ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05.09.06р. | Справа № 9/298-06 |
За позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Українсько-Кіпрського виробничо-торгівельного акціонерного товариства
з іноземними інвестиціями "Комета", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 34378 грн. 40 коп.
Суддя Подобед І.М.
Представники:
Від позивача – Корсак О.Ю. – юрисконсульт, довіреність № 853/ю від 02.08.06р.
Від відповідача – представник не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
КПТМ "Криворіжтепломережа" звернулось у липні 2006 року із позовом до Українсько-Кіпрського виробничо-торговельного акціонерного товариства „Комета” з іноземними інвестиціями, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 34378,40 грн. заборгованості за поставлену протягом періоду з грудня 2004 року по квітень 2006 року теплову енергію. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов’язань за договорами №867 від 01.10.98р. та №867 від 01.01.06р. "на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання".
Відповідач позовні вимоги визнає частково у сумі 31000 грн.
В судовому засіданні 05.09.06р. за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до умов договорів №867 від 01.10.98р. та №867 від 01.01.06р. "на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання", які були укладені між Позивачем - Комунальним підприємством теплових мереж „Криворіжтепломережа” (“постачальником”) і відповідачем - Українсько-Кіпрського виробничо-торговельного акціонерного товариства „Комета” з іноземними інвестиціями („споживачем”) позивач постачав теплову енергію на об’єкти відповідача зазначені у таблиці № 2 „Дислокація об’єктів”, яка є невід’ємною частиною цього договору, а відповідач зі своєї сторони зобов’язався здійснювати щомісячну оплату за поставлену теплову енергію грошовими коштами шляхом попередньої оплати у розмірі 50% місячного споживання до 25 числа кожного місяця із остаточним розрахунком у строк на протязі 14 днів після отримання рахунку позивача (пункти 1.1-1.2, 3.1-3.3 договорів).
У відповідності до пункту 2 вказаних договорів сторони встановили, що облік спожитої теплової енергії здійснюється розрахунковим способом, тобто із використанням теплових навантажень, які були обумовлені сторонами у Таблиці №2 „Дислокація об’єктів”.
Постачання позивачем теплової енергії відповідачу та заборгованість відповідача, що виникла з її оплати протягом опалювального сезону за період з 01.12.04р. по 30.04.06р. на загальну суму 34378,40 грн. підтверджується розрахунком позивача та пред’явленими позивачем відповідачу рахунками на оплату, що знаходяться в матеріалах справи.
Після пред’явлення позову до суду (05.07.06р.) відповідач перерахував позивачу суму 3000 грн. по платіжному дорученню №3930 від 01.09.06р. в оплату за тепло енергію , згідно рахунку б/н від 30.03.06р., в т.ч. 500 грн. ПДВ, тобто здійснив часткове погашення заборгованості.
Доказів погашення решти заборгованості відповідач суду на час розгляду справи не надав.
З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 275 Господарського кодексу України, який підлягає застосуванню до правовідносин сторін в силу ч. 2 пункту 4 розділу ІХ Прикінцеві положення Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно до приписів ст. 530 ч.1 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
В силу положень ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.
Відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед позивачем з оплати поставленої на його замовлення теплової енергії, чим порушив умови укладених із позивачем договорів та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача суми 31378,40 грн. основного боргу - є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки відповідачем були надані докази про часткову оплату основного боргу в сумі 3000 грн., ці його грошові зобов’язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч.1 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати у справі покладаються на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 9 ч.2, ч. 2 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 4, ч. 2 пункту 4 розділу ІХ Прикінцеві положення Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Українсько-Кіпрського виробничо-торговельного акціонерного товариства „Комета” з іноземними інвестиціями на користь Комунального підприємства теплових мереж “Криворіжтепломережа” суму 31378 грн. 40 коп. основного боргу, 343 грн. 78 коп. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог провадження у справі припинити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
У відповідності з пунктом 1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р. № 7-93 частина надмірно сплаченого державного мита у сумі 137 грн. 52 коп., яке перераховане по платіжному дорученню № 43 від 13.06.06р., що знаходиться в матеріалах даної справи, підлягає поверненню.
Суддя | І.М. Подобед |
Рішення підписано 11.09.06р.14.09.06р.
|
|
|