АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-6013/2010 р Головуючий по першій інстанції
Категорія: 27 Прокулевич В.С.
Доповідач в апеляційній інстанції
Качан О.В.
РІШЕННЯ
іменем України
3 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Іваненка В.Д.
суддів Качана О.В., Захарової А.Ф.
при секретарі Макарчук Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 липня 2010 року по справі за позовом ВАТ КБ "Надра" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и л а :
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що відповідно до кредитного договору "Автопакет" № 08/2007/840к383 від 29 травня 2007 року банк надав відповідачці кредит в розмірі 7 493,07 доларів США на придбання автомобіля строком до 18 травня 2014 року. ОСОБА_3 систематично порушує умови кредитного договору щодо сплати щомісячних платежів. Станом на 13 травня 2010 року заборгованість відповідачки становить 8 358,30 доларів США, що еквівалентно 66 247,05 грн
Представник позивача просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 липня 2010 року позовні вимоги ВАТ КБ "Надра" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором в розмірі 66 247,05 грн та судові витрати в розмірі 782,47 грн
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку. Вказує, що дане рішення незаконне, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Банк вилучив автомобіль для продажу, але не провів жодних дій для його реалізації. Просить рішення скасувати, зменшити суми виплат за позовом банку, оскільки представник банку ввів її в оману при вилученні автомобіля. Зменшуючи суми виплат просить врахувати її тяжкий матеріальний стан в зв’язку із втратою роботи.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши доводи апеляції та матеріали справи, колегія вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення по наступних мотивах.
Сторонами не оспорюються наступні обставини.
Між сторонами 29.05.2007 року укладено кредитний договір "Автопакет", за яким банк надав відповідачці кредит на купівлю автомобіля. Куплений автомобіль було передано по договору у заставу банку. В зв’язку з невиконанням умов договору 29.04.2009 року автомобіль було вилучено представником банку у власника для його зберігання та реалізації. Договір кредитування не розірвано.
28.05.2010 року кредитором подано позов про стягнення боргу по кредиту, відсоткам, нарахованої пені за невиконання зобов’язання по кредиту.
Спору по сумі основного боргу, який складає 6468,31 доларів США, або 51267,18 грн, між сторонами немає.
Оскільки дію договору не припинено, позивач на законних підставах нарахував відсотки за користування кредитом в сумі 1523,91 доларів США, або 12078,36 грн. Підстав для зміни розміру нарахованих відсотків колегія не вбачає.
Вимоги апеляції про зменшення розміру нарахованої пені слід задовольнити з наступних міркувань.
Пеня – це один із різновидів неустойки. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшено судом за наявності обставин, що мають істотне значення.
Пеня нарахована за період з травня 2009 року по травень 2010 року. Як вбачається із матеріалів справи, 29.04.2009 року представником банку вилучено автомобіль, куплений за надані кредитні кошти. Мета вилучення вказана в аті вилучення – "з метою зберігання та подальшої реалізації". Зобов’язання щодо зберігання банк виконав, однак на протязі 2009-2010 років жодної дії для реалізації не вчинив. В засіданні колегії представник банку показав, що намірів реалізувати в будь-який спосіб автомобіль банк не мав. Звернення стягнення на заставлене майно є правом, а не обов’язком банку, тому банк має право в будь-який момент відмовитись від дій по його реалізації.
Колегія вважає, що вчинивши перший етап дій по реалізації предмету застави, а потім відмовившись від звернення стягнення на заставлене майно, банк повинен був повідомити про своє рішення боржника. Боржник, достовірно знаючи про відсутність намірів банку продати автомобіль, міг вчинити свої певні дії по його реалізації для скорішого погашення кредиту.
Не попередивши боржника про свою відмову від реалізації предмета застави, банк своєю бездіяльністю сприяв збільшенню обсягу його цивільної відповідальності, оскільки продовжувалось нарахування відсотків та пені.
Наведені обставини – бездіяльність працівників позивача, скрутне матеріальне становище боржника, яка втратила роботу та взагалі не має заробітку, колегія вважає істотними, які дають право зменшити розмір пені до 300 грн.
Керуючись ст. 551 ЦК України, ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія
в и р і ш и л а :
апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 липня 2010 року по справі за позовом ВАТ КБ "Надра" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково, рішення суду змінити.
Зменшити розмір стягненої рішенням суду пені та стягнути з ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ "Надра" 300 грн пені.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення колегії та рішення суду набувають законної сили з моменту проголошення рішення колегії та можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів з дня проголошення рішення колегії.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя О.В. Качан