Р І Ш Е Н Н Я                        справа №2-976/2010 р

                                             І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 грудня 2010 р. Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:                                      

                               головуючого              судді  Зеленської В.І.

                               при  секретарі                      Корнійчуку В.В.,

                               з участю представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2,

                               представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - Ярмолюк А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славута Хмельницької області цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання недійсним  кредитного договору в частині порушення прав споживача та незаконними  дій та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

                                                        в с т а н о в и в.

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання недійсним пп. «б» п. 2.3.3. ч. 2.3 розділу 2 кредитного договору НМSOGK00003132 від 21.08.2007 року в частині порушення прав споживача та про визнання незаконними  дій банку в частині розірвання кредитного договору в односторонньому порядку.

В попередньому судовому засіданні судом встановлено, що ЗАТ КБ «ПриватБанк» змінило своє найменування на ПАТ КБ «Приватбанк», яке є правонаступником всіх прав та зобов’язань ЗАТ КБ «ПриватБанк».

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором НМSOGK00003132 від 21.08.2007 року у розмірі 44307 грн 71 коп та судових витрат.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 позов підтримали та пояснили, що 21.08.2007 року між ОСОБА_1 та  ЗАТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір НМSOGK00003132 строком до 18.08.2017 року про позику 60600 грн на купівлю квартири зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 14,04 % на рік. ПАТ КБ «Приватбанк» листом від 10.06.2010 року № 9.37.0.0.2/322 повідомив ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору в односторонньому порядку з 24.06.2010 року у зв’язку з неподанням документів, що підтверджують її фінансовий стан. У пп. «б» п. 2.3.3. ч. 2.3 розділу 2 кредитного договору передбачено, що «в разі порушення Позичальником зобов’язань, визначених Договором, Банк на власний розсуд має право згідно із ст.. 651 ЦК України здійснити одностороннє розірвання Договору з надсиланням Позичальникові відповідного повідомлення. У день, зазначений в повідомленні, Договір вважається розірваним. При цьому, в останній день дії Договору позичальник зобов’язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, винагороду і відсотки за фактичний строк його використання, повністю виконати інші зобов’язання за Договором. Одностороння відмова від Договору не звільняє Позичальника від відповідальності за порушення зобов’язань». Вважають, що такі умови кредитного договору є несправедливими, суперечать принципу добросовісності і створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача , що є порушенням чинного законодавства України про захист прав споживачів. Протягом всього часу дії кредитного договору ОСОБА_1 добросовісно виконувала умови Договору, вчасно повертала кредит та відсотки відповідно до процентної ставки, вказаної в Договорі, що свідчить про її задовільний фінансовий стан, який не потребує підтвердження іншим чином. Вважають, що розірвання Банком кредитного договору в односторонньому порядку мало місце у зв’язку з оскарженням ОСОБА_1 дій Банку щодо підвищення процентної ставки та задоволенням її позову судом. Тому просять визнати дії банку щодо розірвання кредитного договору в односторонньому порядку незаконними та визнати недійсним пп. «б» п. 2.3.3. ч. 2.3 розділу 2 кредитного договору. З цих же підстав просять відмовити в задоволенні зустрічного позову Банку про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки фактично заборгованість відсутня.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» Ярмолюк А.П. позов ОСОБА_1 не визнала, а зустрічний позов про стягнення боргу за кредитним договором у розмірі 44307 грн 71 коп та судових витрат підтримала і пояснила, що дійсно що 21.08.2007 року між ОСОБА_1 та  ЗАТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір НМSOGK00003132 строком до 18.08.2017 року про позику 60600 грн на купівлю квартири та сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 14,04 % на рік. Згідно з п.2.2.12 ОСОБА_1 зобов’язалася надавати Банку документи, що підтверджують її фінансовий стан не рідше одного разу на рік, а при простроченні виконання зобов’язань  протягом всього періоду несвоєчасного погашення заборгованості - щокварталу. Вказані зобов’язання ОСОБА_1 не виконала та не повідомила Банк про свій фінансовий стан. Оскільки кредитним договором встановлено, що в разі порушення позичальником умов кредитного договору Банк має право в односторонньому порядку розірвати кредитний договір, то 10.06.2010 року ОСОБА_1 було надіслано повідомлення № 9.37.0.0.2/322 про розірвання кредитного договору в односторонньому порядку з 24.06.2010 року. Вважає дії Банку законними і просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 На час розгляду справи судом ОСОБА_1  своїх зобов’язань у зв’язку з розірванням кредитного договору в односторонньому порядку не виконала, тобто не повернула Банку суму кредиту та відсотків. Тому просить зустрічний позов Банку задоволити і стягнути з ОСОБА_1 в користь Банку 44307 грн 71 коп та судові витрати.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд знаходить, що позов ОСОБА_1 слід задоволити частково, а в задоволенні зустрічного позову ПАТ КБ «Приватбанк» слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 21.08.2007 року між ОСОБА_1 та  ЗАТ КБ «ПриватБанк» (далі Банк) укладено кредитний договір НМSOGK00003132 9далі Договір) строком до 18.08.2017 року про позику 60600 грн на купівлю квартири зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 14,04 % на рік (а.с.6-8).

З розрахунку заборгованості, наданим Банком, станом на 21.06.2010 року ОСОБА_1 добросовісно та своєчасно виконувала свої зобов’язання за кредитним договором (а.с.31-32).

10.06.2010 року позичальнику ОСОБА_1  надіслане письмове повідомлення про розірвання Банком кредитного договору в односторонньому порядку з 24.06.2010 року на підставі п.  2.3.3 та ст.. 651 ЦК України у зв’язку з невиконанням позичальником ОСОБА_1 п.2.2.12 кредитного договору, відповідно до якого позичальник зобов’язалася надавати Банку документи, що підтверджують її фінансовий стан, не рідше одного разу на рік, а при простроченні виконання зобов’язання - протягом всього періоду несвоєчасного погашення заборгованості  щокварталу (а.с.5).

Проаналізувавши вказаний лист, суд знаходить, що розірвання Договору Банком в односторонньому порядку не відповідає умовам Договору і закону та порушує права позивачки ОСОБА_1

Зокрема, відповідно до п.2.2.12. кредитного договору позичальник ОСОБА_1 зобов’язується надавати Банку документи, підтверджуючі її фінансовий стан, або підтвердити свій фінансовий стан будь-яким іншим способом не рідше одного разу на рік, а при простроченні виконання зобов’язань протягом всього періоду несвоєчасного погашення заборгованості – щокварталу (а.с.6 зворот).

В повідомленні Банку від 10.06.2010 року не вказано, за який період ОСОБА_1 не надала інформацію про підтвердження свого фінансового стану. Крім цього у п. 2.2.12. кредитного договору визначено, що позичальник може будь-яким іншим способом підтверджувати свій фінансовий стан.  З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед Банком вбачається, що станом на 21.06.2010 року у позивачки не було заборгованості перед Банком, внесення нею платежів мало місце регулярно у визначені строки. Означена обставина підтверджує задовільний фінансовий стан позичальниці.

Згідно із ст.. 651 ЦК України  зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як вбачається з п.2.3.3. пп «б» кредитного договору, Банк має право згідно із ст.. 651 Цивільного кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням Позичальникові відповідного повідомлення (а.с.7). Проте, в даному пункті Договору міститься перелік випадків, коли кредитний договір може бути розірваний Банком в односторонньому порядку, зокрема, у випадках: - затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; - перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на 10 %; - несплати Позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5 % суми кредиту; - іншого істотного порушення умов даного Договору. Вказаний перелік є вичерпним і не містить такої підстави розірвання кредитного договору в односторонньому порядку, як ненадання позичальником Банку відомостей про фінансовий стан.

В переліку підстав односторонньої відмови від договору є інші істотні порушення умов Договору. Представник Банку Ярмолюк А.П. визнала, що надання позичальником  інформації про свій фінансовий стан не є істотною умовою кредитного договору, а отже порушення вказаного зобов’язання позичальником не є істотним, а тому не може бути підставою розірвання кредитного договору чи відмови від нього Банком в односторонньому порядку.

З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору вбачається, що станом на 21.06.2010 року ( а отже і на 10.06.2010 року) будь-яких істотних порушень кредитного зобов’язання ОСОБА_1 не вчиняла, кредит та відсотки сплачувала щомісячно визначеними платежами, її заборгованість по кредиту та відсоткам становила 0,00 грн. (а.с.31-32).

Крім цього, відповідно до пп. «б» п. 2.3.3. кредитного договору Банк зобов’язаний надати позичальнику строк для усунення істотних порушень договору 30 календарних днів з дати отримання повідомлення. Проте, з повідомлення Банку від 10.06.2010 року вказано про розірвання договору з 24.06.2010 року, тобто без дотримання строків,   зазначених у Договорі.

З наведеного вбачається, що дії ПАТ КБ «Приватбанк» щодо розірвання в односторонньому порядку кредитного договору № НМSOGK00003132, укладеного 21 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", є незаконними, оскільки суперечать і Договору, і ст.. 651 ЦК України. А тому позовні вимоги в частині визнання незаконними дій відповідача слід задоволити.

Проте, суд вважає, що немає підстав визнавати недійсним пп. «б» п. 2.3.3. Кредитного договору № НМSOGK00003132, укладеного 21 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", оскільки він не суперечить чинному законодавству, в тому числі Закону України «Про захист прав споживачів» і встановлює відповідальність недобросовісних позичальників за порушення істотних умов договору.

Щодо зустрічного позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором НМSOGK00003132 від 21.08.2007 року у розмірі 44307 грн 71 коп та судових витрат, то суд знаходить, що в його задоволенні слід відмовити, оскільки суд прийшов до висновку про незаконній дій Банку щодо одностороннього дострокового розірвання договору. Отже, договір НМSOGK00003132 від 21.08.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 є дійсним і підлягає виконанню позичальником на умовах, зазначених у п. 7.1. Договору.

На підставі наведеного суд не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за Кредитним договором НМSOGK00003132 від 21.08.2007 року у розмірі 44307 грн 71 коп та судових витрат.

 Керуючись ст..ст. 8, 10, 14, 18, 88, 209, 213-215  ЦПК України,  ст. 651 Цивільного  кодексу України, суд                                                                                            

                                                   в и р і ш и в.

Позов  задоволити  частково.

Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" щодо розірвання в односторонньому порядку з 24.06.2010 року Кредитного Договору № НМSOGK00003132, укладеного 21 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк".

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 та в задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором відмовити.

Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» в користь ОСОБА_1 37 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ судом та в користь держави 8 грн 50 коп судових витрат.

  Протягом десяти днів сторони можуть подати апеляційну скаргу на рішення суду в апеляційний суд Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд.

                                         Суддя