У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого – судді Хруняка Є.В.,
суддів Ткачук Н.В., Гандзюка В.П.,
з участю прокурора Лободіної О.С.,
захисника ОСОБА_1,
засудженої ОСОБА_2,
потерпілої ОСОБА_3,
представника потерпілої ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 на вирок Івано-Франківського міського суду від 28 вересня 2010 року,-
в с т а н о в и л а:
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка с. Стецева Снятинського району Івано-Франківської області, жителька АДРЕСА_1, українка, громадянка України, з середньою-спеціальною освітою, одружена, працює завідувачкою виробництвом їдальні ЗОШ №13, раніше не судима,-
засуджена за ст.296 ч.1 КК України на 8 500 гривень штрафу.
Запобіжний захід ОСОБА_2- підписку про невиїзд, залишено без зміни.
________________________________________________________________________________
Справа № 11-554/2010 р. Головуючий у 1-й ін. Пастернак І.А.
Категорія ст. 296 ч.1 КК України Доповідач Хруняк Є.В.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь: ОСОБА_3 1000 грн. витрат за надання правової допомоги та 4000 грн. моральної шкоди; ОСОБА_8 1000 грн. за надання їй правової допомоги та 2000 грн. моральної шкоди.
За вироком ОСОБА_2 визнана винною за вчинення злочину за таких обставин.
14.07.2008 року близько 15 години при вході в під'їзд будинку № 49 по вул. Б.Лепкого Івано-Франківська ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, в присутності неповнолітньої ОСОБА_8-ІНФОРМАЦІЯ_2, виражаючись нецензурними словами, схопила за волосся громадянку ОСОБА_3, після цього, вже в під'їзді будинку, нанесла удари руками по голові, спричинивши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я, та нанесла удари руками по лівій руці та лівому плечі неповнолітній потерпілій ОСОБА_8, чим спричинила їй фізичну біль.
Адвокат ОСОБА_1, в інтересах засудженої ОСОБА_2, в своїй апеляції просить вирок скасувати і провадження в справі відносно засудженої ОСОБА_2 закрити на підставі ст.6 п.2 КПК України за відсутністю в її діях складу злочину. Вважає, що грубого порушення громадського порядку, що супроводжувалось особливою зухвалістю і винятковим цинізмом з боку ОСОБА_2 не було, а мало місце дрібне хуліганство. Також судом залишений поза увагою і той факт, що судово-медичне обстеження потерпіла ОСОБА_3 проходила фактично через місяць після події і, як вбачається із висновків експертиз, виставлений первинний діагноз "Забій м'яких тканин тім'яної ділянки", не підтверджується об'єктивними клінічними даними. Крім цього, суд першої інстанції не вирішив клопотання адвоката ОСОБА_9 про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування з причин неповноти проведеного досудового слідства.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_1 та засудженої ОСОБА_2, які підтримали апеляцію, прокурора Лободіної О.С., потерпілої ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4, які вважали вирок законним і обгрунтованим, а апеляцію безпідставною, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи та змісту апеляції, факт конфлікту між засудженою та потерпілими, не оспорюється.
Із показань засудженої ОСОБА_2, які вона давала як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, вбачається, що вона не заперечувала того, що під час конфлікту з потерпілими вона силоміць тримала потерпілу ОСОБА_3 за волосся.
Потерпіла ОСОБА_3 пояснювала, що засуджена спочатку на вулиці, виражаючись нецензурними словами, ображаючи її, шарпаючи її за руки та одяг, а пізніше в під'їзд і наносила їй та її донці удари руками по голові та інші ділянки тіла. Про допомогу вона попросила по телефону сусіда ОСОБА_10, який вийшовши на сходову клітку, бачив як засуджена наносила їй удари по голові, після чого він забрав її та дочку в свою квартиру, звідки вона викликала працівників міліції.
Потерпіла ОСОБА_8 також підтвердила, що засуджена на вулиці, а пізніше в під'їзді будинку побила її маму та декілька разів вдарила її по руці та плечі, від чого вона відчула фізичну біль.
Згідно даних, що містяться у висновку судово-медичної експертизи № 1329/990-Е від 20.10.2009 року, вбачається, що у ОСОБА_3 малася закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, яка утворилася від дії тупого твердого предмета, могла утворитися як при нанесенні удару такими (можливо і рукою) в ділянку голови, так і при падінні та ударі головою до тупого твердого предмету і відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я (а.с.53-55).
Суд першої інстанції, даючи оцінку показанням засудженої, потерпілим і висновку судово-медичної експертизи, правильно прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який її засуджено, і правильно кваліфікував її неправомірні дії за ст.296 ч.1 КК України.
Твердження в апеляції адвоката про відсутність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України, оскільки не було грубого порушення громадського порядку з боку засудженої, що супроводжувалось особливою зухвалістю і винятковим цинізмом не було, а мало місце дрібне хуліганство, є безпідставне.
Як вбачається із матеріалів кримінальної справи, неправомірні дії засудженої ОСОБА_2 свідчать про те, що вона, усвідомлюючи характер своїх неправомірних дій, всупереч існуючих у суспільстві елементарних правил поведінки, моральності, добропристойності, в присутності потерпілих та інших осіб, на вулиці та в житловому будинку, виражаючись нецензурною лайкою в присутності неповнолітньої потерпілої, нанесла потерпілим тілесні ушкоджень, грубо порушила громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
Безпідставне і твердження адвоката в своїй апеляції про те, що суд залишив поза увагою той факт, що судово-медичне обстеження потерпіла ОСОБА_3 проходила фактично через місяць після події.
Як вбачається із описової частини висновків судово-медичних експертиз (а.с.23-25, 53-55), потерпіла ОСОБА_3 звернулась за медичною допомогою 15.07.2008 року в Івано-Франківську міську поліклініку № 3, і при проведенні експертизи, на підставі представленої медичної карти №10 амбулаторного хворого МП №3 на ім'я ОСОБА_3 встановлено, що в неї виявлений струс головного мозку.
Необгрунтованим є і твердження в апеляції про те, що судом не вирішено клопотання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування.
Як вбачається із протоколу судового засідання, такого клопотання ніхто із учасників процесу не заявляв, а направлене поштою клопотання захисника ОСОБА_9, в судовому засіданні ніхто не підтримував, зауважень на протокол судового засідання з приводу допущеної неповноти чи неточностей, учасниками процесу не заявлялося.
Що стосується оголошених в судовому засіданні пояснення ОСОБА_10, і на які послався суд у вироку, то таке порушення не є суттєвим і не може бути підставою для скасування вироку, оскільки в сукупності з дослідженими по справі іншими доказами, суд прийшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні неправомірних дій.
Показанням свідка ОСОБА_11, судом дана відповідна оцінка.
Суд, при призначенні покарання, відповідно до ст. 65 КК України, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, за яких вчинений злочин, в тому числі і ті обставини, які пом’якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Ці вимоги закону судом дотримані.
Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд в достатній мірі врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженої, обставини, які пом’якшують та обтяжують їй покарання.
Зокрема, суд врахував те, що вона позитивно характеризується по місцю праці, раніше не притягалась до кримінальної відповідальності.
Колегії суддів вважає, що таке покарання, яке визначив суд першої інстанції, відповідає суспільній небезпечності вчиненого, особі засудженої, наслідкам вчиненого, і таке покарання є необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційних підстав для скасування вироку, немає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського
міського суду від 28 вересня 2010 року відносно засудженої ОСОБА_2 - без зміни.
Головуючий – суддя Є.В. Хруняк
Судді Н.В. Ткачук В.П. Гандзюк
Згідно з оригіналом
Суддя Є.В. Хруняк