А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Ч Е Р К А С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
Справа № 11-780/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ч.2 ст.186 Пироженко С.А.
КК України Доповідач в апеляційній інстанції
Мунько Б.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«07» грудня 2010 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Мунько Б.П.
суддів Соломки І.А., Поєдинка І.А .
за участю прокурора Ємельянової О.В .
адвоката ОСОБА_3
розглянула кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.09.2010 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець с. Вереміївна Чорнобаївського району Черкаської
області, проживаючого в АДРЕСА_1
раніше судимий: 25.05.2010 року Соснівським районним судом м.
Черкаси за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, 70 КК України – до 3-х років
позбавлення волі, на підставі ст.104 КК України звільнений від
відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки,
засуджений за ч.2 ст.186 КК України до чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до покарання призначеного за вироком, частково приєднано покарання призначене за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 травня 2010 року та остаточно ОСОБА_4 визначено до відбуття чотири роки та один місяць позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 залишений попередній – тримання під вартою, а початок строку відбування покарання рахується з 09 липня 2010 року, зарахувавши в строк відбутого покарання термін попереднього ув’язнення.
Судом вирішена доля речових доказів відповідно до вимог ст.81 КПК України.
Згідно вироку суду ОСОБА_4 був засуджений за те, що він, повторно, 08.07.2010 року близько 16.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля магазину «Абсолют» по вул. Менделєєва в м. Черкаси, відкрито заволодів чужим майном, яке виразилося в тому, що він, перебуваючи за вказаною адресою разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, отримавши на тимчасове зберігання від ОСОБА_5 сумку, вирішив таємно заволодіти грошима, які в ній знаходилися. Після чого, вважаючи, що за ним ніхто не спостерігає, намагався піти з місця події, але його дії були викриті ОСОБА_6, який звернувся до нього з вимогою повернути майно, яке він утримував, на що він, розуміючи, що його злочинні дії викриті, з майном, яке утримував, втік з місця події і таким чином, він відкрито, умисно з корисливих мотивів викрав майно на зальну суму 1063 грн., чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурором до початку апеляційного провадження по справі подані зміни до апеляції, в яких він просить скасувати вирок суду з підстав неповноти судового слідства та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, оскільки:
- в оригіналі вироку, який знаходиться в матеріалах кримінальної справи, при кваліфікації дій підсудного судом зайво вказано кваліфікуючу ознаку – вчинення злочину із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого. Вказана кваліфікуюча ознака не інкримінувалась підсудному на досудовому слідстві та не підтверджена матеріалами справи;
- відповідно до ст.67 КК України якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує. Так, судом 1 інстанції при постановленні обвинувального вироку в порушення вимог ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання, зазначено повторність;
- згідно протоколу судового засідання підсудний по суті пред’явленого обвинувачення не допитувався, а в протоколі лише зазначено факт визнання вини у вчиненні інкримінованого йому злочину;
- відповідно до протоколу судового засідання (а.с.177) судом фактично не досліджувались характеризуючи дані на підсудного.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала зміни до апеляції та просила скасувати вирок суду 1 інстанції, засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3, які просили вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення, а вирок суду підлягає скасуванню у зв’язку з істотним порушенням судом вимог кримінально-процесуального закону.
Винність засудженого ОСОБА_4 у вчинені злочину, за який він засуджений визнана судом доведеною в порядку ч.3 ст.299 КПК України і в апеляції ніким не оскаржується.
Відповідно до вимог ст.299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності позиції, а також роз’яснює їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
Як вбачається з протоколу судового засідання та вироку суду, суд прийняв рішення про дослідження доказів, обмежившись допитом підсудного. За даними цього протоколу підсудному ОСОБА_4 судом не було роз’яснено зміст ч.3 ст.299 КПК України, судом не з’ясовано чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, підсудний не був попереджений про наслідки розгляду справи в спрощеному порядку, а саме: засуджений в подальшому позбавляється права звертатись з апеляцією на вирок суду з мотивів недоведеності вини, правильності кваліфікації вчиненого злочину та розміру задоволеного цивільного позову.
Крім цього, згідно протоколу судового засідання підсудний по суті пред’явленого обвинувачення фактично не допитувався, а в протоколі лише зазначено факт визнання ним вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, в той час як у відповідності до ч.5 ст.299 КПК України «допит підсудного, якщо тільки він не відмовляється від дачі показань, провадиться обов’язково».
За таких обставин рішення суду про дослідження доказів в порядку ч.3 ст.299 КПК України є невірним, порушує процесуальні права учасників процесу та привело до істотного порушення вимог кримінально-процесуального законодавства.
Тому з огляду на викладене вирок суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366, 379 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Зміни до апеляції прокурора задовольнити частково.
Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.09.2010 року відносно ОСОБА_4 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду в той же суд, але в іншому складі.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Черкаської області Б.П. Мунько