АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц - 6863/2010 року Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 53 Бурлака А.І.
Доповідач в апеляційній інстанції Качан О.В.
РІШЕННЯ
іменем України
24 листопада 2010 року Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Іваненка В.Д.
суддів Качана О.В., Захарової А.Ф.
при секретарі Остроушко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ТОВ "Метан-К" на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ТОВ "Метан-К" про стягнення боргу по заробітній платі та компенсацій,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ТОВ та просить стягнути з відповідача в його користь невиплачену заробітну плату за 2004-2008 роки в сумі 8195,21 грн, грошову компенсацію за невикористані відпустки з 2004 по 2008 роки в сумі 1811,79 грн, недоплачену заробітну плату за 2004-2008 роки в сумі 17137,55 грн, зобов’язати відповідача відрахувати із стягнутих сум внески до Пенсійного фонду.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.02.2010 року позов задоволено повністю.
Представник ТОВ "Метан-К" звернувся до апеляційного суду із скаргою на рішення та вказує, що воно винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, які є підставами для скасування рішення та винесення нового. Просить рішення скасувати та винести нове, яким в позові відмовити за пропуском строку звернення до суду з вимогою про отримання заробітної плати та компенсації.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення по наступних мотивах.
Із змісту судового рішення вбачається, що суд встановив наступні обставини: позивач наказом від 2.02.2004 року прийнятий тимчасово на роботу на ДП "Метан" інженером з налагодження і випробувань строком до 29.02.2004 року. Державне підприємство "Метан" реорганізовано в ТОВ "Метан-К", де позивач працював до 1.07.2008 року та звільнений за власним бажанням. Оплата праці за період роботи проводилась на підставі трудових контрактів, внаслідок чого заробітна плата позивача була значно меншою, ніж середня для працівників галузі. На підставі встановлених обставин суд стягнув з відповідача недоплату до середнього заробітку по галузі.
Суд також прийшов до висновку, що за період з 2004 по 2008 роки систематично відбувався простой не звини позивача, і йому слід оплатити час вимушеного простою в розмірі не нижче двох третин від середньої заробітної плати по галузі.
Суд також прийшов до висновку, що позивачу слід компенсувати грошима ненадання щорічних відпусток за період 2004-2008 років.
Колегія вважає, що висновки суду щодо нарахування та виплати всіх перерахованих коштів є передчасними та суперечать нормам матеріального права з наступних мотивів.
Із змісту позовних вимог та матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути доплату до середнього заробітку по галузі економіки, доплату за час вимушеного простою не з вини працівника, компенсацію за невикористані відпустки.
Всі перераховані кошти, які просить стягнути позивач є не заробітною платою, а компенсаційними виплатами. Строк звернення до суду за виплатою компенсацій встановлений ст. 233 КЗпП України у три місяці з дня, коли працівник дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права.
Про відсутність відпусток, оплати за період простою, про розмір та порядок нарахування заробітної плати позивач знав до свого звільнення 1.07.2008 року. До суду звернувся 23.03.2009 року, через 8 місяців 23 дні. Строки передбачені ст. 233 КЗпП України не є процесуальними, суд зобов’язаний застосувати їх незалежно від позиції сторін у справі. Прийшовши до висновку про порушення трудових прав позивача, суд мав відмовити в позові за пропуском позивачем строку звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Однак колегія вважає, що висновок суду про порушення відповідачем трудових прав позивача не ґрунтується на законі, а в позові слід відмовити за відсутністю підстав по наступних мотивах.
До висновку про роботу позивача на постійній основі на ДП "Метан" та ТОВ "Метан-К" суд прийшов на підставі записів у трудові книжці позивача.
Однак до такого висновку суд прийшов передчасно.
Із матеріалів справи вбачається, що 20.01.2004 року ОСОБА_6 звільнений з ДП НВК "Фотоприлад" на пенсію. 2.02.2004 року він прийнятий на роботу в ДП "Метан", яке 1.07.2008 року реорганізоване в ТОВ "Метан-К". 1.07.2008 року ОСОБА_6 звільнений з ДП "Метан" за власним бажанням. В листопаді-грудні 2008 року за зверненням ОСОБА_6 територіальною державною інспекцією праці проведена перевірка дотримання вимог законодавства про працю на ДП "Метан" та ТОВ "Метан-К". Із змісту акту перевірки державного інспектора праці від 1.12.2008 року вбачається, що директором ДП "Метан" внесено до трудової книжки ОСОБА_6 записи, які не відповідають змісту наказів № 4 від 2.02.2004 року та № 11/к від 1.07.2005 року. За порушення правил ведення трудових книжок директора двічі притягнуто до адміністративної відповідальності, але змін до трудової книжки він не вніс. У судовому засіданні директор ТОВ (який в 2004-2008 роках був директором ДП "Метан") показав, що до трудової книжки записи внесені у іншій редакції, ніж у наказах умисно, на прохання ОСОБА_6 якому записи необхідні для перерахунку в подальшому пенсії за віком.
За таких обставин у суда не було підстав при встановленні прав та обов’язків сторін керуватися змістом записів у трудовій книжці позивача.
В засідання колегії директором ТОВ надано оригінал наказу № 4 від 2.0.2.2004 року з якого вбачається, що позивач прийнятий тимчасово на роботу з 2.02.2004 року на підставі контракту. Із змісту копії контракту від 2.02.2004 року вбачається, що ст. 1 містить таке визначення: "Цей контракт є трудовим договором", а п. 4 встановлює види та строки виконання певного виду робіт. Строк виконання роботи встановлено до 29.02.2004 року. П. 5 встановлює розмір заробітної плати за виконання роботи у вставлений строк.
Із аналізу змісту документу під назвою "контракт" вбачається, що фактично між сторонами укладено строковий трудовий договір на виконання певного виду роботи та з фіксованою заробітною платою у разі її виконання. Після закінчення строку дії договору трудові відносини між сторонами припинено до підписання іншого договору у лютому 2004 року на тих же умовах.
Із змісту оригіналу наказу № 11-к від 1.07.2005 року вбачається, що оплата праці ОСОБА_6 проводиться на підставі трудових контрактів за фактично виконані роботи.
Представник ТОВ показав суду, що на підприємстві по причині відсутності об’ємів робіт на постійній основі працюють лише дві особи – директор та бухгалтер. Решту працівників залучають до роботи лише у випадку надходження замовлень. З кожним із залучених працівників, на період виконання певної роботи, укладають трудову угоду, яку називають "контракт". По закінченні дії угоди трудові відносини припиняються.
В матеріалах справи знаходяться всі угоди між ОСОБА_6 та ДП "Метан" під назвою "контракт" за період 2004-2008 роки. Зміст всіх угод однаковий, за своїм змістом всі вони є строковими трудовими договорами. За всіма договорами заробітна плата виплачена в повному об’ємі.
В період між роботою на ДП "Метан" ОСОБА_6 отримував пенсію.
При наявності строкового трудового договору відповідач не зобов’язаний доплачувати компенсацій до середнього заробітку по галузі за фактично виконану роботу, компенсувати грошима період, коли позивач не укладав трудовий договір і не працював, нараховувати відпустку чи грошову компенсацію за виконання разової роботи.
За таких обставин колегія вважає, що відповідач не допустив порушення законодавства про оплату праці і з наведених мотивів у позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 21, 23, 24, 36, 39-1, 83, 94, 233 КЗпП України, ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія
в и р і ш и л а :
апеляційну скаргу ТОВ "Метан-К" на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ТОВ "Метан-К" про стягнення боргу по заробітній платі та компенсацій задовольнити, рішення суду скасувати.
В позові ОСОБА_6 до ТОВ "Метан-К" про стягнення боргу по заробітній платі та компенсацій відмовити.
Рішення колегії може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя О.В. Качан