АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц–6361/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 30, 33 - Драник Н.П.
Доповідач в апеляційній
інстанції - Бородійчук В.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І., Демченка В.А.
при секретарі Голобородько С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління МВС України в Черкаській області про відшкодування матеріальної та стягнення моральної шкоди.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
22 травня 2009 року позивач звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до відповідача, зазначаючи, що 07.05.2006 року працівником Управління карного розшуку УМВС України в Черкаській області ОСОБА_7 в присутності начальника зазначеного підрозділу ОСОБА_8 під час проведення розшукових заходів по розкриттю вбивства працівника слідчого управління ОСОБА_9 у нього( позивача) був вилучений мобільний телефон марки «Сіменс С 65» та чотири сім карти різних операторів мобільного зв»язку. На той час він працював слідчим слідчого управління УМВС України в Черкаській області. Станом на 07.05.2006 року в провадженні прокуратури Придніпровського району перебувала кримінальна справа, яка була порушена за вказаним злочином. Перед вилученням телефону, постанова про проведення виїмки йому не пред’являлась, відповідний протокол не складався. Було складено «протокол добровільної видачі»в якому не зазначено серійного номеру, ні ІМЕЛ телефону. В даному документі було зазначено, що телефон та сім картки будуть зберігатися у прокуратурі Придніпровського району м. Черкаси. Але вони туди не направлялись. У зв’язку з вилученням телефону, він був позбавлений можливості ним користуватися, а тому в серпні 2006 року придбав новий мобільний телефон вартістю 1638 грн. 30 коп. та стартовий пакет вартістю 100 грн. В січні 2009 року письмово звернувся до начальника 24 відділу внутрішньої безпеки з проханням провести службову перевірку та встановити місце перебування телефону та карток. В лютому 2009 року отримав листа із УМВС в Черкаській області про те, що вилучені речі майже три роки «зберігалися» в службовому кабінеті начальника УКР ОСОБА_9, а після звернення , були направлені до СУ УМВС для приєднання до матеріалів справи. 16.02.2009 року старший слідчий СУ УМВС ОСОБА_10 повідомив, що дійсно отримав з УКР УМВС поліетиленовий пакет в якому знаходилися телефон та сім картки. Він показав даний пакет, він був зав’язаний ниткою та опечатаний паперовою біркою, на якій мались прізвища та підписи працівників УКР УМВС і стояла дата опечатування 7.05.2006 року. На бірці не було прізвища ОСОБА_11, який складав протокол, а працівники які підписали бірку на той час в приміщенні кабінету були відсутні, а тому він( позивач) дійшов до висновку, що допущено фальсифікацію, і телефон, який направлений до СУ УМВС не є його власністю, хоча і схожий на той, що був вилучений. А тому на пропозицію слідчого отримати телефон і дві сім картки, відмовився. Таким чином, незаконними діями працівників УКР УМВС України в Черкаській області йому завдано матеріальної та моральної шкоди, що складає 3738 грн. 30 коп., яку і просить стягнути на його користь з відповідача та визнати дії працівників УМВС України в Черкаській області такими, що суперечать діючому законодавству України. Просив стягнути також судові витрати, понесені ним при подачі позову.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та збільшив позовні вимоги, просив стягнути в відповідача на його користь 1500 грн. вартості вилученого телефону; 1638 грн.30 коп. вартість телефону, купленого в замін вилученого; 100 грн. вартість нового стартового пакету; 400 грн. вартість 4-х вилучених сім карток, 100 грн., кошти, які були на рахунках 4-х вилучених сім карток.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення - 500 грн., судовий збір 51 грн. та 3000 грн. моральної шкоди, всього 7289 грн. 30 коп..
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 серпня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 серпня 2010 року як незаконне та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Частина 1 ст. 1176 ЦК України містить виключний перелік органів державної влади, а також виключний перелік їх незаконних рішень, дій чи бездіяльності, що спричинили завдання шкоди.
Право на відшкодування шкоди виникає у разі постановлення судом виправдувального вироку, скасування незаконного вироку суду, закриття кримінальної справи органом попереднього (досудового) слідства.
Відповідно до Положення про застосування ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства Юстиції України, Генеральної Прокуратури та Міністерством Фінансів України від 04 березня 1996 року № 5/5/3/41, майно повертається в натурі.
Судом встановлено, що позивачем добровільно виданий мобільний телефон «Сіменс С-65» та сім картки, що підтверджується протоколом добровільної видачі від 07 травня 2006 року, підписаного власноручно ОСОБА_6 в присутності понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_13. Також встановлено і той факт, що ОСОБА_6 було запропоновано отримати мобільний телефон «Сіменс С-65» та сім картки, але він відмовився його отримувати, мотивуючи тим, що телефон не його. Проте, при розгляді справи як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, ОСОБА_6 не зміг суду пояснити та надати докази того, що телефон, який йому повертали не його.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
ОСОБА_6 не навів суду належних доказів того, що працівниками УМВС відносно ОСОБА_6 скоювалися дії, перелічені ч. 1 ст. 1176 ЦК України, тому колегія суддів вважає правильним висновок районного суду про відмову в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування майнової шкоди.
Оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння матеріальної шкоди та розміру такої шкоди, тому колегія суддів погоджується з висновком районного суду в тому, що немає підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, а судове рішення в цій частині вважає правильним та законним.
Таким чином, колегія суддів також вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, постановив правильне по суті і справедливе рішення.
Доводи апелянта не є суттєвими, були предметом дослідження суду і не дають підстав для задоволення апеляційної скарги.
А тому, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління МВС України в Черкаській області про відшкодування матеріальної та стягнення моральної шкоди залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя В.Г. Бородійчук