-1-                                            № 2 –а- 1632/09 г.

ПОСТАНОВА

   ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ     .

06 грудня 2010 р. Великоновосілківський районний суд Донецької області у  складі:

                                 головуючого: судді Дрюка П.М.

                                 при секретарі:         Григораш В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Новосілка адміністративну справу за  позовом ОСОБА_1 до  Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації   у відмові в нарахуванні щорічної допомоги на оздоровлення згідно Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат неправомірною та зобов’язання зробити відповідні нарахування, -

                                                                             ВСТАНОВИВ:

     Позивач, ОСОБА_1 28 листопада 2010 року звернувся до суду з позовною заявою в якій  вказує, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії і перебуває на обліку у відповідача.

   Відповідно до Закону України  « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  органами соціального захисту населення за місцем проживання громадян виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Але в порушення вимого вказаних законів відповідач відмовив йому у нарахуванні щорічної допомоги на оздоровлення за період з  1993 року по 2010 ріку сумі 81630 грн. Просить суд визнати відмову в нарахуванні щорічної разової допомоги на оздоровлення згідно Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат неправомірною та зобов’язання зробити відповідні нарахування для виплатити йому недоплачену суму на оздоровленні у розмірі 81630 грн.

  В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і просить суд  визнати відмову в нарахуванні щорічної разової допомоги на оздоровлення згідно Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат неправомірною та зобов’язання зробити відповідні нарахування для виплатити йому недоплачену суму на оздоровленні у розмірі 81630 грн. за період з 1993 року по 2010 рік.

  Представник відповідача вимоги похзивача не визнав і просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог, так як останньому допомога на оздоровлення нараховувалася та виплачувалась відповідно до вимог Законів України « Про Державний бюджет України « та Постанов Кабінету Міністрів України.

   Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає , що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

   Із копії посвідчення  серії А № НОМЕР_1 вбачається, що позивачеві встановлена друга категорія участника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та він має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України « Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

  Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  органами соціального захисту населення за місцем проживання громадян виплачується щорічна допомога на оздоровлення особам другої категорії, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі п’яти   мінімальних заробітних плат.

      Згідно Постанови Кабінету Міністрів № 836 від 26 липня 1996 року розмір щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві була нарахована та виплачена у 2004 році – 26 грн. 70 коп., за 2004 – 2009 роки у розмірі 100 грн. і  позивачеві була нарахована та виплачена щорічна допомога саме в такому розмірі.

   Відповідно до статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

  Таким чином, посилання представника відповідача на Закони України « Про державний бюджет» та Постанови Кабінету Міністрів України « Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  від 26 липня 1996 року та № 562 від 12 липня 2005 року не можуть братися

                                                                                           -2-

судом до уваги, так як  рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008  від 22 травня 2008 року статті  Закону України « Про державний бюджет», щодо розміру щорічної разової допомоги відповідно до Закону України « «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» які звужують обсяг існуючих прав громадян визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).

   Суд вважає, що при нарахуванні щорічної одноразової допомогина оздоровлення  відповідачеві  необхідно було застосовувати  ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,                                                                            

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» враховуючи те,що постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є підзаконним нормативно-правовим актом,а у випадку винекнення колізії між нормами підзаконного нормативного акта та нормами закону,застосуванню підлягають положення останнього.                                                                                

    Таким чином, порушуючи права позивача, передбачені вказаними вище Законами України  у здійсненні перерахування та виплати, дії відповідача є неправомірними.                                                                                                                                                                                

    Позивач ,  як участник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС другої категорії, перебуває на обліку в управлінні як особа, яка постраждала , користується пільгами, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Статтею 48 вказаного Закону передбачена щорічна допомога на оздоровлення, зокрема особам другої категорії  у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати встановлюється на момент виплати. Нормами спеціального Закону визначений розмір щорічного допомоги як величина, кратна розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на час здійснення виплати.

  Фактично відповідачем позивачеві виплачена щорічна допомога на оздоровленні:

За 2004 рік- 26,70 грн.( 03.03.2005);

За 2005 рік- 100 грн.( 19.10.2005);

За 2006 рік- 100 грн.( 26.08.2006)

За 2007 рік – 100 грн.( 30.11.2007);

За 2008 рік – 100 грн.(10.04.2009).

За 2009 рік -100 грн. ( 20.01.2010)

   Таким чином суд вважає, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати за   2004, 2005, 2007, 2008,2009,2010 роки, а не Постанови Кабінету міністрів України.

   Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню недоотримана сума щорічної допомоги на оздоровлення за  2004, 2005, 2007, 2008 роки, а саме:

  За 2004 рік – 262  грн. ( розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати – 03.03.2005 р..) х 5 -  26 грн.70 коп.( фактично виплачена сума допомоги ) =  1283 грн.

  За 2005 рік –  262 грн. ( розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати – 19.10.2005 р..) х 5 – 100 грн.( фактично виплачена сума допомоги )=  1300  грн.

  За 2007 рік –  460 грн. ( розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати – 30.11.2007 р..) х 5 – 100 грн.( фактично виплачена сума допомоги )= 2200 грн.              

  За 2008 рік –  625  грн. ( розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати – 10.04.2009р.) х 5 – 100 грн.( фактично виплачена сума допомоги )= 3025 грн.

  За 2009 рік -  869   ( розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати – 29.01.2010 рік) х 5 – 100 грн.( фактично виплачена сума допомоги ) =4245 грн.

   Всього –   грн. 12033 грн.

   У 2010 році позивачеві була нарахована одноразова на допомога на оздоровлення у розмірі 100 грн., але не виплачена. Тому його вимога про стягнення одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік також підлягають задоволенню і сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат на момент виплати.

  Вимоги позивача про перерахування та стягнення на його користь  недоплаченої суми одноразової за 1993-2003 рік, та 2006 рік не можуть бути задоволені так як за період 1993-2003 роки одноразова допомога на оздоровлення нараховувалася та виплачувалася Великоновосілківським РВВС ГУМВД України в Донецькій області за місцем роботи позивача, а  зміни до Закону України « Про державний бюджет України на  2006 рік» не були визнані Конституційним судом неконституційними, нарахування та виплата одноразової допомоги була здійснена згідно діючого законодавства на час виплати.

    Відповідно до ст. 99 Кодексу адмінівстративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

                                                                                          -3-

  В запереченнях відповідач наполягає на застосуванні строку для звернення до суду за захистом порушеного права. Але вимоги відповідача не можуть бути застосовані, так як відповідно до ст.. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смерті.

  Позивачеві встановлена друга категорія постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС, пов’язана з ушкодженням здоров’я при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС тому позовна давність до заявлених ним вимог про перерахунок та виплату  щорічної допомоги на оздоровлення за 2004,2005,2006,2007,2008,2009,2010 роки не може бути застосована.

   Таким чином, частково задовольняючи позов, суд визнає дії відповідача -  управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації   про відмову позивачеві  в нарахуванні щорічної разової допомоги на оздоровлення згідно Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат   неправомірними.

   На підставі викладеного та ст.. 22 Конституції України, Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  ст. 268 ЦК України, керуючись ст.158, 163,167 КАС України суд , -

                                                                               ПОСТАНОВИВ:

       Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково

       Дії  управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації   про відмову ОСОБА_1 в нарахуванні щорічної разової допомоги на оздоровлення згідно Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат визнати  неправомірними.

      Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення згідно Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за  2004, 2005, 2007, 2008,2009 роки в сумі 12033 грн.

     Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму  щорічної одноразової  допомоги на оздоровлення згідно Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2010 рік у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат на момент виплати, а в іншій частині вимог відмовити.

    Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя                                                        Дрюк П.М.