АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-6196/2010 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія - 37 Іванов А.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Захарова А.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«20» жовтня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Іваненка В.Д.
суддів Захарової А.Ф., Качана О.В.
при секретарі Кушталь І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 21 липня 2010 року по справі за заявами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про скасування заходів забезпечення позову.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_6, яка підтримала доводи апеляційної скарги, судова палата,-
в с т а н о в и л а:
В провадженні Звенигородського районного суду Черкаської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 до Звенигородської міської ради, третя особа ОСОБА_9 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В липні 2010 року ОСОБА_6 подала до суду заяву про забезпечення позову та просила постановити ухвалу, якою заборонити ОСОБА_8 будь-які дії по виготовленню документів на право власності на спадкове майно, а саме на:
- домоволодіння АДРЕСА_1
- земельну ділянку, розміром 708 кв.м по АДРЕСА_1
Ухвалою Звенигородського районного суду від 01 липня 2010 року заяву ОСОБА_6 задоволено.
19 липня 2010 року ОСОБА_9 та ОСОБА_8 подали до суду заяву про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 21 липня 2010 року заяву задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову згідно ухвали Звенигородського районного суду від 01.07.2010 року.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_6 подала на неї апеляційну скаргу, просила ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 21 липня 2010 року про скасування заходів забезпечення позову від 21.07.2010 скасувати як незаконну, залишивши в силі ухвалу Звенигородського районного суду від 01 липня 2010 року.
Обговоривши матеріали справи, судова палата вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
По справі встановлено, що в провадженні Звенигородського районного суду Черкаської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 до Звенигородської міської ради, третя особа ОСОБА_9 - про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер дід ОСОБА_7 – ОСОБА_11, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно: будинковолодіння по АДРЕСА_1, автомобіль «БМВ», держ.номер НОМЕР_1, 1986 року випуску, земельну ділянку, розміром 708 кв.м. та грошові вклади.
Так як син спадкодавця, а батько ОСОБА_7 – ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, то ОСОБА_7 нарівні з дружиною спадкодавця ОСОБА_13 – спадкоємцем 1 черги, має право як – спадкоємець за правом представлення відповідно до ст.1266 ЦК України на спадкування тієї частки спадщини, яка б належала її батькові, якби він був живий на час відкриття спадщини.
З метою отримання і оформлення спадкового майна ОСОБА_7 21.06.2008 року звернулася до Звенигородської державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину по закону, на що отримала відповідь щодо того, що свідоцтво про право на спадщину видано 22.09.2005 року на користь ОСОБА_13 на грошові вклади, а заявником пропущений шестимісячний строк звернення до нотаріуса. В зв’язку з цим ОСОБА_6 звернулася до суду в інтересах ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Встановлено, що рішенням Звенигородського районного суду від 16.11.2009 року ОСОБА_7 визначено додатковий строк в три місяці для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Однак, звернувшись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, отримала 30.12.2009 року письмову відповідь, в якій пропонувалось звернутись до суду із заявою про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, отриманого вже після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_13 спадкоємцем за заповітом останньої ОСОБА_9. (ар.спр. 12; 2).
По справі встановлено, що нотаріально оформлене свідоцтво про право на спадщину за заповітом видано ОСОБА_9 02 березня 2010 року, а 04 березня 2010 року ОСОБА_9 за договором купівлі-продажу продала ОСОБА_8 жилий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці, розміром 708 кв.м., які входили до спадкового майна після смерті діда ОСОБА_7 – ОСОБА_11, на яке заявниця претендує.
В зв’язку з цим 01.07.2010 року ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, просила постановити ухвалу про заборону відчуження, а також заборонити будь-які дії по виготовленню документів на право власності на спадкове майно, а саме: автомобіль БМВ 5/1 1986 року випуску, держзнак НОМЕР_1; домоволодіння по АДРЕСА_1 земельну ділянку, розміром 708 кв.м. за цією ж адресою.
Ухвалою Звенигородського райсуду Черкаської області від 01 липня 2010 року зазначена заява ОСОБА_6 про забезпечення позову була задоволена. Заборонено ОСОБА_8 будь-які дії по виготовленню документів на право власності на спадкове майно, а саме: домоволодіння по АДРЕСА_1 і земельну ділянку, площею 708 кв.м., розташовану за цією ж адресою в м.Звенигородка Черкаської області (ар.5).
19.07.2010 року ОСОБА_8 звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, прийнятих вищевказаною ухвалою Звенигородського райсуду від 01 липня 2010 року, посилаючись на те, що останньою порушується її право власності на придбане нею майно за договором купівлі-продажу у ОСОБА_9, що вона не є стороною чи зацікавленою особою по справі за спірними відносинами між ОСОБА_7 і ОСОБА_9
Аналогічну заяву подано до суду і ОСОБА_9
Задовільняючи заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про скасування заходів забезпечення позову, суд виходив з того, що зникла потреба у забезпеченні даного позову.
Проте, з цим не можна погодитися, виходячи з викладених обставин справи.
В даний час ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 оспорює право останньої на майно у вигляді будинковолодіння по АДРЕСА_1 і земельної ділянки, розміром 708 кв.м. розташованої за цією ж адресою в м. Звенигородка Черкаської області, що належать за договором купівлі-продажу ОСОБА_8, але входили до спадкового майна після смерті діда заявниці, на яке остання має право.
Крім того, скасовуючи заходи забезпечення позову, суд взагалі не мотивував свій висновок, не з’ясувавши належним чином обставини щодо цього, не впевнився, що не існує загрози щодо невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7
Таким чином, судом порушено порядок, встановлений для вирішення поставленого питання, в зв’язку з чим ухвала суду, що оскаржується, підлягає до скасування, як необґрунтована з поверненням справи до суду першої інстанції на новий розгляд по суті поставленого питання.
Керуючись ст.ст. 303; 304; 307; 312, 314 ЦПК України, судова палата,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 задоволити частково.
Ухвалу Звенигородського райсуду Черкаської області від 21 липня 2010 року скасувати, повернувши дану справу до суду першої інстанції на новий розгляд по суті поставленого питання.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя А.Ф. Захарова