Справа № 22-ц- 2120 Головуючий 1 інст. –Ніколаєнко І.В..
Категорія: трудові Доповідач – Кірсанова Л.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого – судді: Пилипчук Н.П.,
суддів: Кірсанової Л.І., Трішкової І.Ю.,
при секретарі Козир Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного Наукового центру „ Харківський Фізико технічний інститут” про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2009 року позивач звернулася до суду з позовом про визнання незаконним наказу Національного Наукового центру „ Харківський Фізико технічний інститут” ( далі ННЦ ХФТІ) від 31.07.2009 року № 2043/К про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Вважає наказ незаконним і просить його відмінити. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 1975 року працює в Інституті на посаді інженера – дослідника 1 категорії. Відсутність на робочому місці у другій половині дня 27.07.2009 року вважає поважною, оскільки перебував у прокуратурі Київського району м. Харкова, де з дозволу прокурора району знайомився з відмовним матеріалом за його заявою про порушення кримінальної справи відносно службових осіб ННЦ ХФТІ. Доповнивши позовні вимоги просив також стягнути з відповідача 5000 грн. моральної шкоди, оскільки вважає, що незаконними діями адміністрації відповідача, пов’язаними з накладенням дисциплінарного стягнення, спричинені моральні страждання, втрати нормальних життєвих зв’язків. Крім того, зазначив, що накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани це помста за критику керівництва і звернення до прокуратури з заявою.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала. Зазначала, що позивач працює з п’ятиденним робочим тижнем з двома вихідними днями, тривалість робочого дня дорівнює 8 - ми годинам: початок роботи 8 год. 30 хв., закінчення роботи 17 год. 30 хв., перерва з 12 год. 30 хв. до 13 год. 30 хв.
27.07.2009 року з 14 години до 17 год. 30 хв. позивач був відсутнім на своєму робочому місці, про що 27.07.2009 року комісією з трьох осіб складено акт про відсутність його на робочому місці. Позивачем 28.07.2009 року надано письмові пояснення своєї відсутності, де зазначено, що він знаходився в прокуратурі, а також лист Прокуратури Київського району м. Харкова, яким його повідомлено про можливість ознайомлення з матеріалами перевірки за його попереднім зверненням в приміщенні прокуратури у будь - який зручний для нього час, але в межах робочого часу прокуратури району. Причини відсутності позивача на робочому місці адміністрацією були визнані не поважними, так як його до прокуратури не викликали. Для вирішення у робочий час питань, які не пов’язані з виконанням позивачем своїх посадових обов’язків, він зобов’язаний в установленому законом порядку повідомити і оформити свою відсутність, що останнім при наявності всіх можливостей зроблено не було. В зв”язку з наведеним відповідач вважає, що відсутні неправомірні дії з їх боку та відсутня вина в заподіянні моральної шкоди.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з’ясування обставин справи, просить рішення скасувати і постановити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на ті ж доводи, що і в суді першої інстанції. Крім того, вважає, що між керівництвом відділення та ним існують конфліктні відносини, що призводить до випадків помсти по відношенню до нього.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені позивачем причини його відсутності на робочому місці 27.07.2009 року з 14 години до 17 год. 30 хв. не є поважними, дозвіл залишити робоче місце позивач не отримував. Тому йому законно та обґрунтовано з дотриманням вимог трудового законодавства за вчинений прогул було оголошено догану. Підстав для визнання наказу про накладення дисциплінарного стягнення незаконним не знайдено . Доказів, які б спростовували дані про наявність порушення дисципліни позивачем не доведено.
Крім того, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні неправомірність дій, вина ННЦ ХФТІ, докази завдання позивачу такої шкоди.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він відповідає вимогам закону, обставинам справи та дослідженим по справі доказам.
З матеріалів справи убачається, що позивач працює на посаді інженера – дослідника 1 категорії в лабораторії 11-10 відділу 11-00 ННЦ ХФТІ з п’ятиденним робочим тижнем з двома вихідними днями. Тривалість робочого дня дорівнює 8 – ми годинам, початок роботи 8 год. 30 хв., закінчення роботи 17 год. 30 хв., перерва з 12 год. 30 хв. до 13 год. 30 хв.
27.07.2009 року з 14 години до 17 год. 30 хв. позивач був відсутнім на своєму робочому місці, про що в цей день комісією з трьох осіб складено акт №1 від 27.07.2009 р. про відсутність його на робочому місці. Позивачем 28.07.2009 року надано письмові пояснення своєї відсутності, де зазначено, що він знаходився в прокуратурі, а також лист Прокуратури Київського району м. Харкова, яким його повідомлено про можливість ознайомлення з матеріалами перевірки за його попереднім зверненням в приміщенні прокуратури у будь - який зручний для нього час, але в межах робочого часу прокуратури району. Дозволу залишити роботу позивач не отримував.
Відповідно до ст. 21, 139 КЗпП України працівник згідно з укладеним трудовим договором між ним та власником підприємства, установи , організації або уповноваженим ним органом, зобов’язується виконувати роботу, визначену цим договором, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку. Працівники зобов’язані чесно і сумлінно , своєчасно і точно виконувати розпорядження власника, або уповноваженого органу, додержуватися трудової дисципліни. Порушенням трудової дисципліни вважається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов’язків, яке проявляється в порушеннях правих внутрішнього трудового розпорядку.
Згідно зі ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосований захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Беручи до уваги, що факт порушення позивачем трудової дисципліни підтверджується матеріалами справи та наявними доказами, судова колегія вважає, що суд прийшов до обґрунтованого висновку про безпідставність його позовних вимог щодо скасування дисциплінарного стягнення, оскільки, виходячи з обставин справи, воно було накладено на ОСОБА_1 з додержанням вимог трудового законодавства України.
В зв”язку з наведеним суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що зазначені позивачем причини його відсутності на робочому місці, не є поважними. Дозвіл залишити робоче місце ОСОБА_1 не отримував.
Посилання позивача, що він звертався з заявою щодо дозволу залишити робоче місце безпідставне, так як вказана заява ніде не зареєстрована, резолюція на ній відсутня ( а.с. 82).
Тому районним судом правильно встановлено, що позивачеві законно та обгрунтовано з дотриманням вимог трудового законодавства за порушення трудової дисципліни оголошено наказом догану.
З огляду на вказане судова колегія не вбачає підстав для визнання незаконним наказу ННЦ ХФТІ № 2043/ К від 31.07.2009 року про накладення дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1
Крім того, районний суд обґрунтовано та відповідно до вимог закону відмовив позивачу в стягненні з відповідача моральної шкоди, так як відсутні неправомірні дії, вина ННЦ ХФТІ, докази завдання позивачу такої шкоди.
Інші доводи апеляційної скарги фактично повторюють доводи позовної заяви та не спростовують висновків рішення суду, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Оскільки рішення районного суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування або зміни судова колегія не вбачає.
Відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч. 1 ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія –
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України в 2-місячний термін з дня набрання законної сили.
Головуючий : Судді: