Справа № 2-4508/10р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 13 грудня 2010 року              Ленінський районний суд м. Луганська,  

у складі головуючого - судді               Кравченко Н.О.,  

при секретарі                                          Гусєвій К.І.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Луганськгаз» в особі філії «Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства» про визнання договору недійсним та стягнення суми,-      

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом  в якому зазначив наступне.

Бабуся позивача ОСОБА_2 була власницею домоволодіння,розташованого за адресою АДРЕСА_1. Після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкоємицею за заповітом  стала  донька померлої ОСОБА_4, яка прийняла спадщину. 17.02.2005 року позивач з дозвілу власника домоволодіння ОСОБА_4 разом зі своєю неповнолітньою донькою вселилась в вище зазначене домоволодіння. Після вселення позивач звернулась до відповідача з прохонням встановити лічильник на постачання газу. На звернення позивача відповідач встановив позивачу умови для встановлення лічильника, згідно яких позивач повинна укласти з відповідачем договір про рестроктурізацію заборгованності за надання послуг з газопостачання,що утворилась за життя  ОСОБА_2 у розмірі 10540,20 грн. У разі відмови позивача на укладання зазначеного договору на рестроктуризацію, газапостачання в будинок взагалі буде припинено.

Позивач  з огляду на зазначені обставини вимушена була укласти з відповідачем договір № 5351 від 16.08.2007 року про реструктуризацію заборгованності за надання послуг з газопостачання в сумі 10540,20 грн. з щоміцсячним погашенням заборгованності по 175,67 грн., починаючи з дняукладення договору до 16.08.2010 року. Починаючи з 16.08.2007 року до 03.06.2010 року відповідач одержав від позивача 4355 грн.в рахунок погашення заборгованності ОСОБА_2

Позивач є інвалідом 3-ої групи, пенсіонер на її утриманні знаходиться неповнолітня донька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач вважає,що  зазначений договір про реструктуризацію заборгованності за надання послуг з газопостачання між відповідачем та позичвачем не відповідає вимогам  закону і має бути визнаним недійсним. Позивач просила визнати договір № 5351 від 16.08.2007 року між нею і відповідачем про реструктуризацію заборгованності занадання послуг з газопостачання недійсним. Стягнути з відповідача на її користь примусово стягнену суму 4355 грн. за договором, а також стягнути судові витрати в сумі 431 грн, а саме : судовий збір в розмірі 51 грн., витрати з информаційно-техничного забезпечення в розмірі 30 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 350 грн.

В судовому  засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, дала пояснення аналогічні заявленим вимогам, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, вважала, що укладений договір реструктуризації складено відповідно до вимог Правил надання населенню  послуг газопостачання, затвердженого Постановою КМУ від 09.12.1999 року № 2246.

Суд вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає,  що позов таким, що  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав .

Суд встановив, що домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_1  на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом належило ОСОБА_2  ( а.с.16).

    Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.15). Спадкоємицею майна  померлої ОСОБА_2 за заповітом є її донька ОСОБА_4 ( а.с14).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу  ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_3 09.11.2001 року, про що складено актовий запис про укладення шлюбу № 502 Відділом Управління РАЦС при уряді Республіки Саха (Якутія) Нерюнгрінського району району Російської Федерації (а.с. 46).

        Згідно витягу з домової книги та довідки  голови квартального комітету від 12.08.2010 року  в  зазначеном домоволодінні  прописані та мешкають ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_6 ( а.с.9,12,13).

     16.08.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 5351 про реструктуризацію заборгованності за надання послуг з газопостачання ( а.с.18).

    Як свідчать копії квитанцій позивач в період з 16.08.2007 року по 03.06.2010 року на виконання договору  щомісячно в рахунок погашення боргу платила відповідачу суму в розмірі 175, 00 грн., а всього за вказаний період позивачем було сплачено  4355 грн.  ( а.с.25-28).

    Згідно умовам  вказаного договору стороною по договору може бути власник ( наймач) житлового приміщення на підставі свідоцтва про право власності, договіру найму житла. В змісті договору не вказано згідно якого правовстановлюючого документу сторона по договору ОСОБА_1 діє при укладанні договору. Тобто при  укладанні договору відповідач не встановив чи правомочна позивач укладати данний договір.

    Як було встановлено судом заборгованність за надані послуги з газопостачання з 1995 року по 31 серпня 2007 року склала 10540,20 грн. утворилась за життя колишньої власниці будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 ( а.с._57-68).

Відповідно до заяви від 16.08.2007 року ОСОБА_1 вона зверталася із заявою про укладення договору реструктуризації, однак в заяві не зазначено суму, на яку повинно бути укладено договір (а.с.69).

Відповідно до договору № 5843 від 16.08.2007 року укладеного між ОСОБА_1 та  «Луганськміжрайгаз» п. 26 зазначено, що величина заборгованості на 01.09.2007 року становить 10540,20 грн.(а.с.71-74).

    Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

    Як було вже зазначено вище спадкоємицею після померлої  ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 є її донька ОСОБА_4

    Як встановлено п.2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців віддня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

    Таким чином,  оскільки позивач не є спадкоємицею померлої ОСОБА_2 , то вона не має ніякого відношення до заборгованності  за надані послуги з газопостачання в сумі 10540,20 грн., які утворились за життя ОСОБА_2  та не може бути на стороною при укладанні договору на реструктуризацію зазначеної заборгованності.

    Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину строною ( стронами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою ст.203 ЦК України.

    Пунктом 1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актом цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

     Згідно змісту ч.2 п.1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

    Виходячи з вище наведенного суд вважає позовні вимоги про визнання договору№ 5351 від 16.08.2007 року  укладенного між ОСОБА_1 та ПАТ « Луганськгаз» в особі філії « Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства» про реструктуризацію заборгованності за надання послуг з газопостачання недійсним та про стягнення з відповідача на користь позивача суми 4355 грн обгрунтованими і такими, що підлягають задоволеню.

    Що стосується вимог позивач про стягнення  витрат на правову допомогу, суд вважає вказані вимоги такими, що не підлягають задоволеню з наступних підстав.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано до суду  квитанцію № 89 про оплату послуг за складання позовноїзаяви  від 12.08. 2010 року у сумі 350 грн .

Витрати на правову допомогу є предметом доказування. У зазначеній квитанціїї не вказано ким була складена позовна заява, відсутня печать на квитанції, не надані докази чи є особа , яка склала позовну заяву адвокатом або іншим  фахівцев у галузі права, не надано розрахунку витрат та вартості послуг .  

Таким чином, суду не надано доказів фактичних витрат робочого часу адвокату або іншого фахівця у галузі првава на здійснення захисту інтересів позивача у суді, а саме витрати робочого часу є підставою для розрахунку компенсації витрат на правову допомогу в  цивільних справах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006.

За таких обставин, суд вважає, необгрунтованими вимоги позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 350 грн.

    Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення.            

Керуючись ст.ст.  11, 59, 60, 88, 130,  209, 212 – 215, 225,226 ЦПК України, 203,215,216, 1218,1281 ЦК України суд,-

                  ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ « Луганськгаз» в осбі фалії « Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства» про визнання договору недійсним та стягнення суми задовольнити частково .

    Визнати договір № 5351 від 16.08.2007 року  укладений між ОСОБА_1 та ПАТ « Луганськгаз» в особі філії « Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства» про реструктуризацію заборгованості за надання послуг з газопостачання недійсним.

    Стягнути з ПАТ « Луганськгаз» в особі філії « Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства»  на користь ОСОБА_1  отриману по договору № 5351 від 16.08.2007 року суму в розмірі 4355 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

    Стягнути з ВАТ « Луганськгаз» в особі філії « Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства»  на користь  ОСОБА_1  судові витрати у вигляді судового збору- 51 грн., та витрат з інформаційно-техничного забезпечення – 30 грн.

 Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі у десятиденний строк після оголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий