АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц–7379/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія 41, 42 - Таратін В.О.
Доповідач в апеляційній
інстанції - Трюхан Г.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Магди Л.Ф.
суддів Трюхана Г.М., Бабенка В.М.
при секретарі Пономаренко Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 та апеляційну скаргу військового прокурора Черкаського гарнізону на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11 листопада 2010 року по справі за позовом військової частини А4527 м. Золотоноша, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про виселення та зняття з реєстраційного обліку, стягнення судових витрат.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
ВЧ А4527 м. Золотоноша та ОСОБА_6 звернулись з позовом до ОСОБА_7 про виселення її з службової квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла, зняття відповідачки з реєстраційного обліку за вказаною адресою, стягнення на користь позивача ОСОБА_6 судових витрат.
Позов позивачі мотивували тим, що ОСОБА_6 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 до 16 липня 2010 року. В період перебування в зареєстрованому шлюбі, 19 грудня 2005 року сім’я ОСОБА_7 отримала службову однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить ВЧ А4527. Ордер на вселення у вказану квартиру отримано ОСОБА_8 як військовослужбовцем даної військової частини.
16 липня 2010 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було розірвано, в даний час їх сумісне проживання в однокімнатній квартирі неможливо, в зв’язку з створенням відповідачкою неможливих умов проживання.
Крім того, відповідно до п. 2.19 «Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям ЗС України та членам їх сімей житлових приміщень», затвердженою наказом МО України № 577 від 06 жовтня 2006 року підлягають виселенню із службового житлового приміщення колишні члени сім’ї військовослужбовця, які проживають при ньому після розірвання шлюбу, у двомісячній термін з дня розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі, в т.ч. остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою).
В зв’язку з чим позивачі звернулися до суду з вищевказаними позовними вимогами.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11 листопада 2010 року в задоволенні позовних вимог ВЧ А4527 м. Золотоноша та ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі військовий прокурор Черкаського гарнізону просить скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11 листопада 2010 року як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
ОСОБА_6 також оскаржив дане рішення в апеляційному порядку і в своїй апеляційній скарзі просив скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11 листопада 2010 року як незаконне та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким позов задовольнити повністю.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційні скарги підлягають до відхилення з слідуючих підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували в зареєстрованому шлюбі до 16 липня 2010 року та під час перебуванні у шлюбі 19 грудня 2005 року отримали службову однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Після розірвання шлюбу виник вищевказаний спір, тому позивачі звернулися до суду за вирішенням такого спору.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 123 ЖК України порядок користування службовими жилими приміщеннями встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України. До користування службовими жилими приміщеннями застосовуються правилами про договір найму жилого приміщення, крім правил, передбачених статтями 73-76, 79-83, 85, 90, частиною шостою статті 101, статтями 103-106 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім’ї наймача, але продовжують проживати в займаному житловому приміщенні, вони мають такі ж права і обов’язки, як наймач та члени його сім’ї.
Відповідно до ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.
Судом встановлено, що сторонами по справі не оспорюються обставини отримання службового приміщення ОСОБА_6 та його колишньою дружиною ОСОБА_7
Колегія суддів вважає, що посилання позивачів на норми п. 2.19 «Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям ЗС України та членам їх сімей житлових приміщень», затверджених наказом МО України № 577 від 06 жовтня 2006 року, є фактично витягом частини норми в контексті та обґрунтовано не взятий до уваги судом першої інстанції, тому що стосується лише особи, членів його сім’ї або колишніх членів його сім’ї, яка звільнена з військової служби в запас або у відставку і має вислугу менше ніж 20 років, а також звільненої з військової служби в запас або у відставку через службову невідповідність; у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; за власним бажанням; у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади; у разі, якщо особа не перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у ЗС України.
Інші доводи щодо створення відповідачкою умов, які унеможливлюють проживання інших осіб в одній квартирі не представлені будь-якими фактичними даними та є недоведеними в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального права та ухвалено рішення з додержанням положень чинного законодавства, а доводи апелянтів в апеляційних скаргах про те, що рішення суду незаконне, нічим не підтверджено та не наведено підстав, які б давали можливість скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення у справі.
Доводи апеляційних скарг суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
А тому, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу військового прокурора Черкаського гарнізону на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11 листопада 2010 року відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11 листопада 2010 року відхилити.
Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11 листопада 2010 року по справі за позовом військової частини А4527 м. Золотоноша, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про виселення та зняття з реєстраційного обліку, стягнення судових витрат залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Г.М. Трюхан