ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
09.12.10 Справа № 9/178-10.
Господарський суд Сумської області у складі:
судді: Спиридонової Н.О.
за участю секретаря судового засідання: Щербак С.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом Глухівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі
Глухівської районної державної адміністрації,
м. Глухів Сумської області,
до відповідача Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2,
м. Глухів Сумської області,
про визнання недійсним договору оренди
за участю представників сторін:
від позивача: Тидень В.М., довіреність № 01-48/586 від 29.11.2010 року,
від відповідача: ОСОБА_4, довіреність б/н від 20.07.2010 року,
прокурор: не з’явився
Суть спору: Прокурор в інтересах держави в особі Глухівської районної державної адміністрації просить суд визнати недійсним договір оренди землі від 14.09.2009 року, укладений між Глухівською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд позовну заяву залишити без задоволення, оскільки спірний договір укладено відповідно до вимог чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:
В обґрунтування позовних вимог, з посиланням на ст.ст. 203, 215 ЦК України, прокурор зазначає, що договір оренди землі від 14.09.2009 року, укладений між Глухівською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, не відповідає чинному законодавству, оскільки розпорядженням голови Глухівської РДА № 473 від 20.10.2010 року скасовані розпорядження голови Глухівської РДА № 586 від 12.11.2008 року та № 278 від 21.08.2009 року, ні підставі яких було укладено договір оренди; Глухівська РДА перевищила надані їй повноваження, передаючи земельну ділянку в оренду, в частині дотримання вимог ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України; і споруди, які мають бути побудовані на орендованій земельній ділянці, не відносяться до об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади Глухівського району.
Разом з тим, суд вважає доводи прокурора безпідставними та необґрунтованими належними і допустимими доказами, у зв’язку з чим його позов не підлягає задоволенню з натупних підстав:
Розпорядженням голови Глухівської районної державної адміністрації № 278 від 21.08.2009 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 для комерційного викоритсання автотехобслуговування, роздрібної торгівлі та комерційних послуг і іншої комерційної діяльності за рахунок земель державної власності, які перебувають в запасі, розташованої на території Сопицької сільської ради.
Пунктом другим данного розпорядження відповідачу надано в оренду строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 1,24 га, в тому числі: землі водного фонду 0,882 га болото, землі сільськогосподарського призначення – 1,1518 га, з них: 0,7134 га ріллі, 0,4384 га пасовища, для комерційного використання – автотехобслуговування, роздрібної торгівлі та комерційних послуг і іншої комерційної діяльності (будівництва готельно-ресторанного сервісного комплексу), за рахунок земель державної власності, які перебувають в запасі, розташованих на території Сопицької сільської ради за межами населеного пункту.
Рішенням господарського суду Сумської області по справі № 9/194-09 від 10.08.2009 року, яке не було оскаржено та вступило в закону силу в установленому законом порядку, зобов’язано Глухівську районну державну адміністрацію Сумської області укласти з фізичною особою–підприємцем ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки площею 1, 24 га із земель державної власності, яка знаходиться на території Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області.
Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
В процесі розгляду вищезазначеної справи судом було встановлено, що згідно проектної документації передачі в оренду позивачу підлягає земельна ділянка загальною площею 1, 24 га, з яких 1,15 га становлять землі сільськогосподарського призначення і 0,0882 га землі водного фонду (болото); проект землеустрою на час подання позивачем заяви до Глухівської районної державної адміністрації було узгоджено з відділом земельних ресурсів, органами містобудування і архітектури, охорони культурної спадщини, природоохоронними та санітарно-епідеміологічними органами та з питань охорони водного господарства.
На виконання рішення господарського суду Сумської області від 10.08.2009 року та на підставі визщезазначеного розпорядження голови Глухівської районної державної адміністації, 14.09.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 1, 24 га із земель державної власності, яка знаходиться на території Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області, за умовами якого та згідно акту приймання-передачі від 15.09.2009 року вказану земельну ділянку було передано відповідачу.
Відповідно до ст.. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 628 ЦК України)
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір оренди землі від 14.09.2009 року, укладений між позивачем і відповідачем, укладений без порушення норм діючого законодавства, при його підписанні всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладення договору були дотримані, договір містить всі передбачені чинним законодавством відомості, дотримано всіх вимог щодо змісту та форми його укладання. При цьому, даний договір укладений на виконання рішення господарського суду Сумської області від 10.08.2009 року, яке вступило в законну силу і відповідно до ст.. 124 Конституції України є обов’язковим до виконання на всій території України.
В свою чергу судом встановлено, що позов прокурора не містить доводів, які б свідчили про зміст порушеного права позивача та взагалі про наявність такого порушення з боку сторін при укладенні оскаржуваного договору, а посилання прокурора на скасування розпоряджень голови Глухівської РДА № 278 від 21.08.09р. та № 586 від 12.11.08р., суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до ст.. 215 ЦК України, на яку безпосередньо і посилається прокурор, в момент вчинення правочину сторонами були додержані всі вимоги, встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст. 203 ЦК України, тому підстави визнавати його недійсним відсутні.
Викладені ж у позовній заяві твердження прокурора, що Глухівська РДА перевищила надані їй повноваження, передаючи земельну ділянку в оренду в частині дотримання вимог ч. 9 ст.. 149 Земельного кодексу України, суперечать діючому законодавству, оскільки під вилученням земель, у відповідності до вказаної норми, розуміється узгоджене із землеволодільцем відчуження земельних ділянок, які вже були надані у користування із земель державної та комунальної власності. Земельна ж ділянка до укладення оспорюваного договору оренди від 14.09.2009 року перебувала у складі земель запасу і у користуванні фізичних чи юридичних осіб не знаходилась. Крім цього, як свідчать матеріали справи, після отримання відповідного дозволу, частину земельної ділянки, що мала призначення як рілля, з дотриманням передбачених законом процедур було переведено до земель комерційного використання зі сплатою до районного бюджету необхідних витрат.
Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, але належних доказів, які б обєктивно, і у визначеному законом порядку підтвердили позицію прокурора стосовно того, що споруди, які мають бути побудовані на орендованій земельній ділянці, не відносяться до об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади Глухівського району, ні позивач ні прокурор суду не подали.
Приймаючи до уваги вищенаведене суд дійшов висновку, що вимоги прокурора не можуть бути задоволені, оскільки вони суперечать вимогам чинного законодавства України та фактичним обставинам справи, тому, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. У позові - відмовити.
СУДДЯ Н.О.СПИРИДОНОВА
Повне рішення складено та підписано 13.12.2010 року.
Суддя