Справа № 2-3456/2010 р.

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

(заочне)

06 грудня 2010 року        Євпаторійській міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючої судді                                                         Захарової І.О.

при секретарі                                                                Цивінській К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСіббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ПАТ «УкрСіббанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вимоги мотивує тим, що 17.10.2007 року між АКІБ «УкрСіббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 11236324000 про надання споживчого кредиту, за яким останній отримав кредит у розмірі 307 280 гривень, з кінцевим терміном його повернення не пізніше 17.10.2014 року, зі сплатою ануітетних платежів у розмірі 5 510 гривень в день сплати ануітетних платежів – а саме 17-го числа кожного календарного місяця строку кредитування та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5% річних. В забезпечення вищевказаного кредитного договору між  АКІБ «УкрСіббанк» та ОСОБА_2  було укладено договір поруки № 11234324000-П від 17.10.2007 року. Однак, відповідач неналежним чином виконує свій обов’язок з повернення суми кредиту та відсотків за користування ним і станом на 31.08.2010 року має заборгованість у сумі 250 461 гривні 48 копійок, що складається з: заборгованості за основним та простроченим кредитом у сумі 243 616 гривень 45 копійок, заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 4 450 гривень 82 копійок та пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів по ньому у сумі 2 394 гривень 21 копійки. У зв’язку з порушенням зобов’язання зі сторони ОСОБА_1 ., відповідно до п. 5.5 кредитного договору, ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, просить достроково стягнути на з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 11236324000 від 17.10.2007 року, яка станом на 31.08.2010 року складає 250 461 гривню 48 копійок, а також судові витрати, що пов’язані зі сплатою судового збору у сумі 1 700 гривень та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

    В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити, не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідачі до судового засідання не з’явились, про день, час та місце слухання справи сповіщені належним чином, про що свідчать телеграми. Відповідач ОСОБА_1. просив відкласти розгляд справи у зв’язку із зайнятістю його представника, без зазначення особи представника та надання відповідних документів на підтвердження  його повноважень у цієї справі. Сам ОСОБА_1 не з’явився без зазначення причин неявки. Від відповідачки ОСОБА_2 будь-які заяви відсутні.

Суд вважає, що сторона відповідача не з’явилася з неповажних причин.

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що    відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 17.10.2007 року між АКІБ «УкрСіббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 11236324000 про надання споживчого кредиту, за яким останній отримав кредит у розмірі 307 280 гривень, з кінцевим терміном його повернення не пізніше 17.10.2014 року, зі сплатою ануітетних платежів у розмірі 5 510 гривень в день сплати ануітетних платежів – а саме 17-го числа кожного календарного місяця строку кредитування та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5% річних (а.с. 12-16).

Форма укладеного між сторонами кредитного договору відповідає вимогам ч. 1 ст. 1055 ЦК України.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та в установлений строк. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ч. ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, частиною 2 якої передбачено, що, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Згідно ст. ст. 549, 551, 624 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором. Якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі.

Пунктом 8.1 кредитного договору передбачено, що у випадку порушення зобов’язання Позичальником в частині не сплати чергового платежу в установлений день сплати платежу чи сплати у розмірі меншому ніж передбачено цим Договором: - на прострочену суму основного боргу Банк нараховує підвищені проценти, в розмірі діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу збільшеної на 16%. На нарахування підвищеної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми основного боргу – дня сплати ануітетного платежу; - на суму прострочених процентів, Банк може нарахувати пеню, починаючи з 32 календарного дня, якщо рахувати з дати виникнення прострочених процентів.

Таким чином, у зв’язку з порушенням зобов’язання за кредитним договором № 11236324000  від 17 .10.2007 року, відповідач ОСОБА_1, з урахуванням наведеного, станом на 31.08.2010 року має заборгованість у сумі 250 461 гривні 48 копійок, що складається з:

- заборгованості за основним та простроченим кредитом у сумі 243 616 гривень 45 копійок,

- заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 4 450 гривень 82 копійок,

- пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів по ньому у сумі 2 394 гривень 21 копійки, що підтверджується довідкою-розрахунком суми заборгованості за кредитним договором (а.с. 6-11).    

Для забезпечення повного та своєчасного виконання ОСОБА_1 його зобов’язань за кредитним договором № 11236324000  від 17 .10.2007 року, між  АКІБ «УкрСіббанк» та ОСОБА_2  було укладено договір поруки № 11234324000-П від 17.10.2007 року, за яким поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються вищевказаним кредитним договором (а.с. 17).

             Договірні зобов’язання в частині погашення заборгованості за кредитом та сплати відсотків за користування ним ОСОБА_1 не виконує.

    Згідно ч. ч. 1 і 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За правилом ч. 2 ст. 1054 і ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором обумовлений обов’язок позичальника повернути позику частками, то у випадку прострочення повернення чергової частки, позикодавець має право вимагати дострокового повернення залишеної частки позики і сплати відсотків за користування нею.

Крім того, пунктом 5.5 договору кредиту передбачено, що у випадку не сплати Позичальником чергового ануітетного платежу у встановлений цим Договором день сплати ануітетного платежу більше ніж на один місяць, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів у порядку встановленому розділом 12 цього Договору.

Пунктом 12 договору кредиту встановлено, що у випадку настання обставин, визначених у п.п 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 8.4, 10.2, 10.4 цього договору та направлення Банком на адресу Позичальника повідомлення (вимог) про дострокове повернення кредиту і не усунення Позичальником порушень умов за цим договором протягом 31 календарного дня з дати його одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від Банку, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 календарний день з дати одержання Позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від Банку, при цьому у випадку неотримання Позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни Позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення Банку чи у разі неотримання Позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) Банку з інших підстав протягом 40 календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) Банком, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 41 календарний день з дати відправлення Позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від Банку.

08.02.2010 року позивачем у відповідності до вимог п. 12 договору кредиту направлено до адреси відповідачів вимогу про дострокове погашення кредиту та належне виконання умов Кредитного договору й договору поруки, з вказівкою про визнання строку повернення кредиту таким, що наступив, у разі невиконання вимог Банку. Зазначена вимога отримана позивачем 27.05.2010 року, проте до теперішнього часу вимоги Банку відповідачами не виконані (а.с. 18).  

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу , який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст.3 Цивільно-процесуального кодексу України  кожна особа має право в порядку, встановлену  цивільно-процесуальним кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів.

У відповідності до ст.64 Конституції України право на звернення до суду за захистом своїх прав і свобод не підлягає обмеженню. Дане право гарантоване усім фізичним та юридичним особам, права і свободи чи інтереси яких порушені, невизнані або оспорені.

Згідно ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права,свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у спосіб визначений законами України.

У відповідності до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим у відповідності до норм ЦПК в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.                

Судом були надані рівні права  сторонам процесу щодо подання доказів,їх дослідження і доведення перед судом їх переконливості.

Стороною позивача надано достатньо належних та допустимих доказів на аналізі яких встановлені обставини, наведені вище, що свідчать про порушення права банку внаслідок винної поведінки відповідачів.

На підставі висловленого, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про дострокове стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором законні і обґрунтовані та підлягають задоволенню і з відповідачів достроково слід стягнути в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в повному обсязі, тобто в сумі 250 461 гривні 48 копійок, бо для цього вбачаються правові підстави.

Крім того, згідно ст. ст. 79, 81 і 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути в солідарному порядку судові витрати, що складаються зі сплати судового збору в сумі 1 700 гривень та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

   На підставі ст. ст. 3, 11-16, 525, 526, 530, 549, 551, 554, 624, 1050, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-228 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 достроково в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11236324000 від 17 .10.2007 року загальною сумою 250 461 гривня 48 копійок, а також судові витрати, що складаються зі сплати судового збору в сумі 1 700 гривень та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, а загалом – 252281,48 грн.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку через Євпаторійській міський суд шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії за формою, змістом та в порядку, передбаченими ст.. ст.. 228, 229 ЦПК України.

Суддя                                                                     І.О. Захарова