Справа № 22-ц-6545 Головуючий 1 інст. – Рєзнікова С.С.
Категорія: відшкодування шкоди Доповідач – Кірсанова Л.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого – судді: Пилипчук Н.П.,
суддів: Кірсанової Л.І., Трішкової І.Ю.,
при секретарі Козир Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 16 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2009 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_5 та просила стягнути з нього на її користь суму заподіяних в наслідок ДТП автомобілю ЗИЛ - 4741; держномер НОМЕР_1, що належить їй на праві власності, матеріальних збитків у сумі 19318 грн. 18 коп., витрати з проведення експертизи автомобіля та поштове повідомлення про час проведення експертизи у сумі 462, 01 грн. та суму заподіяної моральної шкоди у розмірі 20000 грн. В ході розгляду справи було встановлено, що автомобіль ДАФ з причепом знаходився у користуванні за договором оренди транспортного засобу у приватного підприємця ОСОБА_1, який ухвалою суду від 26.03.2010 р. був замінений на відповідача по справі замість ОСОБА_5
В обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на те, що 20 червня 2008 року приблизно в 03 год. 50 хв. на 565 км. автодороги Київ- Харків- Довжанський – Ростов між населеними пунктами с. Іванівна та Волохов Яр Чугуївського району Харківської області на правому узбіччі, у зв”язку з заміною колеса, зробив вимушену зупинку автомобіль ЗИЛ – 4741 держномер НОМЕР_1, який рухався зі сторони м. Харкова, завантажений хлібобулочними виробами. Вищевказаним автомобілем, що належить позивачці ОСОБА_3, керував за довіреністю від 19.08.2006 р. водій ОСОБА_6
В цей час за автомобілем ЗИЛ у попутному напрямку рухався автомобіль ДАФ під керуванням ОСОБА_4, що належить на праві власності ОСОБА_7 Під час керування водій ОСОБА_4 не вибрав безпечну швидкість руху з урахуванням дорожньої обстановки, проявив неуважність та скоїв наїзд на автомобіль ЗИЛ, що стояв на правому узбіччі, після чого автомобіль ЗИЛ перекинувся в кювет.
Постановою від 15.07.2008 р. Чугуївського міського суду ОСОБА_8 визнаний винним у скоєнні вказаного ДТП та підданий адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Вказана постанова набрала законної сили.
Внаслідок наїзду на автомобіль ЗИЛ , йому спричинені механічні ушкодження деформація та розриви обшивки фургону, пошкоджено кронштейне кріплення ресори, чулка заднього мосту, трьох коліс у зборі, задньої панелі кабіни, бампера та інше. Згідно висновку експертизи вартість відновлюваного ремонту автомобіля ЗИЛ складає 19318, 18 грн. Витрати на проведення експертизи склали 456, 35 грн., вартість поштових повідомлень про огляд автомобіля склала 5, 66 грн., а усього 462, 01 грн.
Крім того, поряд з причиненими матеріальними збитками, власниця автомобіля ЗИЛ вважає, що їй спричинена і моральна шкода. Моральна шкода пов’язана з тривалою неможливістю користування автомобілем ЗИЛ , втратою можливості займатися своїм бізнесом - доставкою та торгівлею хлібо - булочними виробами. Також після поганої новини - у власниці автомобіля ЗИЛ- позивачки ОСОБА_3 погіршився стан здоров”я. В зв”язку з цим з 23.06.2008 р. до 19.07.2008 року вона знаходилася у лікарні з діагнозом порушення серцево – судинної та нервової системи. Спричинену ДТП моральну шкоду позивачка оцінила у 20000 грн.
Справа розглянута в відсутності відповідача та третьої особи, які будучи належним чином сповіщеними , у судове засідання не з’явилися.
Представник відповідача – ОСОБА_2 позов не визнав. Зазначав, що автомобіль знаходився в оренді у ОСОБА_1 Керував автомобілем на підставі трудового договору ОСОБА_4 Відповідач не брав участі у огляді транспортного засобу ОСОБА_3, так як був залучений до участі у справі після пред’явлення позову та пізно отримав виклик на проведення експертизи. Висновок проводився після спливу більш ніж місяця від дати ДТП. На його погляд це є підставою вважати про те, що ті пошкодження, які констатовані експертом, могли бути спричинені і після ДТП. Моральна шкода не обґрунтована та значно завищена.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської обл. від 16 квітня 2010 року позовні вимоги задоволені . Стягнуто з відповідача на користь позивачки матеріальна шкода в сумі 19318, 18 грн. та моральна шкода 20000 грн. Також з відповідача стягнуті витрати по проведенню експертизи 462, 01 грн., судові витрати - судовий збір 293, 128 грн. та витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи – 30 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом вимог матеріального та процесуального права при розгляді справи, просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд до районного суду в іншому складі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на ті ж обставини, що і в суді першої інстанції. Крім того зазначає, що позивач не довела , що внаслідок ДТП їй була спричинена моральна шкода.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Задовольняючи позовні вимоги районний суд виходив з того, що в скоєні ДТП винний водій автомобіля ДАФ ОСОБА_4, внаслідок чого позивачу спричинена матеріальна та моральна шкода.
Колегія суддів погоджується з висновками суду в частині спричинення матеріальної шкоди ОСОБА_3 за виною водія автомобіля ДАФ ОСОБА_4
З матеріалів справи убачається, що 20.06.2008 року між насаленими пунктами с. Іванівка та Волохів Яр Чугуївського району Харківської області водій ОСОБА_4 допустив ДТП, рухаючись на автомобілі ДАФ, держномер НОМЕР_2 з причепом Кроне в попутному напрямку по відношенню автомобіля ЗИЛ – 4741, який стояв на узбіччі дороги, в тому ж напрямку. Здійснив наїзд на автомобіль ЗИЛ, що належить ОСОБА_3, завдавши вказаному автомобілю механічних пошкоджень.
Даний факт підтверджується постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 15.07.2008 року та досліджених у ході судового засідання суду першої інстанції протоколом огляду ДТП від 20.06.2008 р. та схемою ДТП від 20.06.2008 р.
Під час ДТП за кермом автомобіля ДАФ знаходився водій ОСОБА_4, а автомобіль перебував у користуванні за договором оренди транспортного засобу в веденні ОСОБА_1 ( а. с. 110- 117).
ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КпАП України та підданий адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Вказана постанова набрала законної сили ( а. с. 7 – 10).
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обов’язок по відшкодуванню матеріальної шкоди, спричиненої ДТП, покладається на відповідача.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, яка передбачає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнову шкоду, завдану неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.2 ст. 1187 , 1192 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Розмір збитків, який підлягає відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно висновку про незалежну оцінку матеріальних збитків, нанесених власнику автомобіляч ЗИЛ, що належить ОСОБА_3, величина матеріальних збитків складає 19318, 18 коп. ( а. с. 19- 42). Вартість проведеної експертизи складає 456, 35 грн., що підтверджується квитанцією по сплату вказаної суми, повідомлення про проведення експертизи коштували позивачці 5 грн. ( а. с. 12, 15).
В зв”язку з наведеним рішення районного суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачки матеріальної шкоди в сумі 19318, 18 грн. та витрат на проведення експертизи є доведеним та обґрунтованим. Підстав для його зміни або скасування в цій частині судова колегія не убачає.
Між тим, рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 20 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди ухвалене без врахування вимог закону.
Відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України та роз’яснень, які містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової шкоди)” розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема , враховується стан здоров”я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих, виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
В зв”язку з наведеним стягнення на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 20000 грн. не відповідає глибині фізичних та душевних страждань позивачки, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації. Тому сума моральної шкоди в розмірі 20000 грн. не є розумною і справедливою.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про необхідність змінити рішення суду в частині стягнення моральної шкоди з 20000 грн. до 3000 грн.
В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.
Відповідно, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.3 ч. 2 ст. 307, ст. ст. 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія –
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 16 квітня 2010 року змінити, зменшивши суму стягнутої моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП , на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_1 з 20000 грн. до 3000 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України в 2-місячний термін з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді