АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-6898/2010 р Головуючий по першій інстанції
Категорія: 47 Михайленко В.Г.
Доповідач в апеляційній інстанції
Качан О.В.
РІШЕННЯ
іменем України
10 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Іваненка В.Д.
суддів Качана О.В., Захарової А.Ф.
при секретарі Бурдуковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 3 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 14 лютого 2003 року він зареєстрував шлюб з відповідачкою. Вважає, що їх спільне життя не склалося в зв'язку з різними поглядами на життя та різними характерами, що суперечать інтересам кожного з них.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 3 вересня 2010 року позовні вимоги задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, зареєстрований 14.02.2003 року.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу. Порушення вбачає у тому, що суд належним чином не повідомив її про розгляд даної справи і розглянув справу без неї. З позивачем та їх спільною дитиною вона проживає спільно в приватизованій квартирі, а срішення про розлучення потрібне позивачу для здійснення незрозумілого їй шахрайства. Просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду від 3 вересня 2010 року, справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, вивчивши доводи апеляції та матеріали справи, колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню оскільки судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення по справі, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В постанові Пленуму Верховного Суду України № 16 від 12.06.1998 року, п. 5, вказано, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими. Статтею 112 СК України передбачено підстави для винесення судом рішення про розірвання шлюбу – якщо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно і всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, мотиви та причини розлучення, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Вимоги передбачені СК України та вимоги Пленуму суд не виконав.
Як вбачається із змісту позовної заяви причиною розірвання шлюбу вказано суперечність характерів та різні погляди на життя. Із змісту протоколу судового засідання та судового рішення вбачається, що підстави передбачені ст. 112 СК України суд не встановлював, справу розглянув у відсутність відповідачки. Даних про повідомлення відповідачки про час та місце розгляду справи в матеріалах справи немає, копія позову відповідачці не вручено. Всупереч вимогам ст. 215 ЦПК України в рішенні не вказано докази, факти на підставі яких суд прийшов до висновку про формальне існування сім'ї. В рішенні не вказано мотиви з яких суд визнав збереження сім'ї неможливим.
Із змісту рішення суду вбачається, що шлюб розірвано по підставам, не передбаченим законом.
Зміст рішення суперечить змісту протоколу судового засідання – позивач вказує на не проживання однією сім'єю три місяці, суд в рішенні – на не проживання на протязі 2-х років. Доказів на підтвердження того чи іншого факту суду не надано.
Всупереч вимогам постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 від 12.06.1998 року, п. 3, до матеріалів справи не додано свідоцтва про реєстрацію шлюбу.
Вирішуючи позов колегія виходить з наступного.
Підстав для розірвання шлюбу, передбачених ст. 112 СК України позивач не навів. До матеріалів справи не додано необхідних документів – відсутній оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу.
Як вказує відповідачка в апеляційній скарзі, з позивачем та спільною неповнолітньою дитиною вони проживають разом, однією сім'єю, причин для розлучення немає, розірвання шлюбу позивачу потрібно для невідомого їй шахрайства.
Доказів на підтвердження своїх позовних вимог та заперечень на позов сторони не надали.
Апеляційний суд переглядає справу в межах вимог заявлених у суді першої інстанції та доводів апеляційної скарги.
За наявних у справі доказів, за відсутності підстав для розірвання шлюбу передбачених ст. 112 СК України, в позові слід відмовити.
Керуючись ст. 112 СК України, ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія
в и р і ш и л а :
апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 3 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задовольнити частково, рішення суду скасувати.
В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу відмовити.
Рішення колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя О.В. Качан