Справа № 22-ц-19449/2010 Головуючий 1 інст. –Єрмак Н.В. Категорія : комунальні Доповідач – Кірсанова Л.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого – судді: Пилипчук Н.П.,
суддів: Кірсанової Л.І., Кіся П.В.
. при секретарі Козир Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу Комунального підприємства „Виробничо-технологічне підприємство „Вода” на рішення Московського районного суду м. Харкова від 25 травня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства „ Харківські Теплові мережі”, Комунального підприємства „Виробничо-технологічне підприємство „Вода”, Комунального підприємства „Жилкомсервіс” про зобов”язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИЛА:
В вересні 2009 р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 і є абонентом відповідача, отримує та користується послугами водопостачання. У 2001 році в квартирі ним встановлений засіб обліку холодної та гарячої води. В 2003 році він за власний рахунок провів їх періодичну повірку. У зв”язку з тим, що згідно діючого законодавства періодична повірка, обслуговування та ремонт квартирних засобів обліку повинні проводитися за рахунок відповідача, в 2006 році він звернувся до КП ВТП „Вода” з вимогою про проведення періодичної повірки лічильників води, але отримав відмову. Просить зобов’язати відповідача за власний рахунок провести періодичну повірку приборів обліку води та стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 1091 грн. 75 коп., оскільки протиправні дії відповідача привели позивача до стресової ситуації, чим був порушений звичний уклад його життя.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 23.04.2010 р. до участі у справі в якості співвідповідача був залучений КП „Жилкомсервіс” , а ухвалою суду від 20.05.2010 року- КП „ХТМ”.
Відповідачі КП ХТМ” та КП ВТП „Вода” позов не визнали. Зазначали, що до їх обов”язків не входить проведення періодичної повірки засобів обліку, які встановлені у квартирах споживачів. Крім того, фінансування таких видів робіт при формуванні тарифу на послуги водопостачання не передбачено.
Представник відповідача КП „Жилкомсервіс” будучи повідомленим належним чином, в судове засідання не з’явився, про причину неявки суд не повідомив.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 25 травня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. КП ВТП „Вода” зобов’язано провести за власний рахунок періодичну повірку ( в тому числі демонтаж, транспортування, монтаж) приборів обліку холодної та гарячої води, розташованих в квартирі позивача. В задоволенні позову про стягнення моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі КП ВТП «Вода», посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять рішення в частині зобов”язання провести за власний рахунок періодичну повірку ( в тому числі демонтаж, транспортування, монтаж) приборів обліку холодної та гарячої води, розташованих в квартирі позивача скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на ті ж обставини, що і в суді першої інстанції.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Матеріали справи свідчать, що позивач зареєстрований та мешкає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 і є абонентом відповідача, отримує та користується послугами холодного та гарячого водопостачання . В 2001 року він встановив в квартирі за власний рахунок прибори обліку води. З актів ЖЕУ від 25.03.2001 року убачається , що ці прибори обліку води прийняті в експлуатацію та опломбовані.
Відповідно до ч.2 ст. 28 Закону України „Про метрологію і метрологічну діяльність” засоби вимірювальної техніки, що перебувають у експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно – правовим актом ЦОМ. Підприємства, організації та фізичні особи зобов’язані своєчасно ( з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.
Згідно п.15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМ України від 21.07.2005р. № 630 засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі ( будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці. Періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця.
Міжповірочний інтервал для приладу обліку становить три роки, що встановлено листом Держспоживстандарту України від 11.04.2005 р.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачем за власний рахунок було проведено перевірку лічильників холодної та гарячої води в його квартирі, про що свідчать акти розпломбування та опломбування від 30.05.2003 р.
Відповідачем не спростовується та обставина, що в 2006 році ОСОБА_1 направив до КП ВТП „Вода” листа про необхідність провести повірку лічильників за їх рахунок, в чому йому було відмовлено.
Згідно п.9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, періодична повірка, обслуговування та ремонт ( у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводиться за рахунок виконавця.
Статтею 7 Закону України „Про житлово - комунальні послуги” передбачено, що визначення виконавця житлово - комунальних послуг належить до компетенції органів місцевого самоврядування.
Відповідно до Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держкомітету України по житлово - комунальному господарству від 01.07.1994 р. № 65 та Правил технічної експлуатації системи водопостачання і каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держкомітету України по житлово - комунальному господарству від 05.07.1995 р. № 30, періодична повірка, обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж лічильників води, що перебувають у власності фізичних осіб, що не є суб’єктами підприємницької діяльності, здійснюється за рахунок підприємств та організацій, які надають послуги з водопостачання.
В зв”язку з наведеним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині зобов”язання КП ВТП „Вода” провести за їх власний рахунок періодичну повірку ( в тому числі демонтаж, транспортування, монтаж) приборів обліку холодної та гарячої води, розташованих в квартирі позивача є законним та обґрунтованим.
Крім того, правильним є рішення районного суду і в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, так як позивачем не надано суду доказів на підтвердження заподіяння йому діями КП ВТП „Вода” моральної шкоди. Позивач рішення районного суду не оскаржував.
Доводи апеляційної скарги КП ВТП „Вода” не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, вони фактично повторюють доводи, викладені представником відповідача в судовому засіданні суду першої інстанції та не спростовують висновків районного суду. Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до ст. 308 ЦПК України з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Підстав для зміни або скасування судового рішення судова колегія не вбачає.
Відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія –
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Виробничо-технологічне підприємство „Вода” відхилити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 25 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції у 20- денний термін з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді