Судове рішення #1251478
20-5/451

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ


Іменем України

РІШЕННЯ

 

справа №


За позовом: Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь,  вул. Павліченко, 2)

до Підприємства „Будівельне управління Чорноморського флоту міністерства оборони Російської Федерації” (м. Севастополь, пл.. Нахімова, 13)

про стягнення  заборгованості в розмірі 52392,05 грн.


Суддя Євдокимов І.В.


Представники сторін:

Позивач - Жих Тетяна Юріївна, представник, довіреність № 233 від 07.02.2007;

Відповідач –Руднева Анастасія В’ячеславівна, юрисконсульт, довіреність  № 86/юр-163 від 18.09.2007;


Суть спору:


Позивач, КП “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Підприємства „Будівельне управління Чорноморського флоту міністерства оборони Російської Федерації”, про стягнення  заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії № 1114/у/2 від 03.10.2005 в розмірі 52392,05 грн., з яких: 45867,40 грн. –основний борг, 3012,57 грн. –пеня, 2819,87 грн. –збитки від інфляції, 692,21 грн. –3% річних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати  отриманої енергії.

Представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази,  суд, -


ВСТАНОВИВ:


03.10.2005 між позивачем  та  відповідачем був  укладений договір купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузлу звіту  № 1114/у/2.

          Відповідно до вимог договору позивач взяв на себе зобов’язання по постачанню тепловою енергією відповідача у необхідних розмірах, а відповідач в свою чергу зобов’язався оплачувати отриману енергію по встановленим тарифам та в строки, передбачені договором.

Згідно з п. 4.4 договору остаточний розрахунок за теплову енергію здійснюється в строк до 15 числа місяця, наступного за звітним, згідно з тарифами, діючим на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається доставленим на адресу відповідача у випадку якщо останній до 15 числа місяця, наступного за звітним, не заявить про неотримання рахунку.

Зобов’язання з постачання енергії позивачем виконувались належним чином, та  своєчасно, але оплата за отриману енергію відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об’ємі, у зв’язку з чим його заборгованість   перед позивачем  за період з серпня 2006 року по серпень 2007 року  склала 45867,40 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми боргу обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням пені.

Згідно з п. 6.1.2 договору за прострочення платежу відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов’язань може забезпечуватися пенею.

Позивачем нарахована  пеня в сумі 3012,57 грн., яка підлягає стягненню.

Суму основного боргу в розмірі 45867,40 грн. позивач просить стягнути з урахуванням  збитків від інфляції та 3% річних.  

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку, якій перевірений судом, сума 3% річних складає  692,21 грн., збитків від інфляції –2819,87 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 52392,05 грн., з яких: 45867,40 грн. –основний борг, 3012,57 грн. –пеня, 2819,87 грн. –збитки від інфляції, 692,21 грн. –3% річних.

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 523,92 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -



В И Р І Ш И В :



1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Підприємства „Будівельне управління Чорноморського флоту міністерства оборони Російської Федерації” (м. Севастополь, пл.. Нахімова, 13,  код  ЄДРПОУ 30120798, п/р 260003011335356 в ПИБ м. Севастополя, МФО 324515) на користь Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь,  вул. Павліченко, 2, код  ЄДРПОУ 03358357, п/р 26030945206831 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195) заборгованість в сумі  52392,05 грн., з яких: 45867,40 грн. –основний борг, 3012,57 грн. –пеня, 2819,87 грн. –збитки від інфляції, 692,21 грн. –3% річних,  витрати по сплаті державного мита в сумі 523,92 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.


Видати наказ після набрання рішенням законної сили.


   Суддя                                                                                                    І.В.  Євдокимов


Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

19.11.2007





























Розсилка:

1.          КП “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь,  вул. Павліченко, 2)

2.          Підприємство „Будівельне управління Чорноморського флоту міністерства оборони Російської Федерації” (м. Севастополь, пл.. Нахімова, 13)

3.          Справа

4.          наряд




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація