АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-773/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія ч.1 ст.122, ч.2 ст.186 КК України Задорожній В.П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Пальонний В.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Пальонного В.С.
суддів Суходольського М.І., Охріменка І.К.
за участю прокурора Кожушко Н.В.
потерпілого ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Драбівського району Задорожної О.І., яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 26 серпня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Зазначеним вироком суду першої інстанції
ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і
мешканець сАДРЕСА_1
громадянин України, українець, з базовою
середньою освітою, неодружений, непрацюючий, судимий 17.03.2010 року
Драбівським районним судом за ч.3 ст.185 КК
України до 3 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки
засуджений за ч.1 ст. 122 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим йому визначено остаточне покарання – 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст..71 КК України до призначеного покарання приєднано частково невідбуте покарання за вироком Драбівського районного суду від 17.03.2010 року і остаточно визначено до відбування 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задоволено частково: з засудженого ОСОБА_7 стягнуто на його користь 2000 грн. в відшкодування моральної шкоди.
Згідно вироку ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він 20 квітня 2010 року близько 12 год. у власному житловому будинку по АДРЕСА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, умисно під час сварки, що виникла на грунті неприязних відносин, маючи на меті спричинити тілесні ушкодження, наніс численні удари руками та ногами в голову та грудну клітку ОСОБА_6 і спричинив йому середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді синця лівого плеча, перелому 5,6,7,8 ребер зліва.
Він же 20 квітня 2010 року близько 12 год.10 хв. у власному житловому будинку по АДРЕСА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, відкрито викрав у ОСОБА_6 пачку цигарок «Прима» вартістю 3 грн. 75 коп. та гроші в сумі 50 грн., чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 53 грн. 75 коп.
В апеляції прокурор Задорожна О.І., не заперечуючи доведеності вини засудженого у вчиненні інкримінованих йому злочинів та правильності кваліфікації його дій, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості та вказуючи, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ОСОБА_7 злочинів, один з яких відноситься до категорії тяжких, а другий посягає на суспільні відносини у сфері охорони життя та здоров’я людини, просила скасувати вирок Драбівського районного суду від 26.08.2010 року щодо засудженого ОСОБА_7 і постановити новий вирок, яким призначити йому покарання на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків у виді 6 років позбавлення волі.
До початку розгляду справи в апеляційному суді прокурор внесла зміни до апеляції, в яких, посилаючись на помилковість застосування судом такої пом’якшуючої покарання засудженого ОСОБА_7 обставини, як щире каяття, просить вирок суду першої інстанції змінити, виключивши її з його мотивувальної частини.
В решті вирок суду просить залишити без змін.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію в зміненому вигляді, пояснення засудженого ОСОБА_7, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість вироку суду першої інстанції в межах апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до ст..365 КПК України вирок, ухвала чи постанова суду першої інстанції перевіряються апеляційним судом в межах апеляції.
Висновок суду щодо винності засудженого у вчиненні злочинних діянь, за які його визнано винним і засуджено, ґрунтується на достатній кількості доказів, які детально перевірялись під час судового розгляду справи та отримали юридичну оцінку і він ніким не оспорюється, як і відповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Прокурор ставить питання про зміну вироку шляхом виключення з його мотивувальної частини такої пом’якшуючої покарання засудженого обставини, як щире каяття.
У відповідності з п.1 ч.1 ст.66 КК України щире каяття передбачає критичну оцінку особою своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини та готовності нести кримінальну відповідальність за вчинений злочин.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково, а цивільний позов потерпілого не визнав взагалі.
Така позиція засудженого не свідчить про критичну оцінку ним своєї злочинної поведінки та готовність нести кримінальну відповідальність за вчинений злочин, а тому колегія суддів вважає, що суд помилково врахував йому як обставину, що пом’якшує покарання, щире каяття і зазначена обставина підлягає виключенню з мотивувальної частини вироку.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію старшого помічника прокурора Драбівського району Задорожної О.І. задовольнити.
Вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 26 серпня 2010 року відносно ОСОБА_7 змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку обставину, яка пом’якшує покарання, – щире каяття.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
З оригіналом згідно
Суддя В.С.Пальонний