КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого судді Шершуна В.В.
суддів Костенка А.М., Ніколової Б.Ю.
при секретарі Гриньовій А.М.
з участю ОСОБА_1 – ОСОБА_2, ОСОБА_3 та її
представника – ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-4523 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Віньковецького районного суду від 29 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Майдан-Олександрівської сільської ради, третя особа Віньковецька державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
17 березня 2009 року позивачка звернулась до суду. Вона вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Майдан Олександрійський Віньковецького району, Хмельницької області помер її батько – ОСОБА_5. Після його похорону вона дізналась, що за 12 днів до смерті – 27 вересня 2009 року в Майдан-Олександрійській сільські раді батько склав заповіт, яким заповів все своє майно ОСОБА_3. Позивачка вважала, що в силу свого хворобливого стану батько, на момент складання заповіту, не міг давати оцінку своїм діям і керувати ними, тобто був неосудним, а тому просила визнати названий заповіт недійсним.
Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 29 червня 2010 року позов задоволено. Постановлено визнати недійсним заповіт, укладений 27 вересня 2009 року ОСОБА_5 на ім’я ОСОБА_3 та зареєстрований під № 332 в журналі нотаріальних дій Майдан-Олександрівської сільської ради, Віньковецькго району Хмельницької області як такий, що вчинений особою яка на час його складання не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності (не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними). Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та Майдан -Олександрівської сільської ради держмито 8 грн. 50 коп. та витрати пов’язані з інформаційно - технічним забезпеченням розгляду справи 7 грн. 50 коп. на користь ОСОБА_1. В задоволені вимоги про стягнення витрат пов’язаних з правовою допомогою позивачці відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку. Вона просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити. При цьому, апелянтка посилається на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та на недоведеність позивачем обставин, що мають значення для справи.
______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Потапов О.О. Справа № 22ц-4523
Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 37
Апелянтка вказує, що рішення суду суперечить вимогам ст.1257 ЦК України і вважає, що зібраними по справам доказами доведено, що волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі. ОСОБА_3 вказує, що поклавши в основу рішення висновки посмертних судово-психіатричних експертиз, суд першої інстанції не врахував і не дав належної оцінки показам свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_6 ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15. Як стверджує апелянтка, свідки підтвердили, що ОСОБА_5 був нормальною людиною і завжди виказував свій намір заповісти своє майно ОСОБА_3. В той же час, висновки судово-психіатричної експертизи, на думку апелянта, не послідовні, суперечливі і не могли бути покладені в основу рішення.
Апелянтка вказує, що доглядала за ОСОБА_5, поховала його, в той час, як позивачка – дочка покійного, на протязі 40 років не спілкувалась з батьком.
Апелянтка також вказує, що оскільки позивачка не вказувала в позовних вимогах про те, що при укладенні заповіту була порушена процедура, висновок про це суду у рішенні свідчить про те, що суд вийшов за межі позовних вимог, чим порушив вимоги процесуального права.
Колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Згідно ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 9 жовтня 2008 року в с. Майдан-Олександрівський, Віньковецького району Хмельницької області помер ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина.
Згідно заповіту, сладеного та посвідченого 27.09.2008 року в Майдан-Олександрівській сільські раді, ОСОБА_5 заповів все своє майно ОСОБА_3.
Стаття 1234 ЦК України встановлює, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
В той час, ст. 1257 ЦК України передбачає, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.
Згідно з висновком посмертної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_5 на період складання та підписання заповіту 27.09.2008 року страждав органічним розладом особистості внаслідок об’ємного процесу правої лобно-тім’яної долі з деліріозними включеннями через що не в повній мірі міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Даний висновок був підтверджений висновком повторної посмертної судово-психіатричної експертизи, призначеної за клопотанням представника відповідачки (апелянтки). Згідно висновків даної експертизи ОСОБА_5 на час підписання ним заповіту від 27.09.2008 року страждав на хронічне душевне захварювання у вигляді шизофренії, параноїдної форми, що ускладнилось органічним ураженням головного мозку внаслідок об’ємного новоутворення в правій ділянці. На час укладення ним заповіту від 27.09.2008 року ОСОБА_5 не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Даним висновкам експертів суд дав належну оцінку і обґрунтовано поклав і основу рішення, оскільки вони послідовні, мотивовані, дані висококваліфікованими спеціалістами. Одночасно суд обґрунтовано відхилив покази свідків про ніби-то нормальний стан ОСОБА_5 і його твердий намір заповісти своє майно апелянтці, оскільки вони не є спеціалістами в області психіатрії і не можуть кваліфіковано оцінити психічний стан особи.
Виходячи з викладеного, колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянтки про неправильну оцінку доказів по справі та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Колегія суддів також враховує, що суд першої інстанції правильно і обґрунтовано констатував факт порушення порядку складання заповіту, але ці мотиви не стали підставою для винесення рішення по суті, а тому посилання апелянта на те, що суд вийшов за межі позовних вимог судова колегія не приймає до уваги.
Що стосується доводів апелянтки про те, що саме ОСОБА_3 здійснювала догляд за померлим, то визнання заповіту недійсним не позбавляє апелянтку при наявності законних підстав звернутись до суду у встановленому законом порядку з позовом до спадкоємців покійника про відшкодування витрат на догляд спадкоємця.
Доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду відповідає матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів скарги та заявлених вимог не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити .
Рішення Віньковецького районного суду від 29 червня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду В.В. Шершун