АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц–6571/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 30 - Журба С.О.
Доповідач в апеляційній
інстанції - Бородійчук В.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І., Демченка В.А.
при секретарі Макарчук Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 на додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8, Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про відшкодування шкоди.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
28 січня 2008 р. ОСОБА_6 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_8, Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про відшкодування шкоди.
Рішенням суду від 13 березня 2009 року позовні вимоги залишені без задоволення. Оскільки при прийнятті рішення судом не було вирішено питання розподілу судових витрат, додатковим рішенням суду від 03 грудня 2009 року з позивача було стягнуто на користь відповідача 500,00 грн. витрат на правову допомогу, на користь Держави - 51,00 грн. судового збору, а також 30,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 25 березня 2010 року через порушення процесуального закону означене вище додаткове рішення було скасоване, справа в частині розподілу судових витрат направлена на новий розгляд.
В ході судового розгляду питання про розподіл судових витрат ОСОБА_8 та його представник просили суд стягнути з ОСОБА_6 витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката, в сумі 500,00 грн., 51,00 грн. судового забору в сумі та 30,00 грн. витрат інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Представник ОСОБА_6 просила суд звільнити позивача від судових витрат враховуючи його матеріальний стан, а також те, що він є інвалідом і звільнений від сплати судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Прокурор відділу прокуратури Черкаської області Синецька О.Ю., яка брала участь в судовому розгляді з метою захисту інтересів позивача просила суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу та від сплати судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи звільнити.
Додатковим рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 серпня 2010 року стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 витрати на правову допомогу у розмірі 500 грн..
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Держави судовий збір в сумі 51 грн. та на користь місцевого бюджету 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 просять скасувати додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 серпня 2010 року як незаконне, а справу направити на новий судовий розгляд.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинне бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам рішення районного суду не відповідає.
Так, колегією суддів встановлено, що 10 листопада 2008 року адвокатом ОСОБА_10 була видана квитанція № б/н громадянину ОСОБА_8, в якості характеру доручення вказано: цивільна справа на боці відповідача про відшкодування шкоди.
Відповідно до ст..12 Закону України «Про адвокатуру» оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. В матеріалах справи відсутні докази про укладання такої угоди, так як і самому ордері відсутній запис про підставу розрахунку відповідача з адвокатом.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 “Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави” затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних справ.
Додатком до цієї постанови встановлено, що розмір компенсації витрат, пов’язаних із правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Виходячи з аналізу змісту ст. ст. 84, 88 ЦПК України судові витрати на правову допомогу – це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов’язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи.
Ухвалюючи рішення про стягнення з позивача на користь відповідача на підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати в розмірі 500 грн., суд першої інстанції у порушення вимог ст. 212 ЦПК України, не надав належної оцінки, допустимості та достовірності доказам щодо витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст. 82 ЦПК України внаслідок незадовільного майнового стану сторони суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати. Ця норма стосується витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відповідно до ч. 3 ст. 79 ЦПК належать: 1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення; 2) витрати на правову допомогу; 3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Позивач надав докази суду, які підтверджують його незадовільний майновий стан, а тому колегія суддів вважає за можливе звільнити його від оплати судових витрат пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням та судового збору.
За таких обставин рішення районного суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_8 про стягнення витрат на правову допомогу та про звільнення позивача від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та судового збору.
А тому, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити частково, а додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8, Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про відшкодування юстиції про відшкодування шкоди скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_11 про стягнення з позивача витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги в сумі 500 грн.
Звільнити ОСОБА_6 від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30 грн. та судового збору у розмірі 51 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : /підпис/
Судді : /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя В.Г. Бородійчук