Справа № 2а-2465/10/10/2018
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Плетньова В.В.
при секретарі Бієнко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові справу за адміністративним позовом адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС Батальону дорожньо-патрульної служби м.Харкова при УДАІ ГУМВС України в Харківській обл.Пільгуй Володимира Вікторовича
про скасування постанови про адміністративне правопорушення і закриття провадження у справі,-
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 25.10.2010 р. звернувся до суду з адміністративною позовною заявою, у якій просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення інспектора ДПС Батальону дорожньо-патрульної служби м.Харкова при УДАІ ГУМВС України в Харківській обл.Пільгуй Володимира Вікторовича про притягнення його, позивача, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу 255 грн. на користь держави, посилаючись на те, що 23 жовтня 2010 року цим відповідачем було ухвалено постанову в справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за перевищення швидкості руху керованого позивачем автомобіля. На думку позивача, зазначена постанова та протокол, на підставі якого її ухвалено, є незаконними та необґрунтованими. Швидкість руху він не перевищував, у постанові неправильно вказано час його складання, йому не було пред’явлено документу про справність приладу «Радар», він не був ознайомлений з правами, немає доказів порушення з боку позивача.
В судовому засіданні позивач підтримав позов, підтвердив обставини справи, які були викладені у позовній заяві, стверджує, що вимог Правил дорожнього руху України він не порушував, його швидкість була десь 40км/год.
Відповідач не явився в судове засідання. Про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав:
Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Судовим розглядом справи встановлено, що відповідачем на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, який був складений ним же у присутності позивача за перевищення швидкості руху у населеному пункті на 26км/год., позивача піддано штрафу у розмірі 255грн. Стягнення накладено на підставі ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення в межах санкції цієї норми і відповідно до компетенції відповідача.
Вина позивача у правопорушенні доведена зазначеним письмовим доказом – протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що автомобіль позивача рухавсь зі швидкістю 86км/год, що зафіксовано спеціальним приладом.
Поставити під сумнів об’єктивність відповідача – суб’єкта владних повноважень, , вважати зазначені дії неправомірними, у суду підстав немає.
Заперечення правопорушення з боку позивача є голослівними.
Відмітка про роз’яснення позивачеві його прав є у протоколі, зауважень з приводу нероз’яснення прав позивач у протоколі не записав.
Посилання на неправильний запис часу порушення правового значення у справі не мають.
Таким чином, порушень прав позивача з боку відповідачів з матеріалів справи не вбачається, а тому і підстав для задоволення позову немає.
Що стосується вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, розв’язання цього питання взагалі знаходиться поза межами компетенції суду.
Керуючись ст.ст.159-163 КАС України, ст.ст.247,258,288,296 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя