малолітній син ОСОБА_4 проживає з матір»ю – відповідачкою по справі ОСОБА_2.

    25 грудня 2008 року органом опіки та піклування Крюківської районної ради міста Кременчука було винесено рішення, яким надано право батьку дитини ОСОБА_1 спілкувати з сином ОСОБА_4 два рази на місяць за домовленістю з матір»ю дитини ОСОБА_2.

    Частиною 1 статті 159 Сімейного кодексу України визначено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

    Системний аналіз вказаної вище норми чинного сімейного законодавства України дає змогу стверджувати, що підставою для прийняття судом рішення про зобов»язання одного з батьків дитини не чинити перешкод у спілкуванні з дитиною іншого з батьків, який проживає окремо, є наявність факту вчинення таких перешкод.

    Відповідно до вимог статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кжна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

    Як вбачається з матерілів справи, позивач ОСОБА_1 як на підставу своїх вимог посилається на наявність висновку органу опіки та піклування щодо його спілкування з малолітнім сином та вказує на факт вчинення ОСОБА_2 дій щодо створення перешкод в спілкуванні з дитиною, однак не зазначає та не надає жодних доказів на підтвердження факту вчинення будь-яких дій останньої, направлених на створення перешкод позивачеві у спілкуванні з дитиною, сам же факт наявності рішення про визначення способів участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4, на думку суду, не є достатньою підставою для ухвалення рішення про усунення ОСОБА_1 перешкод з боку відповідачки в спілкуванні з дитиною.

    Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов»язання відповідачки ОСОБА_2 надавати йому можливість спілкування з дитиною згідно зазначеного ним графіку, суд приходить до висновку про відмову в їх задоволенні з наступних підстав.

    Згідно положень статті 158 Сімейного кодексу України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

    Як достовірно встановлено в судовому засіданні, 21 липня 2010 року органом опіки та піклування Крюківської районної ради міста Кременчука було надано висновок про участь батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4

    Згідно зазначено вище висновку, орган опіки та піклування Крюківської районної ради міста Кременчука вважає за доцільне надати право батьку ОСОБА_1 спілкуватися з  сином ОСОБА_4, 2004 року народження, чотири рази на місяць з 8.00 години до 18.00 години за домовленістю з матір»ю ОСОБА_2. Батьку ОСОБА_1 створити належні умови в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1 для тимчасового перебування сина.

    Враховуючи викладене, а також те, що в судовому засіданні не знайшов достовірно підтвердження факт вчинення ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні ОСОБА_1 з малолітнім сином, а питання щодо встановлення способів участі у вихованні дитини вирішене відповідним органом опіки та піклування, суд приходить до висновку про безпідставність позову ОСОБА_1, у зв»язку з чим в його задоволенні слід відмовити в повному обсязі.

    Керуючись статтями 10, 11, 60, 81, 84, 88, 212,  213, 215 Цивільно-процесуального Кодексу України, статтями 158, 159 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в спілкуванн з дитиною та встановлення графіку побачень – відмовити.

    На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в Полтавський апеляційний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :