Справа № 22- 29- 2010р. Головуючий
Категорія: про стягнення шкоди 1 інстанції – Прошутя І.Д.
Доповідач – Кірсанова Л.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 15 ” липня 2010 р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Пилипчик Н.П.
Суддів - Кірсанової Л.І.
Трішкової І.Ю.
при секретарі - Козир Л. В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну
справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від “21 ” липня 2009 р.
по справі за позовом ОСОБА_3 до КП «Жилкомсервіс», КП «Харківкомуночиствод», Департаменту житлового господарства виконкому Харківської міської ради, третя особа ОСОБА_4 про відшкодування майнової і моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
В липні 2008 року позивачка звернулася до суду з вказаною заявою. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що їй на праві власності належить квартира за адресою АДРЕСА_1., в якій вона мешкає разом з сином ОСОБА_4 Утриманням будинку та прибудинкової території займається КП «Жилкомсервіс» Червонозаводського району. 09.05.2007 року після зливи відбулося залиття її квартири внаслідок пошкодження даху та витікання гарячої води. КП «Жилкомсервіс» не прийняв своєчасних заходів щодо ліквідації причин аварії. В наслідок затоплення квартири були пошкоджені стіни, стеля у всій квартирі. У зв»язку з цим їй завдана була матеріальна на суму 6898 грн. Також зазначала, що 06.02.2007 року було первинне залиття, про що вона 07.02.2007 року подала заяву до КП «Жилкомсервіс» Червонозаводського району м. Харкова. Заходи реагування прийняті не були і на протязі чотирьох місяців відбулося поступове залиття квартири. 10.05.2007 року та 09. 06.2008 року за участю представника КП «Жилкомсервіс» складені акти обстеження квартири. 10.05.2007 складений акт обстеження ливневого стояка. У зв”язку з неправомірними діями КП «Жилкомсервіс» їй також завдана моральна шкода , так як був порушений звичайний ритм життя, погіршилося її здоров»я, вона почувала себе не спокійною та роздратованою. Спричинену моральну шкоду вона оцінила в 1000 грн. Спочатку позивачка просила зобов’язати відповідача провести відновлювальний ремонт чи стягнути майнову шкоду без зазначення суми та стягнути моральну шкоду 1000 грн. Потім уточнила позовні вимоги та просила стягнути майнову шкоду 6898 грн. відповідно договірної вартості ремонту квартири ( а. с. 91,92) та моральну шкоду в сумі 1000 грн.
Представник КП «Жилкомсервіс» позов не визнав. Вважає себе неналежним відповідачем, так як КП «Жилкомсервіс» не являється власником будинку, в якому проживає позивач, не є розподільником коштів за послуги з капітального та поточного ремонту і не має ліцензій на проведення будівельних робіт.
Представник КП «Харківкомуночиствод» також вважає себе неналежним відповідачем по справі. Пояснив, що між КП «Харківкомуночиствод» та КП «Жилкомсервіс» 31 серпня 2007 року укладено договір з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем водовідведення житлових будинків. Згідно цього договору ( п. п. 1.1, 10.1) обов»язки щодо обслуговування водостоків настають з 01 вересня 2007 року, а затоплення відбулося 09.05.2007 року. Тому на час затоплення КП „Харківкомуночиствод” не несе відповідальності за неналежний технічний стан внутрішньо будинкових водостоків в будинку, де проживає позивачка.
Представник Департаменту житлового господарства виконкому Харківської міської ради, будучи належним чином повідомленим, у судове засідання не з»явився. Про причини неявки суд не повідомив.
Третя особа ОСОБА_4 просив справу розглянути у його відсутності.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди задоволенні, стягнуто на її користь з КП «Жилкомсервіс» 1000 грн. моральної шкоди та 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційне технічний розгляд справи. В позові про відшкодування майнової шкоди відмовлено.
Не погодившись з цим рішенням ОСОБА_5 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з’ясування обставин по справі, що мають значення, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди скасувати і постановити нове рішення про стягнення з відповідача майнової шкоди. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на ті ж обставини, що і в суді першої інстанції.
Відповідач з апеляційною скаргою не звертався..
При розгляді справи в суді апеляційної інстанції позивачка заявила клопотання про проведення судової будівельно – технічної експертизи, яке було задоволено та ухвалою апеляційного суду Харківської області від 03 грудня 2009 року така експертиза була призначена, провадження у справі було зупинено на час проведення експертизи. Згідно висновку цієї експертизи від 10 березня 2010 року розмір матеріального збитку ( вартість ремонтно – відновлювальних робіт), який заподіяний квартирі ОСОБА_3 в результаті залиття 09.05.2007 року складає 11338 грн., Вартість витрат по проведенню експертизи складає 1624, 85 грн. ( а. с. 205-220).
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних обставин.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 1 постанови №11 від 28.12.1976 року ( з відповідними змінами) „Про судове рішення” рішення є законними тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду відповідає не у повному обсязі в зв”язку з наступним.
Матеріали справи свідчать, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 03 червня 2003 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 ( а. с.5) .
Сторони не заперечують, що 09.05. 2007 року відбулося залиття вказаної квартири позивача внаслідок пошкодження даху та витікання гарячої води.
10 травня 2007 року працівниками Червонозаводської філії дільниці №61 КП „Жилкомсервіс” складений акт про те, що внаслідок цього залиття в квартирі позивачки на стелі, стінах в жилих кімнатах, кухні, коридорі є сліди залиття ( а. с. 5).
В цей день майстром комплексу „Водовідветлення” РЕУ Червонозаводського району, слюсарями у присутності позивачки складено акт, що 10.05.2007 року при обстеженні ливневого стояка на технічному поверсі, де було встановлено пошкодження конструкції крівлі. На липневий стояк накладено бандаж. Виявлено, що гарячою водою залито технічний поверх над квартирою позивачки, внаслідок чого відбулося залиття її квартири.
В зв”язку з наведеним судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що квартирі позивача внаслідок залиття спричинено пошкодження з вини КП „Жилкомсервіс”.
Відмовляючи з задоволенні позову в частині стягнення матеріальної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що позивач довела, що пошкодження квартири виникло з вини КП «Жилкомсервіс», але не довела розміру спричиненої матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири. Складені акти не містять зазначення розміру пошкоджень. Розрахунок, складений будівельною організацією, належним чином не оформлений, тому суд не взяв його до уваги. Клопотання про проведення експертизи позивач заявити не побажала, оскільки вважала, що надала суду достатньо доказів в обґрунтування позову.
Між тим, судова колегія не може погодитися з таким висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди , так як вони не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального закону.
В зв’язку з наведеним рішення суду в цій частині підлягає зміні з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана діями чи бездіяльністю майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При розгляді справи судом апеляційної інстанції призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу. Відповідно до висновку експертизи (а.с. 206-220), розмір матеріального збитку (вартість ремонтно-відновлювальних робіт), який заподіяний квартирі АДРЕСА_1 в результаті залиття 09 травня 2007 року складає 11338 грн.
Але позивачка просила стягнути в позовній заяві майнову шкоду в сумі 6898 грн. ( а. с. 91,92).
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Беручи до уваги доведеність судом першої інстанції факту залиття квартири та спричинення ОСОБА_3 у зв’язку з цим матеріальної шкоди, судова колегія, оцінюючи висновок експерта як належний доказ за правилами ст. 212 ЦПК України, а також інші наявні по справі докази, приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з КП „Жилкомсервіс” майнової шкоди в сумі 6898 грн.
Відповідно, у цій частині рішення суду слід змінити, скасувавши його в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди .
В цій частині судова колегія постановляє нове рішення про стягнення з Комунального підприємства „Жилкомсервіс” на користь ОСОБА_3 у відшкодування майнової шкоди 6898 грн.
Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України судова колегія стягує на користь ОСОБА_3 з відповідача судові витрати, понесені в зв”язку зі зверненням з апеляційною скаргою : 34 грн. судового збору, 15 грн. витрат з інформаційно- технічного забезпечення розгляду справи ( а. с. 152, 153) та витрати по проведенню експертизи в сумі 1624 грн. 85 коп. ( а. с. 205).
В частині стягнення моральної шкоди рішення суду оскаржено не було, тому в цій частині рішення районного суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 2 ст. 307, ст. ст. 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія –
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 липня 2009 року змінити, скасувавши його в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди .
Стягнути з Комунального підприємства „Жилкомсервіс” на користь ОСОБА_3 у відшкодування майнової шкоди суму 6898 грн. та судові витрати : 34 грн. судового збору, 15 грн. витрат з інформаційно- технічного забезпечення розгляду справи та витрати по проведенню експертизи в сумі 1624 грн. 85 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: