АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 7614 / 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Юхно Л.М.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Пільщик Л.В.,
суддів: Сапун О.А.,
Краснокутської О.М.
при секретарі: Петровій О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Кам*янсько - Дніпровського районного суду Запорізької області від 23 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розподіл спільно нажитого майна, -
ВСТАНОВИЛА :
06 квітня 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про поділ спільно нажитого майна.
Зазначала, що з відповідачем перебуває у шлюбі з 13 січня 1987 року, спільних дітей не мають.
17 лютого 2000 року вони придбали жилий будинок АДРЕСА_1, а у 2006 році придбали автомобіль ВАЗ 21140, реєстраційний номер НОМЕР_1. Спільне життя з відповідачем не склалося, тому влітку 2008 року були припинені шлюбні відносини і вона змушена була виїхати до Росії.
Оскільки в добровільному порядку поділити майно, що належить їм на праві спільної сумісної власності, відповідач не бажає, просила визнати з нею право власності на Ѕ частину будинку та на Ѕ частину автомобіля. Розділити будинок АДРЕСА_1 в натурі. Автомобіль ВАЗ 21140 реєстраційний номер НОМЕР_1 як неподільну річ виділити ОСОБА_3, а на її користь стягнути половину вартості транспортного засобу.
Заочним рішенням Кам*янсько - Дніпровського районного суду Запорізької області від 23 червня 2010 року позов задоволено.
За ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнано право власності по Ѕ частині за кожним на будинок АДРЕСА_1 Запорізької області.
Здійснено поділ будинку АДРЕСА_1 в натурі. ОСОБА_4 виділено на Ѕ частку будинку квартиру № 2 ( зафарбована у зелений колір у додатку № 1 до висновку експертизи № 1099 від 24 липня 2009 року ), а саме: приміщення 1-2 площею 15,1 кв.м.; приміщення 1-3 площею 9,2 кв.м.; відповідно до технічного паспорту будинку кімнати № № 1,2,3 та Ѕ частку кімнати № 7; надвірні забудови літ. Б площею 28,9 кв.м., погріб з шийкою літ. В,
ОСОБА_3 виділено на Ѕ частину будинку квартиру № 1 ( зафарбована у жовтий колір у додатку № 1 до висновку експертизи № 1099 від 24 липня 2009 року ), а саме: приміщення 1-5 площею 7,5 кв.м.; приміщення 1-4 площею 14,9 кв.м.; відповідно до технічного паспорту будинку кімнати № № 4,5,6 та Ѕ кімнати № 7; надвірні забудови сарай літ. Д площею 8,6 кв.м, теплицю літ. Г площею 24,3 кв.м.;
Вбиральню літ. Ж та огорожу залишено у спільному користуванні.
Зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснити перебудову кімнати № 7 спірного будинку шляхом встановлення глухої стіни, яка повинна проходити посередині кімнати № 7.
ОСОБА_3 виділено автомобіль ВАЗ 21004, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 18 455 грн. - Ѕ частину вартості автомобіля ВАЗ 21004 реєстраційний номер НОМЕР_1, 1 000 грн. витрат на оплату будівельно-технічної експертизи, 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього 19 470 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави державне мито у розмірі 584 грн.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права, просить заочне рішення Кам*Ясько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 23 червня 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В судове засідання апеляційного суду Запорізької області ОСОБА_3 не з’явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, апеляційну скаргу просив задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення ОСОБА_4 та її представника, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень частини 1 статті 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.
Судом з’ясовано, і проти цього не заперечує відповідач, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 13 січня 1987 року, спільних дітей не мають. За час шлюбу, 17 лютого 2000 року, на підставі нотаріально посвідченого договору вони придбали жилий будинок АДРЕСА_1, а 18 листопада 2005 року придбали автомобіль ВАЗ 21140 номерний знак НОМЕР_1. Право власності на будинок і автомобіль зареєстроване за ОСОБА_3 ( а. с. 5-10,36 ). 10 лютого 2009 року шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення Кам*ясько-Дніпровського районного суду Запорізької області, свідоцтво про розірвання шлюбу видано 08 червня 2010 року ( а. с. 169-170 ).
За статтею 22 КпШС України, яка діяла на момент придбання подружжям ОСОБА_3 будинку, за статтями 60,70 СК України, які набули чинності з січня 2004 року, майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними. Враховуючи конкретні обставини справи та норми матеріального права, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_4 має право на Ѕ частину жилого будинку АДРЕСА_1 та на Ѕ частину автомобіля.
Транспортний засіб є неподільною річчю, тому районний суд обґрунтовано, на підставі статті 71 СК України, виділив автомобіль ВАЗ 21140 ОСОБА_3, а з відповідача на користь позивачки стягнув Ѕ частину вартості автомобіля у сумі 18 455 грн.
Вартість транспортного засобу доведена довідковим повідомленням № 54 спеціаліста-автотоварознавця і відповідачем ОСОБА_3 не спростована ( а. с.74 ).
За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за кожним права власності по Ѕ частині спірного будинку, виділення ОСОБА_3 в натура автомобіля ВАЗ 21140 та стягнення з нього на користь позивачки вартість Ѕ частини транспортного засобу в сумі 18 455 грн. відповідає наданим доказам, вимогам закону, підстав для скасування рішення в цій частині колегія суддів не вбачає.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Постановляючи рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про розділ спірного жилого будинку в натурі, суд першої інстанції виходив з того, що такий поділ відповідає вимогам закону, наданим документам та не порушує прав сторін.
Між тим, з висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1099, яка проведена 24 липня 2009 року на підставі ухвали Кам*ясько-Дніпровського районного суду Запорізької області, видно, що для поділу спірного будинку по запропонованому у експертизі варіанту необхідно провести ряд переобладнань та перепланувань, у тому числі облаштувати вихід з квартири № 1, обладнати кухню з вікном і коридор, у квартирах № 1 і № 2 слід облаштувати окремі системи енергозабезпечення та опалення. Також слід розділити приміщення горища у відповідності до варіанту розділу будинку тощо ( а. с. 49-65 ).
При цьому у висновку експертизи зазначено, що всі запропоновані переобладнання та перепланування спірного жилого будинку необхідно проводити у відповідності з вимогами ДБН А.3.1-5-69 «Організація будівельного виробництва» і Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт».
Дозвіл на виконання будівельних робіт видається інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на підставі затвердженої у встановленому порядку проектної документації, при наявності дозволу виконкому місцевої Ради, газового господарства та МНС ( стаття 152 ЖК України ).
Оскільки такі дозволи, проектна документація позивачкою надані не були, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про поділ жилого будинку в натурі не можна визнати законним, обґрунтованим, його необхідно скасувати та в цій частині слід ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Заочне рішення Кам*янсько - Дніпровського районного суду Запорізької області від 23 червня 2010 року в частині розділу в натурі жилого будинку АДРЕСА_1, скасувати. В цій частині ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 залишити без задоволення.
В іншій частині заочне рішення суду першої інстанції по даній справі залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :